Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 13. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

І. Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (О. Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з к о м о ю: £ Грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надій і віри (П. Грабовський); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (І. Нечуй-Левицький).

3.Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

А) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої частини: Знаю я моє ім я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (В. Сосюра); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (О. Олесь);

Б) якщо друга частина вказує на причину того, про що говориться в першій частині (між частинами можна вставити сполучник Тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (О. Маковей).

4. Тир е в безсполучникових складних реченнях ставиться:

А) якщо зміст предикативних частин безсполучникового речення зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться - спіткалося горе (Т. Шевченко);

Б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі - ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (К. Гордієнко);

В) якщо в першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія в другій частині: Я входжу в ліс - трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л. Костенко); У товаристві лад - усяк тому радіє (Л. Глібов);

Г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що говорилося в першій частині: Вдаримо гучно ми в дзвони - всесвіт обійде луна (В. Чумак);

Г) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно заспівали скрипки (П. Тичина).

§ 14. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ

Пряма мова може передаватися на письмі двома способами: в один рядок і так, щоб репліка кожної особи починалася з нового рядка.

1. Якщо пряма мова розташована в рядку, то вона береться в лапки й відокремлюється від мови інших осіб за допомоги тире: "З простим людом треба бути, дочко, дипломатом, а не махати батогом". - "Можливо, - Сказала на те Софія, - але не добрим дядьком, який дипломатію плутає з безхребетністю і потакає ледарям і тунеядцям" (К. Мотрич).

2. Якщо пряма мова починається з нового рядка, то перед нею ставиться тире:

- Про що ти думаєш, синку? - озвалася до нього з призьби баба Докія.

- Та думалося мені, матінко, про вірність людську. Про те, що люди, коли мають щастя, то не цінують його, а коли втрачають, то плачуть. Таким би та вашого терпіння і віри; відказував Береговець.

- Без терпіння і віри немає життя, синку. Якщо їх немає в серці людському, все йде прахом - багатство, достаток, і талант, і сімейний добробут (І. Цюпа).

3. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки, й перше слово пишеться з великої літери. Знак питання, знак оклику або три крапки ставляться перед другими лапками, а крапка - після них: Знов питає небо, і питає хата: "За весняним щастям чи жалкуєш ти?" (В. Крищенко); Біг я далеко від смутку і горя... Біг - і, прибіг я до вільного моря: "Море! О море, море розкішне, втіш моє серце, серце невтішне!" (О. Олесь).

4. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) й тире, а слова автора починаються з малої літери: "Ото бачите на стінах рушники, їх вишивала ще наша бабуся, коли була дівкою. А є такі, які ще гаптувала прабаба", - Пояснювала Оксана гостеві (І. Цюпа); "Невже й справді вона ясновидиця?" - міркував Береговець (І. Цюпа).

5. Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, то лапки ставляться спочатку й у кінці прямої мови. Інші розділові знаки ставляться так:

А) якщо на місці розриву прямої мови не повинно стояти жодного розділового знака або має стояти кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то слова автора виділяються з обох боків комою й тире, а після них перше слово пишеться з малої букви: "Ні, не клич мене, весно, - Казала я їй, - Не чаруй і не ваб надаремне" (Леся Українка); "Добре кажеш, - Зауважив гетьман, - не раз чоловік робить не те, що хоче, а що мусить" (Б. Лепкий);

Б) якщо на місці розриву має стояти крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них - крапка й тире; друга частина прямої мови починається з великої літери: "Завжди, знайдеться місце, де посадити калину, - каже бабуня Настя. А хто за це не дбає, той або байдужий, або сліпий до краси" (Б. Харчук);

В) якщо на місці розриву повинен стояти знак питання, знак оклику або три крапки, то ці знаки зберігаються, а після них ставиться тире; після слів автора ставиться крапка й тире, а друга частина прямої мови починається з великої букви: "Нащо жити? - Стогне ліс. - Стільки смутку, стільки сліз! Щоб діждатись щастя мить, стільки мучитись і жить!"; "Бджілко! - крикнула зозуля. - Сядь, спочинь зі мною. Любо, мило спочивати в холодку весною!" (Із тв. О. Олеся);

Г) якщо одна частина слів автора стосується першої, частини прямої мови, а друга - другої, що стоїть після слів автора, то перед другою частиною прямої мови ставиться двокрапка й тире, а перше слово прямої мови пишеться з великої букви: "Ще б ми стільки прочитали, як ти, - Докинула Василина і пояснила подрузі: - Взимку цілі ночі просиджує над книжками" (О. Гончар).

Примітка.

1. Не виділяється лапками пряма мова тоді, коли немає вказівки, кому вона належить: Кажуть: вдома й стіни помагають (Н. тв.).

2. Не беруться в лапки близькі до прямої мови речення, що становлять повідомлення в періодичній пресі: слова, які вказують на джерело повідомлення, виділяються лише комами, без тире: Після оголошення складу комісії, повідомила газета "Молодь України", на з'їзді оголошено невелику перерву (Газ.).

Схожі статті




Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 13. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ

Предыдущая | Следующая