Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 5. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА ІНСТИТУЦІЯ
Суспільні відносини, які об'єднують людей у сталі спільноти, реалізуються у формі соціальних дій, тобто, за Максом Вебером, дій людей, орієнтованих на минулу, теперішню або очікувану в майбутньому поведінку. Кожна соціальна дія - результат прагнень індивідів, їхнього бачення та інтерпретації власних потреб, інтересів, стану усвідомлення і врахування соціальної ситуації, яка обмежує можливість задоволення їх. Кожному особистому інтересу протистоїть інтерес інших, зумовлений не лише диференціацією соціальних статусів різних людей, а й розмаїттям бачення змісту потреб і інтересів, засобів задоволення їх, особливо за умов обмежених ресурсів. Що ж упорядковує соціальні дії акторів драми, яку ми називаємо суспільним життям, стає перешкодою на шляху до хаосу війни всіх проти всіх, дає змогу зберігати форми колективного життя та соціальний порядок?
Перш ніж відповісти на це запитання, з'ясуємо, що ми маємо на увазі, користуючись терміном "соціальний порядок".
Загальновизнаним є твердження, що люди не можуть існувати нормально без колективних об'єднань, за межами суспільства (навіть Робінзону було конче потрібно спілкуватися з П'ятницею). Однак, як слушно зауважує у своєму підручнику "Соціологія" Нейл Смелзер, "незважаючи на явні переваги колективного життя порівняно з індивідуальним, суспільства зберігаються не автоматично". Потрібні зусилля, щоб досягти такого стану взаємозв'язку, упорядкування процесів задоволення потреб і реалізації інтересів індивідів, щоб спільнота як цілісність існувала, виконувала свої функції і досягала своїх цілей, тобто соціальний порядок - це така взаємодія складових елементів спільноти, результатом якої є її певна цілісність. Отже, в суспільстві упорядкуванню, певній регламентації підлягає будь-яка індивідуальна поведінка, що становить зміст публічного життя на відміну від життя приватного.
Публічне - все те, що в межах певної культури, традиції і стану компетентності громадської думки про засади суспільного життя вважається (справедливо чи ні - то інша справа) істотним, важливим для долі соціальної групи, задоволення її потреб, реалізації загальних цінностей. Думка членів певної соціальної групи, спільноти, суспільства з приводу того, яка поведінка істотна для збереження цілісності соціуму, а яка - ні, може бути хибною, але оскільки вона вважається правильною, то спонукає до створення норм регуляції, які вимагають або забороняють певні дії.
Від сфери публічного слід відрізняти сферу приватного. Приватним вважається все те, що в суспільній свідомості не має значення для долі спільноти, а тому вона не цікавиться ним і не контролює його. Отже, коли йдеться про соціальний порядок, мається на увазі порядок у сфері публічного життя, певні правила "соціальної гри".
Виникає запитання: що буде, коли індивіди, орієнтовані в соціальних діях на власний інтерес, не дотримуватимуться цих правил? Таку ситуацію вельми образно репрезентував М. Вебер: "Якщо гравці в карти "дізнаються" про те, що прийнятих правил гри взагалі більше ніхто не дотримується, або як тільки з'ясується, що шансу, який звично враховується, не існує об'єктивно і тому на нього вже не зважають (шанс на те, що вбивця, наприклад, цікавитиметься встановленим порядком, котрий він свідомо порушує саме тому, що таке порушення не матиме згубних для нього наслідків), - у цьому разі цей встановлений порядок емпірично більше не існує, а тому не існують і відповідні спільноти в суспільстві"**.
* Смелзер Я. Социология. - M.: Феникс, 1994. - С. 79.
** Вебер M, О некоторых категориях понимающей социологии // Вебер M. Избранные произведения. - M.: Прогресс, 1990. - С. 513.
Які ж соціальні суб'єкти продукують правила гри, дотримання яких у певному сенсі робить з автономних індивідів соціальну групу, громаду, суспільство взагалі? Такими суб'єктами є соціальні організації і соціальні інституції. Саме вони задовольняють соціальні потреби в інтеграції суспільства, підтримують його цілісність, створюючи для цього відповідні умови. Американські соціологи Герхард та Джин Ленскі склали перелік головних елементів, необхідних для підтримання життєдіяльності суспільства, збереження його цілісності. Він має такий вигляд.
1. Комунікація між членами суспільства. У будь-якому суспільстві існує спільна мова.
2. Продукування товарів і послуг, потрібних для підтримання життєдіяльності членів суспільства,
3. Розподіл товарів і послуг.
4. Захист членів суспільства від будь-якої небезпеки.
5. Репродукція членів суспільства шляхом біологічного розмноження і засвоєння індивідами культури в процесі соціалізації.
В. Контроль за поведінкою членів суспільства, спрямований на створення умов для плідної діяльності суспільства, а також регуляція конфліктів між індивідами і групами.
Саме цю роботу покликані виконувати такі організації та інституції, як ринок, підприємства й установи, родина і навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, правові й державні структури. Саме вони організовують спільну діяльність людей, регулюють використання матеріальних і духовних ресурсів, необхідних для задоволення соціальних потреб.
У повсякденній мові, а часто-густо і в наукових текстах терміни "організація" і "інституція" використовують як взаємозамінні. Хтось, наприклад, говорить "у моїй інституції", маючи на увазі установу, де він працює. І це не випадково, оскільки зміст цих понять значною мірою збігається і певні десигнати одного з них водночас можуть бути десигнатами іншого. Однак, хоча зміст поняття соціальної інституції близький до змісту поняття соціальної організації, вони не тотожні. На цю обставину слушно звертає увагу польський соціолог Антоні Камінський, підкреслюючи, що кожна соціальна інституція - це організація, однак не кожна соціальна організація є інституцією.
Відомо, що будь-яка наукова дисципліна має формулювати висновки й узагальнення, користуючись термінами з точно визначеним змістом. Звісно, створення обов'язкової для всіх термінології - складне завдання, а розв'язання його проблематичне. Однак бажано принаймні, щоб завжди чітко обумовлювався сенс, в якому використовується той чи інший термін, його зміст, адже саме поняття - це ті цеглини, з яких будується теорія будь-якого рівня. Виходячи з цих міркувань, більш докладно розглянемо зміст понять, які в сучасній соціології позначаються термінами "соціальна організація" і "соціальна інституція".
Схожі статті
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Суспільство як соціальна система
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА
Соціологічне уявлення про структуру Завпеди було так, що люди жили колективами і групами. Спочатку це були родоплемінні утворення, а згодом інші, разюче...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальна солідарність і перевтілення її
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Органіцизм та функціоналізм
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальна наука як наука про дійсність
Соціологічна система М. Вебера - видатного німецького соціолога кінця XIX - початку XX ст. - належить до перших систем так званої гуманістичної...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК СУСПІЛЬНА ТА ГУМАНІТАРНА НАУКА
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука?...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Соціальна стратифікація
Нерівність Спільне життя людей має очевидні вигоди і переваги, але за володіння ними доводиться розплачуватися. Чи не найсуттєвішою даниною, яку людство...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 3. КУЛЬТУРА
Як і "суспільство", "культура" є ключовою соціологічною категорією. Незважаючи на певну різницю між ними, обидві категорії скоріше доповнюють одна одну...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальні групи
Ніхто не спроможний створити клас - він є витвором складного комплексу історичних умов, життєдіяльності суспільства, його різноманітних сфер та рівнів,...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЧНА СПАДЩИНА
Історія кожної науки - це самопізнання наукової дисципліни. Самопізнання є неодмінною складовою розвитку. Спрямованість уперед потребує зміцнення...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Функціоналістський та конфліктологічний підходи
Розглядаючи витоки наукового суспільствознавства, ми вже зазначали, що перші соціологічні концепції мали своїм предметом проблематику макрорівня. Ця...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ОГЮСТ КОНТ (1798-1857)
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Виникнення та формування соціологічної думки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Рівні дослідження: макро - та мікросоціологія
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Соціологічні концепції першої половини XX ст
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 4. Соціальна мобільність
У стратифікованих суспільствах, а інших просто не існує, винагорода у вигляді доходу, престижу та влади немовби закладена в конкретні позиції. Індивіди...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Влада
Серед певної частини соціологів поширена думка, що саме нерівномірний розподіл влади зумовлює розподіл багатства й престижу, а позиція (статус) у системі...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет і методологія соціологічного пізнання
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Роль
У соціології соціальну роль визначають як сукупність нормативно обумовлених соціальних властивостей, очікувань і зобов'язань у поєднанні з конкретною...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Загальна панорама сучасної соціології
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія соціальної еволюції
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Суспільство і культура
У соціології як науці про суспільство (Огюст Конт) та його інситути (Герберт Спенсер) вивчаються взаємовідносини суспільства і культури. У XIX ст....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ГЕРБЕРТ СПЕНСЕР (1820-1903)
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Методи соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Порядок і прогрес. Статика і динаміка
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Нормальне і патологічне
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Позитивне мислення, класифікація наук і предмет соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предметна царина соціології: нелогічні дії
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923)
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Протосоціологія
Вік соціології звичайно відлічують приблизно від середини XIX ст. з поширенням праць Огюста Конта та Герберта Спенсера, в яких було зроблено перші спроби...
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 5. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА ІНСТИТУЦІЯ