Соціологія - Гіденс Ентоні - ТЕОРІЇ УРБАНІЗМУ

Чиказька школа

Кілька авторів, імена яких у 1920- 1940-х роках були пов'язані з Чиказьким університетом, зокрема Роберт Парк, Ернест Берджес та Льюїс Вірт, розробили ідеї, що протягом багатьох років стали основою теорії та досліджень у соціології міста. На особливу увагу заслуговують дві концепції, розроблені членами Чиказької школи. Одна з них - так званий екологічний підхід до аналізу міського життя; d друга - характеристика УРБАНІЗМУ як способу життя, розвинута Віртом (Park, 1952; Wirth, 1938).

Екологія міста

Термін "екологія" взято з природничих наук: дослідження адаптації рослинних і тваринних організмів до їхнього довкілля. (У цьому значенні "екологія" вживається у контексті проблем довкілля загалом, див. розділ 19). У світі природи організми, як правило, систематично розподіляються на поверхні землі таким чином, що при цьому досягається баланс або рівновага різних видів. На думку членів Чиказької школи, розташування найбільших міських поселень та розподіл різних типів кварталів у їхніх межах можна зрозуміти, керуючись подібними принципами. Міста зростають не стихійно, а як наслідок сприятливих характеристик довкілля. Наприклад, великі міські райони в сучасних країнах, як правило, виникають уздовж берегів річок, на родючих рівнинах або на перетині торговельних шляхів чи залізниць.

За словами Парка, "започаткувавшись, місто, як видається, стає великим сортувальним механізмом, котрий... безпомилково добирає із загальної маси населення індивідів, найкраще пристосованих до життя в конкретному регіоні або конкретному оточенні" (Park, 1952, p. 79). Міста вписуються у "природне середовище" через процеси конкуренції, інвазії та наступництва - усі вони мають місце в біологічній екології. Якщо ми розглянемо екологію озера в природному середовищі, то виявимо, що конкуренція між різними видами риб, комах та інших організмів відбувається задля досягнення їх стабільного співвідношення. Цей баланс порушується при "вторгненні" нових видів, котрі прагнуть зробити озеро своєю домівкою. Деякі організми, що раніше кишіли в центральній частині, витісняються і змушені вести ненадійне існування у прибережних районах. Види-нападники є їхніми наступниками в центральній частині.

Схеми розташування, руху та переміщення в містах, згідно з теорією екології, мають подібну форму. Різні квартали розвиваються завдяки коригуванню з боку жителів, котрі борються за своє місце проживання. Місто можна зобразити як схему районів з чітко вираженими й контрастними соціальними характеристиками. На початкових етапах зростання сучасних міст промислові об'єкти зосереджуються поблизу джерел необхідної сировини, а також поруч з лініями постачання. Навколо цих робочих місць, що стають різноманітнішими, в міру зростання міського населення зосереджується дедалі більше людей. Створені ж зручності, відповідно, стають привабливішими, а тому змагання за їх здобуття загострюється. Вартість землі та податки на нерухомість зростають, що ускладнює проживання родин у центральній частині або змушує мешкати у важких побутових умовах чи в старих будинках, плата за проживання в яких невисока. Центр захоплюють бізнес і сфера розваг, а заможні мешканці пересуваються по периметру до новоутворених районів. Цей процес іде транспортними маршрутами, які дають можливість щонайшвидше дістатися до місця роботи; райони, розташовані між цими маршрутами, розвиваються повільніше.

Міста можна розглядати як концентричні кола, поділені на сегменти. У центрі знаходяться внутрішні міські райони - суміш процвітання великого бізнесу та занепаду приватних будинків. За ними розташовані старі квартали, де живуть робітники, зайняті на постійних робочих місцях. Ще далі - передмістя, де, як правило, живуть люди з високим рівнем доходу. Між сегментами кола відбуваються процеси вторгнення і наступництва. Так, якщо в центрі або поблизу нього руйнується будинок, то в нього можуть перебиратися представники етнічних меншин. При цьому більша частина попереднього населення починає вибиратися з цього будинку, поспішно переселяючись до кварталу десь-інде в місті або передмісті.

Хоча екологією міста протягом певного періоду нехтували, згодом вона була відроджена й удосконалена в працях кількох авторів, зокрема Еймоса Холі (Amos Hawiey, 1950, 1968). Холі, на відміну від своїх попередників, зосередив увагу не на конкурентній боротьбі за рідкісні ресурси, а на взаємозалежності різних районів міста. Диференціація, тобто спеціалізація груп та професійних ролей, є головним способом, у який людські істоти пристосовуються до свого довкілля. Групи, від котрих залежать багато інших груп, посідатимуть домінантне становище, що часто позначається на їхньому місці проживання. Наприклад, бізнесові групи (великі банки або страхові компанії) надають важливі послуги багатьом членам спільноти, тож зазвичай знаходяться у центральних частинах міст. Однак, як зазначає Холі, зони, що розвиваються в міських районах, виникають на основі не тільки просторових, а й часових взаємозв'язків. Наприклад, домінування бізнесу знаходить свій вияв не тільки у схемах використання землі, а й у ритмі повсякденної діяльності; це добре видно в "години пік". Часовий розпорядок повсякденного життя людей відбиває ієрархію міських кварталів.

Екологічний підхід відіграв важливу роль як для проведення комплексу емпіричних досліджень, так і для розробки теоретичної перспективи. Загалом, у багатьох дослідженнях життя міст та конкретних кварталів використовувалося екологічне мислення, наприклад, стосовно щойно згаданих процесів "уторгнення" та "наступництва". І все-таки цей метод можна небезпідставно піддавати критиці. Екологічна перспектива, як правило, недооцінює важливість свідомого проектування і планування в організації міста, оскільки розглядає розвиток міських районів як "природний" процес. Моделі просторової організації, розроблені Парком, Берджесом та їхніми колегами, були запозичені з американського досвіду і відповідали лише деяким типам міст у Сполучених Штатах, залишивши без уваги міста в Європі, Японії або країнах "третього світу".

Схожі статті




Соціологія - Гіденс Ентоні - ТЕОРІЇ УРБАНІЗМУ

Предыдущая | Следующая