Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть і форми релігійного досвіду
Сфера релігії - привабливе і таємниче духовне життя. Виникають питання. Як же сталося, що давні євреї з їх примітивним побутом створили Біблію, а пророк Мухаммад створив Коран? І чи справді монах Сергій чув голос святих ангелів? І якщо Бог єдиний, то чому релігій так багато? Відповідь одна: релігія - особлива сфера життя людського духу, його взаємодії з реальністю. Тільки реальність релігії інша, не та, з якою зустрічаємось в повсякденній дійсності. Всяка зустріч почуттів і свідомості людини з чимось, що перебуває за їх межами - це досвід особистості. Зустріч з реальністю релігії є Релігійний досвід. Якщо б не існувало релігійного досвіду, не могла б виникнути жодна релігія, як не було б жодної з природничих наук, якщо б людині не була б доступна сфера природи. Багато людей протягом століть зазнавали впливу тієї реальності, про яку говорять релігії. Їх релігійний досвід - розрізнений, але має і загальні поняття, зміст.
Найінтенсивнішим і неповторно-індивідуальним стає досвід великих засновників релігій - Будди, Мойсея, Мухаммада, ісуса Христа і його апостолів. Коли досвід основоположників став надбанням великих мас людей, виникли стабільні форми і методи, способи поклоніння богам. Склалися системи культів. Виникла теологія - наука про Бога і його характерні риси (атрибути), що стала своєрідною надбудовою над релігійною реальністю. Релігійні традиції є не що інше як особлива соціальна структура, відтворювана, що зберігає і транслює зміст здобутих з досвіду уявлень про святість. Поняття релігійного досвіду охоплює здивування перед нескінченністю космосу, трепет і відчуття таємничості священного, відчуття залежності від божественної сили або невидимого порядку речей, почуття вини і неспокій, що супроводжують віру в божественне правосуддя, і відчуття світла і спокою в надії на божественне прощення. Сенс життя і індивідуальна доля мають релігійний аспект. Релігійний досвід допускає контакт з божеством, аналогічний контакт з іншими людьми і речами в світі. Але релігійний досвід допускає не контакт з божеством, а швидше сприймання священного або праведного як реальності або те, що всякий досвід розглядається у зв' язку з тим, що основою, на якій формується звичайно релігійний досвід, є специфічне сприймання божественного як граничного, що застосовується до будь-якої форми досвіду, який є свідчення божественного і гранична реальність.
Структура релігії
Структура релігії: доктрини, міфи, етнічні цінності, ритуали та інші форми культурної практики, а також різноманітні форми розповсюдження релігії.
Доктрина і міф. Доктрина - відносно абстрактна система, результат рефлексивної діяльності і виникнення потреби. Доктрина відіграє особливо важливу роль в релігіях, що є письмовою традицією і належать великим цивілізаціям, але імпліцитно міститься і в релігіях порівняно невеликих суспільств. Релігія є сфера почуттів, що часто знаходить відображення в символічних формах - в міфах і легендах. Релігія допускає і віру в духовні єства, що не володіють божественною природою.
Релігійні вірування - уявлення, ідеї, концепції, вчення, ядром яких виступає віра в понадприродне. Це специфічна система вірувань, де пояснюється природа, людська натура, суспільні явища. Так, буддисти вірять, що душі людей переселяються, що з допомогою "колеса переродження" (сансари) душі досягають досконалості (нірвани). Звідси, в системі всесвіту все має цінність: від простої комахи до монарха, диктатора, президента та ін.
Релігійні настрої - почуття, емоційний стан, викликані вірою в надприродне. Це можуть бути різноманітні почуття: радощі, жах, сум, екстаз, гордість та ін. Так, почуття шанобливості зазнає індус перед поглядом бичка Нанді, який виступає втіленням чоловічого початку, життєвої сили; або зазнає почуття вдячності, вірить в диво - зцілення з допомогою молитов людини, яка перебуває в коматозному стані.
Релігійні дії - обряди, ритуали, спрямовані на задоволення релігійних потреб. Так, ритуал - це соціальний механізм підтримання влади священного в суспільстві: хрещення, конформація, шлюб, похорон. Це зразки поведінки, ставлення до священних і понадприродних сил. Це цінності, що пропонуються, як слід себе вести в присутності священних предметів. Соціологічне значення ритуалу в тому, що ритуал об'єднує людей, залучає їх до божественної історії.
Релігійні відносини - відносини між учасниками релігійних дій. Це можуть бути відносини між кліром і мирянами, між самими ж мирянами, що вірять єдиному Богу - єдиновірцями, і навпаки.
Релігійні норми - встановлені правила, що регулюють релігійні дії, відносини, систему вірувань. Це правила, норми, які є в більшості релігій, що чітко фіксують моральні принципи. Можна їх знайти в Біблії, Корані. Наприклад, заповіді Моїсея, Нагірна проповідь ісуса допомагають іудеям, християнам орієнтуватися в соціальному просторі.
Релігійні спільності - колективи людей, в формах яких задовольняються релігійні потреби. Це можуть бути релігійні общини (хлистів, духоборів, протестантів), корпорації жрецтва, католицькі ордени (єзуїтів, бенедиктів) та ін.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть поняття релігія
1. Зміст та класифікація релігійних вірувань Суть поняття релігія Релігія - сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об'єктивних емпіричних критеріїв....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Змішані форми побудови держави
Парламентська республіка характеризується формуванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партійним представництвом за підсумками виборів....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть громадянського суспільства
Поява правової державності обумовлюється розвитком самого суспільства і стала можливою внаслідок формування громадянського суспільства. Громадянське...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть політичної свідомості
Політична свідомість - одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб 'єктом тієї...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Зміст та класифікація релігійних вірувань
1. Зміст та класифікація релігійних вірувань Суть поняття релігія Релігія - сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об'єктивних емпіричних критеріїв....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Основні релігії світу
1. Зміст та класифікація релігійних вірувань Суть поняття релігія Релігія - сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об'єктивних емпіричних критеріїв....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИКА ТА РЕЛІГІЯ
1. Зміст та класифікація релігійних вірувань Суть поняття релігія Релігія - сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об'єктивних емпіричних критеріїв....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві
1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов'язаних між собою осіб, які об'єдналися для...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
1. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві Природа лідерства В соціології, політології, психології і ряді інших наук про людину і суспільство...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Форми політичного правління
Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть поняття ідеологія
1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття, суть демократії
Поняття, суть демократії Демократія (від грецьк. demos - народ і cratos - влада) - народовладдя - одна з основних форм правління, політичної і соціальної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політичний режим: суть та мета
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ: СУТЬ ТА ТИПИ
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій
1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Форми національно-державного устрою
Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Суть політичного процесу
1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Сучасні партійні системи і їх суть
Поняття і зміст партійних систем Дії політичних партій тісно пов'язані одна з одною, взаємозалежні, знаходяться в певних політичних відносинах зі всіма...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть, основні принципи правової держави
Створення правової держави, відпрацювання і вдосконалення її принципів - результат діяльності не одного покоління, не однієї держави, а досягнення всього...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Форми політичного правління і державного устрою
Конституція У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції - основного закону держави. Конституція фіксує відносно...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть політичної стабільності
Суть політичної стабільності Якщо на Заході політична стабільність, а особливо конфлікти та напруження в країні, широко висвітлюються і стали основою...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні вчення аристократії. Платон і Арістотель
Багато чим відрізнялась від поглядів родової спадкової знаті соціально-політична думка рабовласницької аристократії. Це змусило ідеологів аристократичної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Синтез політики і моралі
Процес синтезу політики і моралі - складний, внутрішньо суперечливий. Їх діалектико-функціональний зв'язок, як правило, не виступає на поверхні...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Масова політична свідомість
Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура політичної свідомості
Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичне життя
Політичне життя - це сукупність духовних, чуттєвих, емоційних і практичних предметних форм політичного буття людини і суспільства, що характеризує їх...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичне лідерство, політичний авторитет
Звичайно ж, історію творять люди. Але спонукальні мотиви дій, прагнень мають причини, що лежать у матеріальній, насамперед, економічній сфері життя...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Національна культура: проблеми пріоритетів
Становлення національної культури можливе лише за умови визнання її унікальної і визначальної цінності для суспільства. Необхідна наявність такого...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Предмет і об'єкт науки про політику
Питання про об' єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть політичного плюралізму
Основна тенденція початку 90-х років - розширення географії суспільних рухів. В Україні і в ряді країн Співдружності діють три основних види масових...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть і форми релігійного досвіду