Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Форми і методи дій сучасного тероризму
Форми тероризму різноманітні за суттю. Терористичний акт - одна з форм політичного тероризму, політичного насилля. Якщо в минулому терористичні акти зводилися до вбивства окремих високопоставлених осіб, то в сучасних умовах об'єкти терористичних замахів значно розширились, змінились і самі форми замахів. В арсеналі тероризму є індивідуально спрямовані замахи, викрадення літаків, пограбування банків, взяття заручників, підпали і висадження в повітря офісів, складів, а також диверсії, шантаж, рекет та ін. Головною з боку терористів залишається загроза життю і безпеці людей. Без здійснення загрози і підкріплення її акціями (взяття заручників, захоплення літаків, закладання вибухівок та ін.) тероризм не мав би сенсу. Терористичний характер мали і акти помсти, які негайно піддавались широкому розголосу особами, що їх здійснили, або товариші виступали з детальним з' ясуванням мотивів і мети таких акцій і висуванням конкретних вимог, виконання яких стає сигналом до припинення такої практики. По суті, акти помсти здійснювали і Віра Засулич, яка стріляла в петербурзького градоначальника Федора Трепова і тяжко поранила, і Степан Степняк-Кравчинський, який убив шефа жандармів Микиту Мезенцева та ін. Проте ці акти помсти не стали метою, а служили засобом залякування уряду і дезорганізації діяльності його структур тощо. Такі ж за змістом терористичні акти і в перший період Радянської влади. Та потім це поняття значно розширилось. Але на фоні розширення змісту поняття терористичний акт в структурі самих діянь, що кваліфікувались як терористичні акти, доля тих, в яких є, власне, терористична спрямованість в міру зміцнення Радянської держави постійно зменшувалась.
В сучасних умовах статистика діянь з терористичною спрямованістю невелика. Здебільшого терористичні акти кваліфікуються як політичні вбивства. Отже, якщо вбивство терористичної спрямованості служить засобом створення обстановки напруження, засобом примусу до чогось або відмови від чогось тих або інших осіб, то політичне вбивство без терористичних ознак є способом вирішення якихось питань самим фактом здійснення політичного вбивства. Політичне вбивство не потребує примусу когось до чогось, все вирішується автоматично. Політичне вбивство, звичайно, оточене ореолом таємничості і прихованого сенсу. З історії відомо, що політичні вбивства досить часто використовувались з метою захоплення влади тощо.
Головним у визначенні форм тероризму є те, з якою метою здійснюються терористичні акти. Політичними терористичні акти стають через мотиви і спрямованість. Відмінною рисою політичного тероризму є публічність його дій. ^ші злочини терористичної спрямованості можуть здійснюватись і без особливої претензії на розголошення, інформуючи лише тих осіб, в діях яких є зацікавленість у винних. Тероризм без широкого розголосу, без відкритого пред' явлення своїх умов не існує.
Тероризм - публічно здійснювані загальнонебезпечні дії або загрози, спрямовані проти суспільної безпеки, які створюють в соціальному середовищі обстановку страху, неспокою, приголомшеності з метою прямого або непрямого впливу на прийняття якогось рішення, або відмови від нього в інтересах терористів. Політичним характером терористична діяльність принципово відрізняється від кримінальної злочинності, хоча між ними і є певна схожість. По-перше, кримінальні злочинці і терористи свідомо порушують законність; по-друге, ряд засобів, що використовуються ними, співпадають; по-третє, самі терористи нерідко залучають до своїх операцій кримінальних злочинців. Все це дає підстави декому з політологів твердити про відсутність розмежування між тероризмом і кримінальною злочинністю. Та більшість спеціалістів таку позицію не поділяють.
Говорячи про тероризм взагалі, і політичний тероризм зокрема, слід зазначити, що терор - явище багатолике і полікаузаль-не. Тероризм - продукт деконструктивної реалізації в бутті ряду факторів: економічних умов, менталітету, культури, етносу, релігії, демографії, традицій, психології і ще багатьох складових, що можуть мати явний (легко піддається фіксації, аналізу і можливому усуненню) і латентний (виявляється важко) характер. Проникнення в суть тероризму як соціального явища може бути продуктивним з погляду з' ясування різноманітних форм прояву всього спектру причин, що його породжують. Неодноразово відзначалося, що однією з найважливіших проблем у визначенні тероризму те, що ототожнюється з насильством взагалі, і не проводиться чітка межа між ним і іншими близькими, але далеко не ідентичними поняттями. З огляду на визначення тероризму, а також системи ознак, необхідний порівняльний аналіз понять, що найчастіше вживаються з поняттям тероризму як синоніми. Це дає можливість визначити комплекс ознак, властивих саме тероризму, які відрізняють його від інших.
!нтерес становить проблема взаємодії тероризму з агресією. Якщо поняття агресія (лат. аggrеssіо - напад) - це будь-яке незаконне, з погляду Статуту ООН, застосування сили однією державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності, або держави і народу (нації), то "особлива небезпека міжнародного тероризму полягає в тому, що, власне кажучи, складає акт непрямої агресії, яка маскується під незалежні дії окремих осіб або груп". Форми непрямої агресії: заохочення підривної діяльності проти іншої держави, сприяння розпаленню громадянської війни, внутрішньому перевороту в іншій державі - повністю відповідають формам, методам і взаємодіям сучасного тероризму. Вважається, що завдання державного тероризму й агресії характеризується як взаємодія загального й особливого. Агресія - це одночасно й акт державного тероризму, але зміст і поняття державного тероризму не вичерпується тільки актом агресії. Відмінність державного тероризму від інших форм незаконного застосування сили або погрози силою полягає в тому, що мета - лякання, тероризування політичного супротивника. Агресія - самостійне явище, яке не можна ототожнювати з тероризмом. Недоцільно розглядати їх і як взаємодію загального й особливого. Метод агресії прийнято відносити до традиційних форм ведення війни, а тероризм - до нетрадиційного. Поняття агресії охоплює різні її форми і види. Увагу привертає така її форма, як непряма агресія, що має терористичне забарвлення (організація і підтримка збройних формувань). Агресія - серйозна і небезпечна форма незаконного застосування сили. Агресія оцінюється як явище, що закладає терористичну суть у збройних конфліктах. Агресія в сучасній формі насильницьких дій створює сприятливі умови і середовище для ескалації тероризму.
З огляду на динамічний зв'язок між тероризмом і агресією, тероризм можна визначити, з одного боку, як породження, складову частину агресії, вірніше, характеру властивих їй дій. З другого боку, тероризм можна назвати формою розвитку агресії, її сучасним проявом. З третього, і це вже протилежна іпостась, важко заперечити те, що агресія знайшла образ погрози існуванню людства саме в силу своєї терористичної сутності, що несе страждання значній кількості цивільного населення, тобто ні в чому не винним людям. Актам тероризму, звичайно, передують менші насильницькі форми протесту і конфлікту. Однак системи раннього попередження в сучасних умовах не існує. Основна причина - нечітке обмеження на національному і міжнародному рівнях понять екстремізм і Тероризм.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Суть і основна мета тероризму
1. Суть і основна мета тероризму Чому сучасний світ захлиснула терористична хвиля, безпрецедентна за масштабами і несподівана за формами? В чому причина,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Типи тероризму
Розрізняють два типи терористичної діяльності: Державна й опозиційна. Відмінність між ними полягає в тому, що Державний терор здійснюється органами...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Форми політичного правління
Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Суть і форми релігійного досвіду
Сфера релігії - привабливе і таємниче духовне життя. Виникають питання. Як же сталося, що давні євреї з їх примітивним побутом створили Біблію, а пророк...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Змішані форми побудови держави
Парламентська республіка характеризується формуванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партійним представництвом за підсумками виборів....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття тероризм
1. Суть і основна мета тероризму Чому сучасний світ захлиснула терористична хвиля, безпрецедентна за масштабами і несподівана за формами? В чому причина,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ТЕРОРИЗМ - СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЯВИЩЕ
1. Суть і основна мета тероризму Чому сучасний світ захлиснула терористична хвиля, безпрецедентна за масштабами і несподівана за формами? В чому причина,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Форми національно-державного устрою
Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Види терору
Поняття терор уособлює акції масового фізичного, психологічного, ідеологічного насильства, здійснюваного суспільно-політичними структурами, що володіють...
-
Розробка принципів і визначення основних напрямків сучасної національної політики, осмислення діалектики розвитку етносу - одне з пріоритетних завдань...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Монархія
Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Різновидності партійних систем
Партійні системи відображають стійкі зв'язки у відносинах політичних партій між собою, а також з державою та іншими політичними інститутами і владними...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Президентство
В процесі розвитку демократичних форм державного устрою, формування політичної системи виникає і розповсюджується інститут президентської влади....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Що ж таке політика?
Є різноманітні визначення політики. Є прості і осмислені визначення. Це і політика як мистецтво можливого, це, за визначенням великого лексикографа...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Методи вирішення політичних конфліктів
Методами, способами розв'язання політичних конфліктів виступають: локалізація конфлікту, компроміси, консенсуси, солідарність, інтеграція, виховання і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Форми політичного правління і державного устрою
Конституція У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції - основного закону держави. Конституція фіксує відносно...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Методи і способи вивчення політики
Наука про політику використовує різні методи дослідження, серед яких найширше розповсюджені порівняльний і ем-пірико-соціологічний методи вивчення...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Тоталітарно організоване суспільство
Особливості економічного життя Неминучість економічної катастрофи, породженої тенденцією до згасання економічного життя. Державно організоване економічне...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Типи політичних режимів
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття політичний режим
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політичний режим: суть та мета
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ: СУТЬ ТА ТИПИ
1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Сучасний лібералізм
Поняття лібералізм має різні визначення. По-перше, лібералізм - образ мислення і діяльності, умонастрій, для якого характерні незалежність ставлення до...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Громадянське суспільство, правова держава
Поняття громадянське суспільство, правова держава Поняття громадянське суспільство сягає ідеї античного полісу. Філософи Давньої Греції розглядали...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Парламентська республіка
Парламентська республіка характеризується формуванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партійним представництвом за підсумками виборів....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура релігії
Сфера релігії - привабливе і таємниче духовне життя. Виникають питання. Як же сталося, що давні євреї з їх примітивним побутом створили Біблію, а пророк...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Типи політичного процесу
Політичні процеси бувають двох типів: Зовнішньополітичні та внутрішньополітичні. Організаційна структура політичної і державної влади - справжній...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття громадянське суспільство, правова держава
Поняття громадянське суспільство, правова держава Поняття громадянське суспільство сягає ідеї античного полісу. Філософи Давньої Греції розглядали...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Риси політичного життя
Особливості економічного життя Неминучість економічної катастрофи, породженої тенденцією до згасання економічного життя. Державно організоване економічне...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Риси соціального життя
Особливості економічного життя Неминучість економічної катастрофи, породженої тенденцією до згасання економічного життя. Державно організоване економічне...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Форми і методи дій сучасного тероризму