Політична економія - Щетинін А. І. - 9.2. Доходи домогосподарств і їх розподіл

За ресурси, які домашні господарства постачають на ринок ресурсів, вони отримують певне відшкодування. Перш за все, це виручка за реалізований товар (робочу силу). Вона виступає у формі заробітної плати, рівень якої визначається дією закону вартості і тими загальними умовами, за яких здійснюється відчуження цього товару (кон'юнктура на ринку праці, ступінь організованості продавців робочої сили і роботодавців, ступінь і форми втручання держави в процеси функціонування ринку праці тощо).

Заробітна плата є основним джерелом доходу для переважної частини населення, бо в розвинутих країнах частка найманих працівників становить 85-90 %. У загальній сукупності доходів домашнього господарства заробітна плата коливається в межах від 2/3 до 3/4 доходу.

В Україні доходи домашніх господарств за рахунок такого джерела як заробітна плата, ще є дуже недостатніми для забезпечення необхідного рівня відтворення робочої сили. Так, в кінці 2009 р. середня заробітна плата найманого робітника в нашій державі склала 1950грн., що складає приблизно 246дол. на місяць. По цьому показнику ми займаємо одне з останніх місць в Європі і відстаємо від інших країн дуже суттєво. В кінці вже названого року середня місячна заробітна плата, наприклад, в Латвії склала 575дол., в Польщі - 1,2тис. дол., а в Франції - 35,5тис. дол. Це особливо показово на тлі того, що ціни на послуги і товари в Україні майже наблизились до європейських, а вартість житла в містах стала навіть вищою за середню європейські показники.

Окрім доходу, який являє собою гроші або продукти, тобто має натуральну форму, сімейне господарство володіє і певним майном. Майно - це уречевлена вартість у вигляді матеріальних об'єктів, як то власний будинок, автомобіль, меблі і т. ін., а також у вигляді фінансових активів, що мають форму готівки, рахунків в ощадних установах, акцій тощо. Наявність майна і його розміри відіграють важливу роль, принаймні з двох позицій.

По-перше, його розміри і структура суттєво впливають на витрати домашнього господарства (для його утримання) і на доходи в тій частині, в якій вони можуть бути джерелом певних доходів.

По-друге, розміри нагромадженого майна можуть стати основою для трансформації домашнього господарства як структури, яка функціонує для задоволення потреб його членів у підприємницьку структуру. Це надзвичайно важливо враховувати в тому плані, що підприємництво повинно постійно поповнюватись. Особливо актуальною стає дана проблема для України, де підсобне господарство має достатньо повні умови для того, щоб трансформуватись у товарне виробництво.

У структурі доходів домашнього господарства, особливо в країнах, які раніше входили до складу Радянського Союзу, вагомою складовою виступають доходи від особистого підсобного господарства. Особливе значення цей дохід має в господарствах, що функціонують у сільській місцевості. В умовах соціалістичного кріпацтва селянин, щоб вижити, мусив значною мірою спиратись на дохід від особистого підсобного господарства. Незважаючи на жорсткі обмеження стосовно масштабів такого підсобного господарства в радянській імперії і переважно натуральний характер доходу від такого господарства, воно було вагомою складовою формування сукупного доходу домашнього господарства. У незалежній Україні в умовах економічної деградації більшості сіл воно й сьогодні виступає важливим джерелом виживання сільського населення.

Достатньо сказати, що в 2009 р. в господарствах населення вирощено 97 % загального врожаю картоплі, 87 % овочів, плодів і ягід, 22 % - зерна, 19 % - соняшнику. Не менше значення має підсобне господарство і в тваринницькій галузі. Так, в минулому (2009 р.) в господарствах населення вироблено м'яса - 49 %, молока - 81 % і яєць - 42 % від загального виробництва цих видів продукції.

До сукупного доходу домашнього господарства належать також трансферти. Це виплати, які здійснює держава або підприємець і за які платник не отримує товари чи послуги. До трансфертів відносять допомогу у зв'язку з безробіттям, пенсії, виплати у зв'язку з непрацездатністю, субсидії на освіту тощо. З розвитком суспільства трансфертні платежі стають все вагомішою частиною доходу домашніх господарств.

В Україні трансферні платежі ще не відіграють великої ролі в формуванні доходів домашніх господарств. Хоча в цьому відношенні влада все таки вживає певні заходи принаймні стосовно найбільш вразливих верств населення. Так, наприклад, з першого січня 2010 р. багатодітним сім'ям встановлені таки пільги: 50 % знижка по оплаті комунальних послуг, 50 % по квартплаті, вартість палива, яке ці сім'ї використовують теж зменшена на половину, введено порядок позачергового встановлення квартирних телефонів. Ці пільги хоча і не збільшують грошові доходи домогосподарств, але є суттєвим моментом в безгрошовому зростанні їх доходів. Хоча треба сказати, що такі пільги стосуються далеко не усіх верств населення, яке по своїм доходам часто живе за межою бідності.

Схожі статті




Політична економія - Щетинін А. І. - 9.2. Доходи домогосподарств і їх розподіл

Предыдущая | Следующая