Основи соціально-педагогічної діяльності - Шевців З. М. - Соціально-педагогічна робота з дітьми адиктивної поведінки

При роботі з залежними хворими слід пам'ятати, що під час виходу із кризи вони проходять такі етапи:

1. Лікування - прийняття рішення звернутися у заклад з проханням надати допомогу у лікуванні; детоксикація; прийняття концепції хвороби (алкоголізму, наркоманії); розуміння факту контролю над вживанням наркотичних субкультур та над своїм життям; визнання факту особистої залежності.

2. Реабілітація - визнання особистих втрат, яких зазнали у зв'язку із зловживанням наркотичних речовин; руйнування власної "системи ілюзій та заперечень"; побудова нового бачення особистої тверезості; праця над покращенням сімейних стосунків; навчання конструктивному виразу емоцій; прийняття рішень щодо участі в групах самодопомоги "анонімних алкоголіків"; робота над запобіганням рецидивів хвороби.

3. Самореалізація - відчуття потреби в тверезому житті; регулярний прийом їжі, спокійний сон і відпочинок; реалістичне мислення; зменшення сексуальних проблем; поява нових інтересів; покращення самооцінки; зменшення страхів перед майбутнім; тренування практичних навичок спілкування з людьми; покращення емоційного контролю; покращення сімейних стосунків; перші кроки до емоційної стабільності.

4. Тверезість - зміна стилю поведінки, життєвих цінностей та ідеалів; задоволення від тверезості; повне прийняття тверезості.

Знання цих етапів дозволяє членам сім'ї побачити складності одужання і знайти своє місце в цьому процесі відповідно до етапів, не вимагаючи від людини миттєво змінитися, а разом працювати над змінами.

Робота з алко - і наркозалежними пов'язана з реабілітацією в медичних (деінтоксикація, симптоматичне і зміцнювальне лікування), психологічних (формування певного ставлення до спиртного засобами неприємних асоціацій, вироблення свідомого ставлення до вживання алкоголю) і педагогічних (формування нових моделей поведінки) установах.

Методи профілактики алкоголізму та наркоманії: - інформаційно-просвітницькі (лекції, бесіди, лекторії, тематичні програми в ЗМІ, акції), психолого-педагогічні (переконання, позитивного прикладу), психотерапевтичні (сугестивні, корекційні), культурно-дозвіллєві (тематичні вечори, усні журнали, ігрові шоу, розважальні, заняття суспільно-корисною та фізично-оздоровчою діяльністю).

Спеціальними формами соціально-психолого-педагогічної роботи є "Анонімні алкоголіки" (АА), "Анонімні діти алкоголіків", "Анонімні наркомани" (АН) та методи: "12 кроків", холотропного дихання, індивідуальної та групової психотерапії, естетотерапії, соціальної терапії.

Метод "12-кроків" Полягає у 12 - ти кроках лікування алкоголізму та наркоманії:

1. Визнання свого безсилля перед алкоголем чи наркотичною речовиною.

2. Повернення надії в те, що є сила, яка допоможе повернути згублене здоров'я.

3. Прийняття рішення віддати себе і своє здоров'я під захист Бога (як кожен для себе розуміє).

4. Глибинне і свідоме дослідження своєї поведінки.

5. Зізнання перед Богом, іншими та самим собою у своїх помилках.

6. Готовність позбутися негативних рис свого характеру.

7. Покірливе звернення до Бога з проханням допомогти позбутися цих недоліків.

8. Покаяння перед особами, яким було нанесено зло і підготовка до компенсації заподіяного зла.

9. Компенсація нанесеного зла всім людям, які від нього постраждали, за винятком тих випадків, де компенсація може завдати шкоди.

10. Продовження критичного спостереження за своєю поведінкою, визнання своїх помилок.

11. Поліпшення свого свідомого контролю.

12. Передати досвід тим, хто зловживає алкоголем та наркотиками, мати принципи у своїх справах, прийняти нову філософію та стиль свого життя.

Метод холотропного дихання (розроблений С. Грофом). Це сучасна технологія, орієнтована на руйнування чи суттєвій зміні психологічних установок людини з метою виходу в особливий стан свідомості. Стан пневмокатарсиса досягається за допомогою тривалої гіпервентиляції легень зі спеціальним музичним супроводом. Контакт між лікарем і пацієнтом відбувається за допомогою дотику.

Особливої роботи потребують люди адиктивної поведінки, які не мають постійного місця проживання. Соціально-педагогічна робота полягає в різноманітних посередницьких формах і методах: - пропонування елементарних послуг у харчуванні, медичній допомозі; - направлення до будинків нічного перебування; - надання консультацій через телефони довіри; - організація їдалень, душових з пранням тощо.

Схожі статті




Основи соціально-педагогічної діяльності - Шевців З. М. - Соціально-педагогічна робота з дітьми адиктивної поведінки

Предыдущая | Следующая