Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 11.5.4. Розрахунки чеками

Акредитивна форма розрахунків передбачає гарантію банком платника оплати товарів, що поставляються, або послуг, що надаються.

Акредитив (від лат. accreditivus - довірчий) - це зобов'язання банку заплатити грошову суму після пред'явлення постачальником товарів або послуг документів, які чітко відповідають умовам акредитиву.

Як правило, ця форма розрахунків застосовується, якщо постачальник не зовсім впевнений в оплаті покупцем відвантаженого товару і хоче заручитися гарантією банку. Розрахунки за допомогою акредитивів набули найбільшого поширення в міжнародній торгівлі.

Зазвичай використовується документарний акредитив. Під документарним акредитивом розуміють будь-яку угоду, незалежно від її назви або форми, згідно з якою банк (банк-емітент), що діє за дорученням і відповідно до інструкцій клієнта (заявника акредитиву), зобов'язується здійснити платіж постачальнику чи третій стороні (бенефіціару) або оплатити, акцептувати чи зарахувати переказні векселі (тратти), виписані бенефіціаром, або доручити іншому (виконуючому) банку здійснення таких платежів чи оплату, акцепт чи зарахування тратт, за умови дотримання строків і умов акредитиву.

Акредитиви можуть бути:

- відкличними, тобто такими, що можуть бути змінені або анульовані банком-емітентом у будь-який час, та безвідкличними;

- підтвердженими, тобто такими, що одержали додаткову гарантію платежу з боку іншого (виконавчого) банку, та непідтвердженими

- подільними, що передбачають виплату певних погоджених сум після кожної часткової поставки, та неподільними;

- покритими, тобто з депонуванням коштів платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконавчому банку, та непокритими.

Серед інших видів акредитивів слід зазначити компенсаційний акредитив, що дає змогу здійснювати паралельні розрахунки з кількома постачальниками, а також поновлюваний, або так званий револьверний акредитив, що постійно поповнюється у межах обумовленої суми і у рамках певного терміну.

Для виконання акредитиву одержувач грошових коштів подає до виконавчого банку документи, які передбачені умовами акредитиву, що підтверджують виконання всіх умов акредитиву. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитиву не провадиться.

У разі необгрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконавчим банком умов акредитиву виконавчий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.

Акредитив закривається після закінчення строку, встановленого для подачі документів або після дати останнього платежу. Про закриття акредитиву виконавчий банк повідомляє банк-емітент.

Виконавчий банк одночасно із закриттям акредитиву негайно повертає банку-емітенту невикористану суму покритого акредитиву. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.

11.5.4. Розрахунки чеками

Розрахунки чеками провадяться за допомогою розрахункових чеків.

Розрахунковий чек (англ. cheque) - це документ, що містить безумовний наказ власника рахунка (чекодавця) банку про виплату зазначеної в ньому грошової суми одержувачеві (чеко-держателю).

Платником за чеком може бути лише банк, у якому чекодавець має на рахунку грошові кошти, якими він може розпоряджатися.

Чеки бувають:

- іменними, тобто виписаними на певну особу;

- пред'явницькими, тобто виписаними на пред'явника;

- ордерними.

Ордерний чек виписується на користь певної особи або за її наказом, тобто чекодержатель може передати його новому власнику за допомогою індосаменту. Чековий індосамент виконує функцію аналогічну вексельному індосаменту (див. главу 12). Поручительство за оплату чека, оформлене гарантійним підписом, називається авалем.

Чек має містити всі реквізити, передбачені банківськими правилами. Чек, у якому відсутній будь-який із реквізитів або внесено виправлення, є недійсним. Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими способами утому, що чек справжній, а також, що пред'явник чека є уповноваженою особою.

Чек також повинен мати покриття. Покриттям чека в банку можуть бути:

- кошти, депоновані чекодавцем на окремому рахунку;

- кошти на певному рахунку чекодавця, але не вище суми, гарантованої банком за узгодженням із чекодавцем при видачі чеків.

Чеки підшиваються у чекову книжку. Разом із чеками банк видає клієнту ідентифікаційну картку - чекову картку. Чекова картка видається в одному примірнику при видачі клієнту чеків незалежно від їхньої кількості й ідентифікує чекодавця по кожному виданому чеку.

Чек оплачується за рахунок грошових коштів чекодавця. При цьому чек підлягає оплаті платником за чеком за умови подання його до оплати у строк, встановлений банківськими правилами. Відкликання чека до закінчення строку для його подання не допускається.

Схожі статті




Основи ринкової економіки України - Селезньов В. В. - 11.5.4. Розрахунки чеками

Предыдущая | Следующая