Основи економічної теорії - Ажнюк М. О. - 3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою

Основним показником життєвого рівня народу в цілому є середній розмір національного доходу в розрахунку на душу населення. Він відображає загальний рівень добробуту народу.

Величина реальних доходів і рівень та структура споживання населення залежать від таких основних факторів:

1) розмірів грошових та натуральних доходів;

2) рівня цін на предмети споживання та послуги;

3) розмірів квартирної плати та ціни комунальних послуг;

4) обсягу безплатних і пільгових послуг;

5) розмірів податків.

Певний вплив роблять також наявність безробіття, тривалість робочого дня, соціальний захист тієї частини населення, яка має низькі доходи.

Найповніше відображають рівень добробуту населення сімейні доходи. Сім'я являє собою групу осіб, які пов'язані родинними стосунками і спільно ведуть господарство. Основними джерелами доходів сім'ї є:

1) заробітна плата;

2) доходи від особистого підсобного господарства;

3) від фермерського господарства;

4) від індивідуальної трудової діяльності;

5) від власності;

6) від трансфертних виплат.

Основним видом доходів є заробітна плата. Сімейні доходи використовуються для трьох основних цілей:

1) для сплати податків;

2) для задоволення потреб у продуктах харчування та інших благах;

3) для заощадження.

Досвід багатьох країн показує, що в розподіл доходів повинна втручатися держава і певною мірою регулювати його. Вона повинна встановлювати прожитковий мінімум, тобто розмір доходів, необхідний для придбання мінімального набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров'я, задоволення основних соціальних і культурних потреб людини. Основою формування прожиткового мінімуму є так званий "споживчий кошик". Він становить набір товарів і послуг, розрахований за нормами та нормативами споживання, необхідний для забезпеченості людини життєвими засобами. Він застосовується для загальної оцінки рівня життя, встановлення мінімального розміру заробітної плати, пенсій, неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а також як розрахункова величина при формуванні державного бюджету.

3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою

Ринковий механізм розподілу доходів породжує надмірну нерівність. Вона може певною мірою нівелюватися втручанням держави. Це втручання детермінується не тільки потребою зменшення нерівності в доходах, а й багатьма іншими факторами. До них, зокрема, належать:

1) необхідність утримання непрацездатних членів суспільства (пенсіонерів, інвалідів, дітей-сиріт та інших);

2) необхідність надання допомоги безробітним та іншим соціально незахищеним верствам населення;

3) необхідність мобілізації коштів для вирішення екологічних проблем;

4) забезпечення розвитку фундаментальної науки, освіти, охорони здоров'я;

5) забезпечення обороноздатності країни;

6) утримання державного апарату.

Втручання держави в перерозподіл доходів здійснюється трьома основними способами (рис. 3.32).

1. Через трансфертні платежі. Через них частина доходів держави, яка формується головним чином за рахунок оподаткування, передається у формі пенсій, стипендій, допомог, субсидій пенсіонерам, студентам, неповним і багатодітним сім'ям, сиротам, людям похилого віку, безробітним, інвалідам та іншим громадянам, які не мають засобів для існування або мають їх дуже мало.

2. Через цінову політику. Ринкові ціни можуть виявитись дуже високими для деяких категорій громадян. Тому держава втручається в ціноутворення. Вона встановлює ціни на товари державних підприємств, мінімальний розмір заробітної плати, впливає на тарифи житлово-комунальних послуг, зв'язку, транспорту, на електроенергію. Значну роль майже в усіх країнах держава відводить ціноутворенню на сільськогосподарську продукцію. В урожайні роки вона закуповує значну частину продукції, щоб запобігти зниженню цін на неї. І навпаки, в неврожайні роки продає свої запаси, щоб стримувати зростання цін. Така політика відповідає інтересам виробників і споживачів.

3. Через прогресивний характер оподаткування. Диференціація ставок подоходного податку і податку на особисте майно громадян дає можливість перерозподіляти значну частину доходів багатих на користь бідних. Прогресивний податок використовується у податковій політиці багатьох країн. Держава встановлює неоподатковуваний мінімум доходів. Його рівень залежить від загального рівня доходів населення.

перерозподіл доходів

Рис. 3.32. Перерозподіл доходів

Впливаючи на перерозподіл доходів, держава сприяє підвищенню доходів малозабезпечених верств населення, створює умови для нормального відтворення робочої сили, сприяє послабленню соціальної напруги в суспільстві. Можливості держави в перерозподілі доходів обмежуються бюджетними надходженнями. Перевищення державних видатків над доходами державного бюджету призводить до бюджетного дефіциту та інфляції. Збільшення державних виплат із державного бюджету вимагає збільшення податків, а це може підірвати стимули розвитку економіки.

3.7.5. Соціальний захист населення в умовах переходу України до ринку

В умовах переходу до ринкової економіки розвивається ряд негативних явищ, які зумовили розшарування суспільства за рівнем доходів і зниження життєвого рівня більшості населення. За межею бідності опинилися пенсіонери і значна частина працездатного населення. Цим зумовлюється необхідність соціального захисту.

Суть захисту полягає в стримуванні падіння життєвого рівня населення, зокрема тих соціальних груп, рівень доходів яких знизився нижче від рівня бідності. Соціальний захист - це передусім проблема соціальної справедливості, забезпечення нормального розвитку економіки. Він не зводиться до перерозподілу доходів, а вимагає проведення заходів, які запобігали б розвиткові негативних явищ в економіці, зниженню життєвого рівня та надмірній диференціації доходів.

Ринкова економіка функціонує на основі жорстких економічних законів. Підприємство в умовах ринкової економіки не буде тримати зайвих робітників. Нерентабельне підприємство не може розраховувати на дотації з боку держави. Воно стає банкрутом, а працівники залишаються без роботи.

Тому перехід до ринкової економіки передбачає створення специфічної системи захисту громадян. Вона має забезпечувати максимальну нейтралізацію багатьох негативних наслідків переходу до ринкової економіки. Держава повинна забезпечити відновлення роботи підприємств, не допускати розкрадання державного майна і коштів та вивезення їх за кордон; не допускати несправедливої приватизації; прийняти справедливі закони про пенсії; не допускати "зрівнялівки" ні в заробітній платі, ні в пенсіях, а також надмірного, нічим не обгрунтованого, розриву в них; повинна вживати заходів для створення робочих місць і підвищення рівня зайнятості. Право на соціальний захист громадян України гарантовано Конституцією.

Одним із важливих елементів соціального захисту населення є соціальне страхування, яке включає пенсійне, медичне страхування та страхування від нещасних випадків. Воно здійснюється шляхом відрахування від заробітної плати і прибутків підприємств певних коштів. Умови відрахувань на соціальне страхування та умови страхових виплат у різних країнах різні.

Важливим елементом соціального страхування є також пенсійне забезпечення. Кількість пенсіонерів в Україні постійно зростає. І в пенсійному забезпеченні виник ряд проблем: низький рівень пенсій; розмір пенсій не відповідає внеску в пенсійний фонд протягом працездатного періоду. Працівники деяких галузей мають невиправдані переваги та пільги в пенсійному забезпеченні, а серед інших існує невиправдана "зрівнялівка". Усе це зумовило необхідність проведення пенсійної реформи.

Схожі статті




Основи економічної теорії - Ажнюк М. О. - 3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою

Предыдущая | Следующая