Основи економічної теорії - Ажнюк М. О. - 3.5. Державне регулювання ринкових відносин

3.5.1. Негативні наслідки ринкового саморегулювання і необхідність державного втручання в економіку

У ринковій економіці основна роль у координації господарської діяльності належить ринку. "У системі вільного підприємництва, - пише П. Самуельсон, - ні окремі люди, ні організації спеціально не вирішують тріади економічних проблем... що, як і для кого виробляти". І наводить приклад міста Нью-Йорка, яке забезпечується різними товарами з різних штатів та різних куточків земної кулі з допомогою ринку. Усе це здійснюється без примусу і без централізованого керівництва якогось колективного органу.

Сотні тисяч товарів виробляються мільйонами людей у тій чи іншій мірі відповідно до їх власних намірів без централізованого керівництва. Отже, система ринку не є системою хаосу. Вона підпорядкована певним закономірностям.

Ринкова система - це складний механізм мимовільної координації економічних відносин, що діє через систему цін, конкуренції і ринків, який об'єднує дії мільйонів різних виробників і підпорядковує їх суспільним потребам.

У цій системі, за висловом А. Сміта, діє принцип "невидимої руки", яка скеровує кожного індивіда діяти для досягнення найбільшого блага для всіх. Але це стосується лише тієї економіки, в якій має місце досконала конкуренція. А нинішня система є змішаною системою приватного і державного підприємництва, вона є системою монополії та конкуренції. У цій системі ринок неспроможний вирішувати всі проблеми.

У сучасній ринковій економіці мають місце певні негативні явища, насамперед такі:

1) постійно порушується економічна рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією; економіка розвивається циклічно; не до використовуються трудові ресурси; не є стабільними ціни; має місце інфляція;

2) технічний прогрес і конкуренція ведуть до збільшення розмірів фірм, що неминуче породжує тенденцію до монополізації ринку. До неї веде і сам розвиток конкурентної боротьби, у ході якої одні виробники зміцнюють свої позиції, а інші розорюються;

3) ринок забезпечує благами тільки платоспроможних споживачів. Неплатоспроможних ринок не допускає до споживання благ. А таких людей багато. Це сироти, інваліди, неповнолітні, безробітні, багатодітні сім'ї та інші. Він прирікає таких людей жити в злиднях. Приватна благодійність не здатна усунути злиденності, хоч може трохи згладити її. Тільки втручання держави може певною мірою розв'язати ці проблеми;

4) ринкова економіка в сучасних умовах не може забезпечити справедливої конкуренції;

5) ринок не повністю вирішує проблему "що виробляти". Він не зацікавлює виробляти суспільні блага, до яких належать фундаментальні наукові дослідження, освіта, охорона здоров'я, протиповіневі споруди, будівництво доріг, мостів, благоустрій міст тощо;

6) хронічне безробіття, недовикористання виробничих потужностей свідчать, що ринковий механізм не забезпечує раціонального використання ресурсів і вирішення багатьох інших проблем. До них відносяться: створення законодавчої бази, захист конкуренції, охорона навколишнього середовища, регулювання доходів населення, зайнятості, грошово-кредитної системи, зовнішньоекономічних відносин та інше. Отже, необхідне державне регулювання багатьох економічних процесів;

7) ринковий механізм не може забезпечити зовнішньої та внутрішньої безпеки, регулювання грошового обігу, збору податків і формування державного бюджету, регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З розвитком ринкової економіки виникають і розвиваються нові економічні та соціальні проблеми, яких не можна розв'язати без втручання держави. Загострюється конкуренція, екологічні проблеми, безробіття, що вимагає державного втручання і державних капіталовкладень.

Схожі статті




Основи економічної теорії - Ажнюк М. О. - 3.5. Державне регулювання ринкових відносин

Предыдущая | Следующая