Основи екології - Мягченко О. П. - 2.10.5. Методи оцінки екологічних збитків і негативних впливів на природне середовище

Збитки - це погіршення якості навколишнього середовища внаслідок його забруднення або змін, які не сприяють використанню природного об'єкта за призначенням. Їх оцінюють як втрати суспільства, зв'язані з витратами на відновлення навколишнього природного середовища. Для оцінки таких збитків використовують базові показники: витрати на зниження забруднення; витрати, на відновлення навколишнього природного середовища; додаткові витрати викликані зміною якості навколишнього середовища; витрати на компенсацію ризику погіршення здоров'я людей внаслідок негативних змін довкілля.

Таблиця 26. Значення коефіцієнта цінності території від кількості населення

Значення коефіцієнта Кт

Характеристика території розташування підприємства

0,1

Підприємство розташовано на с/г землі

0,3

Підприємство не розташовано на с/г землі

0,5

Підприємство розташовано на селітебній території

0,7

Підприємство розташовано в населеному пункті з населенням до 100 тис. мешканців

1,0

Підприємство розташовано в населеному пункті з населенням від 100 до 500 тис. мешканців

2,0

Підприємство розташовано в населеному пункті з населенням більше 500 тис. мешканців

2,5

Підприємство розташовано поблизу ландшафтних, водоохоронних територій, заповідників

3,0

Підприємство розташовано поблизу курортної місцевості, зони відпочинку

Збитки Забруднення водних джерел (Зв) розраховують за формулою:

Значення К

1,5

1,3

1,0

0,7

0,3

0,15

Висота викиду, м

0-15

15-40

40-80

80-150

150-220

220-500

Відомо, що понад половину маси забруднень дає наземний автомобільний транспорт, тому це важливо враховувати при оцінці стану повітря.

Для врахування результатів діяльності суспільства, підприємств використовують різні методи: перший - оцінка суспільної користі природних ресурсів, другий - вартісно-нормативні оцінки (ціни, податки); третій - ліцензії, ринкові ціни. Ці три види оцінок можуть бути визначені для кожного з елементів навколишнього середовища і їх значення можуть бути не однаковими.

Плата за природні ресурси - витрати підприємства, зв'язані з використанням природних ресурсів і розрахованих відповідно до діючої в країні методики розрахунку витрат з використанням Такс - розмір плати за певну одиницю природного ресурсу.

Вирізняють плату за Спеціальне використання природних ресурсів згідно виділеними лімітами. Це екологічний збір для відновлення природи - Екологічні податки.

При понадлімітному використанні ресурсів або понадлімітному забрудненні природного середовища застосовують Штрафні санкції, використовуючи вихідні розміри такс (сплат), але в п'ятикратному розмірі.

Кошти за штрафні санкції повинні направлятися на відтворення природи, на будівництво очисних споруд. При цьому, як правило, 80% коштів направляються до держбюджету, а 20 - до місцевих бюджетів.

При використанні ресурсів важливою є екологічна ліцензія (Ел) - дозвіл на викиди або скиди. Це документ, який дає право на викиди конкретної забруднюючої речовини за певний проміжок часу (як правило рік і більше). На одну речовину, що забруднює середовище, вартість за ліцензією змінюється залежно від сезону, часу, доби та екологічного стану в регіоні (нормальний, екстремальний).

Застосування екологічної ліцензії замість податків дозволяє системі державного регулювання перетворитися в систему ринкового управління. Ринок екологічних ліцензій визначає їх ціни, управляє інтересами підприємства до інвестицій, зокрема природоохоронного спрямування і екологічності підприємства, його продукції.

Отже підприємство, яке має ефективні очисні споруди, може торгувати квотами на викиди або скиди, тобто дозволяти іншому підприємству за певну плату списувати певні маси або об'єми на свій баланс.

Торгівля квотами на забруднення є найбільш гнучким із всіх відомих засобів економічного регулювання якості природного середовища. Вона дозволяє поєднати екологічні вимоги із прагненням до економічного зростання, ділової активності, сприяти впровадженню досягнень науково-технічного прогресу.

Доповненням до екологічної ліцензії є страхування екологічної невпевненості. Грошова сума страхувателя умовно депонується на рахунок страхової фірми. Якщо підприємство протягом обумовленого терміну не завдало збитків навколишньому середовищу, то платежі йому повертаються з виплатою процентів. У протилежному випадку наслідки ліквідуються за рахунок страхової суми.

Важлива ліцензія на використання родовища - документ, що дає право на видобуток та продаж корисних копалин. Вартісна оцінка такої ліцензії складається із п'яти складових:

1. Платежі за право використання надр (пошук, розвідка родовищ і видобуток корисних копалин).

2. Відрахування на відтворення природного середовища, зруйнованого в процесі видобутку корисних копалин.

3. Плата за видачу ліцензії (видатки за експертизу заяви, організаційні видатки).

4. Платежі за користування акваторією та ділянками морського дна (шельфом) для розвідки, видобутку корисних копалин і використання дна та надр в інших цілях. Розміри платежів залежать від площі й конфігурації акваторій, потужності водної товщі, мети використання надр.

5. Акцизний збір, який встановлюють в спеціальних випадках для окремих видів мінеральної сировини, яка видобувається з найкращих родовищ, при одержані користувачем надр зверхнормативного прибутку.

Питання

1. Що таке збитки, які методи їх оцінки Ви знаєте?

2. Що таке екологічні податки, штрафи?

3. Наведіть формули для розрахунків збитків, нанесних атмосферному, водному басейнам.

4. Що таке екологічна ліцензія, екологічна невпевненість?

5. Як оцінюють вартість ліцензії?

Схожі статті




Основи екології - Мягченко О. П. - 2.10.5. Методи оцінки екологічних збитків і негативних впливів на природне середовище

Предыдущая | Следующая