Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П. В. - 2. Власні інвестиційні ресурси муніципалітетів

Муніципалітет є особливим суб'єктом інвестиційного процесу. До таких особливостей належить механізм формування власних інвестиційних коштів, які щороку акумулюються в бюджеті розвитку муніципалітету.

Бюджетний Кодекс України від 21.062001 р. (витяг).

Стаття 71. Бюджет розвитку місцевих бюджетів.

1. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

1) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

2) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

3) кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, та відсотки, сплачені за користування нами;

4) кошти, які передаються із іншої частини бюджету за рішенням відповідної ради;

5) запозичення, здійснені в порядку, визначені цим Кодексом та іншими законами України;

6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.

2. До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:

1) погашення основної суми боргу...

2) капітальні вкладення;

3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.

3. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

Окрім коштів бюджету розвитку до власних інвестиційних ресурсів муніципалітету можна віднести кошти окремих спеціальних фондів, які у відповідності до чинного законодавства спрямовуються на реалізацію певних завдань муніципального розвитку. Наприклад, Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" від 18.09.1991 р. в складі місцевих бюджетів створюються територіальні дорожні фонди. їх кошти спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції і утримання автомобільних доріг.

3. Муніципальні позики

Комунальний кредит (муніципальна позика) - це кошти, які надаються органам місцевого самоврядування на умовах відстрочки їх повернення з виплатою відсотка.

У світі поширені такі форми комунального кредиту:

- облігаційні позики;

- безоблігаційні позики;

- комунальний банківський кредит;

- комерційний банківський кредит;

- комунальний кредит державних банків;

- взаємний комунальний кредит.

У законодавстві практично всіх зарубіжних країн існує вимога направлення кредитних фінансових ресурсів виключно на інвестиції. Бюджетним кодексом України закріплено такий самий принцип.

За рахунок кредитів у європейських країнах формується, як правило, 10-15 % доходів місцевих бюджетів.

Найбільш поширені є Облігаційні комунальні кредити. Органи місцевого самоврядування мають право випускати облігації муніципальної позики. Муніципальні облігації поділяються на три групи:

- генеральні боргові зобов'язання (або бездохідні зобов'язання), які гарантуються бюджетними доходами або майном органу місцевого самоврядування;

- дохідні облігації, які випускаються з метою фінансування будівництва об'єктів інфраструктури. Вони погашаються за рахунок доходів побудованих підприємств;

- облігації змішаного характеру, які не приносять доходу, а погашаються за рахунок побудованих підприємств.

До Безоблігаційних кредитів Належать угоди оренди, лізингу обладнання і майна, податкові кредити, іпотечні кредити під заставу майна та землі.

Особливою формою банківського кредиту є кредит жиробанків, а особливою формою комунальних установ банківського типу є жироцентралі. Жиробанки дають можливість спростити взаємозаліки між органами місцевого самоврядування (взаємозаліки на спеціальних поточних рахунках).

Практика становлення інституту комунальних кредитів в Україні пов'язана з використанням двох форм цього кредиту, а саме: комунальних облігаційних позик і комерційних банківських комунальних кредитів.

4. Проектне фінансування і управління фінансовими ресурсами

Останнім часом в постіндустріальних країнах активно використовується стратегія проектного інвестування, яке має безперечні переваги порівняно з традиційними формами кредитування.

З точки зору проекто-цільового підходу, муніципалітет може розглядатися як сукупність проектів з конкретними цілями, ресурсами і часовими межами.

Відмітні риси проектного фінансування:

-фінансування самостійної економічної одиниці - проекту. Це може бути:

^ спеціально створений підрозділ у складі існуючого підприємства;

^ спеціально створене спільне підприємство;

^ девепловер - потужна інвестиційна або консалтингова фірма;

- залучення постачальників, споживачів, фінансових гарантів і розроблення ними загальної стратегії;

- порядок реалізації проекту:

^ визначення потреб у фінансових ресурсах (тобто необхідно скласти баланс грошових витрат і надходжень у часі);

^ визначення співвідношень власних і залучених коштів;

^ розроблення оптимальної моделі відносин з комерційними банками;

^ обрання надійного банку; ^ аналіз проекту.

- отримання фінансових ресурсів у потрібному обсязі, в потрібний час за цільовим призначенням. Визначальним Принципом проектного фінансування є перевищення наявної виручки над поточними витратами в період реалізації проекту (додатний бюджет проекту).

Приклад. Проект "Фізкультурно-оздоровчий комплекс".

Стратегія розвитку кризових центрів дозвілля, які розміщені на території муніципалітету.

Сутність проекту полягає у створенні на базі ФОК некомерційної фізкультурно-оздоровчої організації ("ФОК+") з передачею всіх активів у формі оренди споруд і/або лізингу. Орган місцевої влади може залучити комерційні структури до фінансування модернізації "ФОК+" через використання системи податкових пільг, які перебувають у компетенції органів місцевого самоврядування. Крім того, інтерес цих фірм може грунтуватися на отриманні співробітниками фірм послуг ФОК на пільгових умовах. Орган місцевого самоврядування отримує додаткові можливості для проведення соціальних програм. Крім того, вони як власники ФОК отримують орендні (лізингові) платежі.

Роль органів місцевого самоврядування в цьому проекті така:

- організація подібних систем (аналіз законодавства, податкових пільг тощо);

- мотивація комерційних підприємств для участі в подібних схемах;

- організація муніципальної реклами.

Схожі статті




Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П. В. - 2. Власні інвестиційні ресурси муніципалітетів

Предыдущая | Следующая