Міжнародний менеджмент - Юхименко П. І. - Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури

У різних культурах існує різне ставлення до прояву емоцій в ділових відносинах. Залежно від цього істотно варіюються вживані системи мотивації, взаємини між співробітниками по владній вертикалі, характер переговорного процесу, не кажучи вже про невербальні і паравербальні складові процесу комунікацій. Відповідно до цього Ф. Тромпенаарс виділив два типи ділових культур: емоційно залучену і емоційно нейтральну.

В культурах емоційно нейтральних не прийнято афішувати свої почуття. Вони тримаються зазвичай під жорстким контролем і "просочуються на поверхню" в мінімальних кількостях. Це не означає, що люди в країнах і регіонах, де панує емоційно нейтральна культура, відчувають і переживають не так глибоко, як у країнах з емоційно залученою культурою. Йдеться про силу експресії; сильні почуття тут можуть виражатися ледь помітними рухами і мімікою. В емоційно нейтральних культурах співрозмовники зазвичай говорять суворо по черзі, ніколи не перебивають одне одного. Типовим прикладом емоційно нейтральної культури є Японія. Добре відомо, що в ході переговорів японська сторона завжди жорстко контролює свої емоції. М'яка посмішка, постійні легкі уклони і підтакування японців на ділових зустрічах часто збивають з пантелику і дратують представників емоційно залучених ділових культур.

Роль особистих досягнень і контексту у формуванні статусу, %

Тут прояв емоцій під час переговорів, на робочому місці і в побуті вважається не тільки доречним, а й необхідним. Відсутність їх часто розцінюється як черствість, байдужість, може викликати образу і погіршення відносин. В ході переговорів задоволення або незадоволення виражаються практично миттєво і часто досить бурхливо. Не прийняті паузи, а під час бесіди і переговорів допустимо переривати того, хто говорить, емоційними репліками і т. ін.

До емоційно нейтральних країн належать також країни Південно-Східної Азії, Китай, Скандинавія. Проміжну позицію посідають Англія, США, Канада, Бельгія, Німеччина, Австрія, Швейцарія. Перелік емоційно залучених культур очолюють країни Арабського Сходу та Японія. До країн з емоційно залученою культурою відноситься й Україна.

вплив національних культур на формування особливостей ведення міжнародного бізнесу

Рис. 5.3. Вплив національних культур на формування особливостей ведення міжнародного бізнесу

Національна культура, формуючи систему базових цінностей та соціальних стереотипів, визначає різні моделі поведінки людей з різних країн в аналогічних ситуаціях. Вона обумовлює різний вибір при прийнятті побутових і управлінських рішень. Дослідники виділяють до 30 різних параметрів, пов'язаних з поведінкою типових представників різних культур, які безпосередньо впливають на різні аспекти міжособового та ділового спілкування.

Найвідоміше дослідження відмінностей національних культур і впливу ціннісних орієнтацій, що відображають національну специфіку, на організаційну поведінку та методи ведення бізнесу, було здійснене голландським ученим Г. Хофстеде на основі опрацювання результатів анкетування 115 тис. співробітників компанії "Ай-бі-ем" в 75 країнах.

В результаті цього дослідження було виділено чотири параметри ділової культури (табл. 5.7):

1. Співвідношення індивідуалізму та колективізму.

2. Дистанція влади.

3. Співвідношення мужності та жіночності.

4. Ставлення до невизначеності.

Ці параметри є відносними показниками, свого роду "місцем" країни на шкалі цінностей. Тобто, представникам кожної з культур властиві і індивідуалізм, і колективізм, і мужність, і жіночність. Проте співвідношення їх різне. Якщо, наприклад, абсолютний індивідуалізм позначити як 100%, а повну його відсутність - як 0%, то кожна з країн, за результатами соціологічних досліджень, матиме свій показних і відповідно до нього - своє місце на шкалі цінностей.

Співвідношення індивідуалізму і колективізму. В одних культурах у системі цінностей домінують колективні підходи і принципи, в інших, перевага надається індивідуальним прагненням і сподіванням. В колективістських культурах людина сприймає себе спочатку як частину групи, а вже потім - як окрему особистість. В індивідуалістських особистість знаходиться на першому місці. Зазвичай прикладом національної культури з максимальним рівнем колективізму є Японія, з максимальним рівнем індивідуалізму - США.

Таблиця 5.7

Особливості колективістських та індивідуалістських культур

Колективізм

Індивідуалізм

Сім'я

O виховання "ми"

O думка сім'ї важливіша, ніж власна

O обов'язки по відношенню до сім'ї: гармонія інтересів; повага до спільної позиції; почуття сорому за проступки

O виховання "я"

O повага до власної точки зору

O обов'язки по відношенню до себе: власні інтереси; самоактуалізація; почуття провини, а не сорому

Школа

O учитись треба в молодості

O учать, як робити що-небудь

O постійне навчання

O вчать, як учитись

Робота

O подвійний стандарт - "ми" і "вони", істина конкретна

O "інші" - не наша турбота

O стосунки важливіші, ніж мета

O віносини "бос-працівник" засновані на принципах моралі

O стосунки з колегами - "кожен сам за себе"

O кар'єра залежить від індивідуальних здібностей та кваліфікації

O етичний закон і стандарт універсальні для всіх

O "інші" - ресурс для досягнення власних цілей

O мета важливіша, ніж стосунки

O відносини "бос-працівник" базуються на раціональній основі

O стосунки з колегами - "один за всіх і всі за одного"

O думка колективу важлива для кар'єрного росту

На Сході суспільство зазвичай тяжіє до колективної культури. В Європі до колективних культур відносять Іспанію, Португалію, Грецію і, як не дивно, Австрію, до індивідуалістичних - північні країни. Характерно, що рівень індивідуалізму населення, як правило, зростає пропорційно зростанню середніх доходів на душу населення.

Дослідження учених показують, що Україна і країни СНД сповідують колективні цінності.

Дистанція влади - це нерівність між людьми різного статусу (в суспільстві, у органах влади та організаціях), розрив, який існує між підлеглими і керівниками, який представники даної країни вважають допустимим або нормальним. В одних культурах втручання сильної влади сприймається як порушення прав людини, в інших, навпаки, "сильна рука", яка "і покарає, і допоможе", сприймається як благо.

Рівень дистанції влади в організації визначають відповіді на такі запитання:

1. Чи вважають співробітники організації за краще не висловлювати відкрито незгоду з рішеннями своїх керівників?

2. Чи вважають підлеглі, що стиль керівництва їхнього начальника автократичний?

3. Чи вважають підлеглі за краще залишати остаточне вирішення найважливіших проблем за керівником?

4. Чи досягає розрив в оплаті праці співробітників організації двадцятикратного рівня?

Чим більша кількість ствердних відповідей на ці запитання - тим вищим є рівень дистанції влади. Культури з високою дистанцією влади зазвичай терпимо сталяться до авторитарного стилю управління і чиношанування.

Таблиця 5.8

Особливості культур з низькою та високою дистанцією влади

Низька дистанція влади

Висока дистанція влади

Сім'я

O У дітей виховують власний

Характер

O Відносини з батьками на основі рівності

O Діти повинні слухатись батьків

O Покора батькам, батьки мають право приймати рішення

За дітей

Школа

O У навчанні центральна фігура - учень

O Навчання - об'єктивний процес пізнання

O У начанні центральна фігура - вчитель

O Навчання - виховання мудрості вчителем

Робота

O Мінімальна нерівність серед працівників, рівноправність і доступність керівництва

O Основа влади - законність і компетентність. Переважає посадова основа влади

O Переважають раціональні рішення, чітко встановлена відповідальність за прийняте рішення

O Розрив в оплаті незначний. Диференціація оплати за рахунок соціальних виплат

O З підлеглими необхідно консультуватися

O Ідеальний бос - грамотний і здібний демократ

O Нерівність і привілеї вважаються нормою; чиношанування, недоступність керівництва

O Основа влади базується на силі та харизмі; переважає особиста основа влади

O Переважають політичні рішення, відповідального за які складно знайти

O Значний розрив в оплаті. Диференціація оплати за рахунок прямих виплат та привілеїв

O Підлеглим вказують, що і як треба робити

O Ідеальний бос - великодушний і доброзичливий автократ

Співвідношення мужності (маскулінізм) і жіночності (фемінізм). Мужність домінує в суспільствах, де соціальні ролі чоловіків і жінок значно відрізняються. Мужність не обов'язково супроводжується юридичною нерівністю. Скоріше, йдеться про прагнення жінок в маскуліністичних ділових культурах засвоїти стереотипи чоловічої поведінки. В СРСР це яскраво виявлялося в 30-х роках, коли жінки змагалися з чоловіками у так званих чоловічих професіях (льотчики, шахтарі, трактористи), Саме з цієї точки зору США, Швейцарія та Англія належать до більш чоловічих (або мас-куліністичних) країн, ніж Японія. Хоча в Японії статева нерівність виражена набагато яскравіше. У системі цінностей таких ділових культур переважають "чоловічі", матеріальні орієнтири: прагнення виділитися, зробити кар'єру, проявити себе, заробити грошей. Робота зазвичай вважається важливішою за домашні функції, в керівникові більше поважають силу, швидкість прийняття рішень, масштабність підходів, жорсткість.

Навпаки, в суспільствах, де переважає жіночність, соціальні ролі чоловіків і жінок переважно збігаються, а в системі цінностей домінують якість життя, підтримка товаристських стосунків, моральні, етичні аспекти, захист навколишнього середовища, співчуття і захист слабких, хворих та знедолених. Розум і благородство цінуються більше, ніж сила. Власний дім і родинні цінності вважаються важливішими за успіхи в роботі. В керівникові поважають уміння організувати безконфліктну групову роботу, досягти консенсусу, розробити справедливу систему мотивації.

Таблиця 5.9

Особливості феміністичних та маскуліністичних культур

Фемінізм

Маскулінізм

Сім'я

O Чоловік повинен бути жорстким, але турботливим; статева рівність і рольова гнучкість; ні чоловік, ні жінка не повинні застосовувати силу

O Акцент на відносинах

O Солідарність

O Вирішення конфліктів через компроміс та переговори

O Мужчина повинен бути жорстким, жінка - м'якою, турботливою. Чоловічі і жіночі ролі чітко розмежовані

O Акцент на досягненнях

O Змагання

O Вирішення конфліктів силовими методами

Школа

O Орієнтація на середнього учня

O Мета - соціальна адаптація

O Результати навчання не дуже важливі

O Орієнтація на кращого учня

O Мета - академічні успіхи

O Погані оцінки, відрахування - катастрофа

Робота

O Мотивація через турботу, моральні стимули і умови роботи, співчуття до нещасних і слабких

O Мотивація через амбіції, матеріальні стимули та досягнення; обожнювання сильних та успішних

O Над наполегливістю, самовпевненістю підсміюються

O Цінується скромність самооцінки

O Акцент на якості життя

O Зваженість вчинків схвалюється

O Наполегливість, самовпевненість схвалюються

O Цінується уміння себе подати

O Акцент на кар'єру

O Рішучість вчинків Схвалюється

Найбільш жіночними культурами є Скандинавські країни і Голландія, найбільш мужніми - США, Австрія, Швейцарія, Англія, Ірландія, Німеччина, Італія. До мужніх культур тяжіють Україна і країни СНД.

Ставлення до невизначеності. В різних ділових культурах люди по-різному сприймають невизначеності в житті і бізнесі. Наприклад, жителі Німеччини, Бельгії та низки інших країн прагнуть максимально уникати будь-якої невизначеності, відчувають у тривогу в непевних ситуаціях, намагаються максимально усунути двозначність у відносинах. Для того щоб уникнути цього, розробляються закони і правила поведінки на всі випадки життя, а в рамках конкретної діяльності - найдетальніші контракти. Інші ділові культури спокійно сприймають те, що все передбачити неможливо. Тут панує підхід, сформульований колись Наполеоном: "Спочатку приймемо бій, а там подивимося". Детальні контракти тут, як правило, не розробляються, перевага надається рамковим домовленостям, які корегуються в процесі їх реалізації.

Таблиця 5.10

Особливості культур з різним рівнем уникнення невизначеності

Низька дистанція влади

Висока дистанція влади

Сім'я

O Незвичне - цікаво

O Розслабленість, добродушність, низький рівень стресо-вості

O Демонстрація емоцій та агресії неприпустима

O Незвичне - небезпечне

O Високий стресовості, тривожності та неспокою

O Демонстрація емоцій та агресії нормальна

Школа

O Учням комфортно, коли програми у них не структуровані, не чітко визначені цілі, не деталізовані завдання, робота - без розкладу, коли вчитель говорить "не знаю"

O Учням комфортно, коли програми структуровані, цілі чіткі, завдання деталізовані, робота суворо за розкладом, коли вчитель знає все

Робота

O Нелюбов до правил, стандартів та формальностей

O Довірливість; колеги залишаються друзями за наявності різних точок зору

O Інтерпретація часу в термінах спокою, задоволеності, відпочинку

O Висока потреба в стратегічному плануванні, нерозробленість оперативного плану

O Емоційна потреба в правилах, формалізації та стандартах

O Підозріливість; різні думки посилюють недовіру

O Інтерпретація часу в термінах грошей, роботи і досягнення

Успіху

O Низька потреба в стратегічному плануванні, велике значення надається деталізованим оперативним планам

До країн з низьким ступенем уникнення невизначеності належать Англія, Скандинавські країни (окрім Фінляндії), Данія, США. На іншому полюсі знаходяться Німеччина, Бельгія, Австрія, Швейцарія, країни Південно-Західної Європи.

Ділова культура України і країн СНД більше тяжіє до високого рівня уникнення невизначеності. Хоча дослідники стверджують, що для молодого покоління (20-30 років) прагнення уникати невизначеності істотно знижується.

Таблиця 5.11

Виміри культури по Г. Хофстеде, %

Країна

Дистанція влади

Ступінь запобігання невизначеності

Мужність і жіночність

Індивідуалізм і колективізм

1

2

3

4

5

Австралія

36

51

61

90

Австрія

11

70

79

55

Арабські країни

80

68

53

38

Аргентина

49

86

56

46

Бельгія

65

94

54

75

Бразилія

69

76

49

38

Великобританія

35

35

66

89

Східна Африка

64

52

41

27

Гватемала

95

99

37

6

Гонконг

68

29

57

25

Греція

60

99

57

35

Данія

18

23

16

74

Ізраїль

13

81

47

54

Індія

77

40

56

48

Індонезія

78

48

46

14

Іран

58

59

43

41

Ірландія

28

35

68

70

Іспанія

57

86

42

51

Італія

50

75

70

76

Канада

39

48

52

80

Китай

89

44

54

39

Мексика

81

82

69

30

Нідерланди

38

53

14

80

Нова Зеландія

22

49

58

79

Норвегія

31

50

8

69

Пакистан

55

70

50

14

Панама

95

86

44

11

Перу

64

87

42

16

Португалія

63

99

31

27

Росія*

88

80

59

45

Сальвадор

66

94

40

19

Сингапур

74

8

48

20

США

40

46

62

91

Тайвань

58

69

45

17

Україна*

70

63

53

Уругвай

61

100

38

36

Фінляндія

33

59

26

63

Франція

68

86

43

71

ФРН

35

65

66

67

Швейцарія

34

58

70

68

Швеція

31

29

5

71

Югославія

76

88

21

27

Південна Африка

49

49

63

65

Південна Корея

60

85

39

18

Ямайка

45

13

68

39

Японія

54

92

95

46

Схожі статті




Міжнародний менеджмент - Юхименко П. І. - Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури

Предыдущая | Следующая