Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 18.2. Поняття міжнародних злочинів
У зв'язку з тим, що під дію міжнародного кримінального права підпадають певні групи діянь, які становлять підвищену небезпеку для існування держав та міждержавних відносин загалом, варто ви значити поняття "міжнародний злочин".
У сучасній науці міжнародного права під міжнародними злочини ми розуміють такі злочини, які становлять підвищену небезпеку всієї світової спільноти. Така підвищена небезпека випливає з тяж кості вчиненого діяння, із важливості порушеного зобов'язання та наслідків скоєного злочину. При вчиненні вказаних злочинів держави несуть міжнародну політичну та матеріальну відповідальність, а керівники держав, вищі посадові особи та інші відповідальні особи несуть індивідуальну кримінальну відповідальність, при чому вона настає перед світовою спільнотою загалом.
Уперше класифікація міжнародних злочинів у сучасному розумні ні була дана Статутом Нюрнберзького воєнного трибуналу 1945 р. Відповідно до ст. 6 вказаного Статуту, всі міжнародні злочини поділяють на три групи:
1) злочини проти миру: планування, підготовка, розв'язування або ведення агресивної війни і порушення міжнародних договорів, угод чи змова, спрямована на вчинення будь-якої з вищенаведених дій:
2) воєнні злочини, а саме: порушення законів і звичаїв ведення війни: вбивство, катування чи викрадення в рабство або для іншої мета цивільного населення окупованої території; вбивства чи катування військовополонених чи осіб, які зазнали корабельної аварії на морі; вбивства заручників, пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування міст та сіл, руйнування, не виправдані воєнною необхідністю, тощо;
3) злочини проти людства: вбивства, катування, поневолення, депортації та інші жорстокі злочини, вчинені за політичними, расовими чи релігійними мотивами.
Нині, з огляду на існування Міжнародного кримінального суду, який г органом, що постійно діє, котрий уповноважений юрисдикцію щодо осіб, які є відповідальними ля найбільш серйозні злочини, що викликають стурбованість світової спільноти, вважаємо ла доцільне класифікувати міжнародні злочини відповідно до Статуту вказаного Суду.
Так, згідно з п. 1 ст. 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Сул володіє юрисдикцією щодо таких злочинів:
A) злочину геноциду;
B) злочинів проти людства;
C) воєнних злочинів; сі) злочину агресії.
Геноцид
Поняття "злочин геноциду" міститься у ст. в Статуту Міжнародного кримінального сулу, яка повністю дублюють поняття "геноцид", сформульоване у ст. 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього піл 9 грудна 1948 р. Відповідно до вказаних документів, під геноцидом розуміють дії, які вчиняються з метою знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу через: убивства членів такої групи; заподіяння тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; умисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, які розраховані на повне часткове її лин тонна шкоди, римовані на припинення народження дітей у середовищі такої групи; насильницька передача дітей з однієї людської групи до іншої.
Основною класифікаційною ознакою такого злочину с його мста (папір). Мстою вказаного злочину с знищення конкретної групи. Тому для суб'єкта такого злочину ключовим є конкретна особа, а група людей загалом, знищення якої є кінцевою ціллю його дій.
Злочини проти людства
Відповідно до ст. 7 Статуту Міжнародного кримінального суду, під злочинами проти людства розуміти діяння, які вчиняються в рамках широкомасштабного або система точного нападу на будь-яких цивільних осіб, якщо такий напад вчиняється свідомо. До діянь, які підпадають піл ознаки злочину проти людства, належать: убивство; поневолення; депортація або насильницьке переміщення населення; ув'язнений або Інше жорстоке позбавлення фізичної свободи за порушення основних норм міжнародного права; тортури; згвалтування. обернення в сексуальне рабство, примус до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація чи будь-які інші форми сексуального насильства зіставмо) тяжкості; переслідування будь-якої ідентифікуючої групи чи спільноти за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, тендерними чи іншими мотивами, які визнані недопустимими відповідно до міжнародного права, у зв'язку з будь-якими діяннями, які вказані у цьому пункті, чи будь-якими злочинами, які підпадають під юрисдикцію Суду; насильницьке знищення людей; злочин апартеїду; інші нелюдські діяння аналогічного характеру, які полягають в умисному заподіянні сильних страждань чи серйозних тілесних ушкоджень або серйозної шкоди психічному або фізичному здоров'ю.
Злочини проти людства можуть бути вчинені як під час збройного конфлікту, так і у мирний час. Для того щоб діяння можна було класифікувати як злочин проти людства, Статут ставить такі основні умови: діяння повинні вчинятися: 1) проти цивільного населення; 2) в рамках широкомасштабного нападу; 3) систематичного нападу; 4) свідомо. Широкомасштабність нападу полягає у значній кількості учасників та жертв такого злочину, наслідках вчиненого діяння тощо. Під систематичним розуміють такий напад, який вчиняється методично заздалегідь продуманим планом. Свідомість нападів полягає у тому, що суб'єкт злочину знає (усвідомлює), що вчиняється широкомасштабний чи систематичний напад.
Воєнні злочини
Під воєнними злочинами треба розуміти серйозне порушення звичаєвих та договірних норм міжнародного гуманітарного права, яке застосовують під час збройних конфліктів161, іншими словами - серйозне порушення законів та звичаїв війни. Причому такі злочини можуть вчинятися як під час міжнародних збройних конфліктів, так і під час збройних конфліктів неміжнародного характеру. До воєнних злочинів, за ст. 8 Статуту Міжнародного кримінального суду, належать: а) серйозне порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р.; б) інші серйозні порушення законів та звичаїв, які застосовуються під час міжнародних збройних конфліктів у межах, встановлених міжнародним правом; в) серйозне порушення ст. З, загальної для чотирьох Женевських конвенцій 12 серпня 1949 р., яка застосовується до збройних конфліктів неміжнародного характеру; інші серйозні порушення законів та звичаїв, які застосовуються під час збройних конфліктів неміжнародного характеру в межах, встановлених міжнародним правом.
Агресія
Статут Міжнародного кримінального суду передбачає, що Суд буде здійснювати юрисдикцію щодо злочину агресії. Проте визначення цього злочину, а також умови, за яких буде здійснюватися юрисдикція стосовно злочину агресії, Статут на сьогодні не містить. Відповідні зміни до Статуту, які будуть передбачати визначення злочину агресії, згідно зі ст. 121,123 Статуту, можуть бути внесені, починаючи з 2009 р.
Визначення агресії подано у Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 p., з якої випливає, що агресією є застосування збройної сили держави проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави. Застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН є "prima facie" доказом акту агресії, однак Рада Безпеки ООН може, відповідно до Статуту ООН, не визнавати відповідні дії як акт агресії з огляду на інші обставини, включаючи той факт, що такі дії або їх наслідки не мають достатньо серйозного характеру.
Поряд з міжнародними у науковій літературі виокремлюють злочини міжнародного характеру. Під останніми розуміють такі правопорушення індивідів, які вчиняються поза зв'язком з тією чи іншою державною політикою, і посягають, крім внутрішньодержавного, ще й на міжнародний правопорядок, становлячи небезпеку, як мінімум, для двох держав. Склади вказаних злочинів передбачаються окремими багатосторонніми міжнародними договорами (тому іноді такі злочини називають "конвенційними''). Міжнародні конвенції, які передбачають склади злочинів міжнародного характеру, виступають певним міжнародним стандартом, якому повинні відповідати національні норми кримінального права, які передбачають такі самі склади злочинів. Тому держави-учасниці приймають на себе зобов'язання імплементувати положення відповідних конвенцій та привести у відповідність норми національного права з нормами вказаних конвенцій.
До основних злочинів міжнародного характеру треба віднести:
- піратство;
- рабство, работоргівлю та інститути і звичаї, подібні до рабства;
- експлуатацію проституції третіми особами;
- незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин;
- незаконні операції з культурними цінностями;
- розповсюдження порнографічних видань та торгівлю ними;
- підробку грошових знаків;
- незаконне захоплення і використання ядерного матеріалу тощо.
Схожі статті
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.2. Принцип незастосування сили або погрози силою
Безсумнівно, принцип незастосування сили або погрози силою займає центральне місце серед принципів міжнародного права. Історія показує жахливі наслідки,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 17.6. Організація Об'єднаних Націй (ООН)
Акти (рішення) МО, як відомо, є допоміжними джерелами міжнародного права і важливим чинником, що впливають на процес формування нових норм міжнародного...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 17.5. Акти міжнародної організації
Акти (рішення) МО, як відомо, є допоміжними джерелами міжнародного права і важливим чинником, що впливають на процес формування нових норм міжнародного...
-
7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової...
-
18.1. Загальна характеристика міжнародного кримінального права та його місце в системі міжнародного права Міжнародне кримінальне право бере свій початок...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 18. МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
18.1. Загальна характеристика міжнародного кримінального права та його місце в системі міжнародного права Міжнародне кримінальне право бере свій початок...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 7. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 2.2.1. Стародавнє міжнародне право
2.2.1. Стародавнє міжнародне право Аналіз практики формування міжнародного права як регулятора міжнародних відносин показує, що цей процес започатковують...
-
3.1. Поняття, особливості та структура норм міжнародного права Як відомо, регулювання міжнародно-правових відносин здійснюють за допомогою норм...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.6. Принцип територіальної цілісності
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.5. Принцип невтручання у внутрішні справи
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.4. Принцип суверенної рівності держав
Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов'язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.3. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов'язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Складні правопорушення
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 7.3. Види міжнародних правопорушень
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 3. НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
3.1. Поняття, особливості та структура норм міжнародного права Як відомо, регулювання міжнародно-правових відносин здійснюють за допомогою норм...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.1. Поняття та види джерел міжнародного права
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.6. Інші можливі джерела міжнародного права
Варто зазначити, що питання про джерела міжнародного права не є настільки простим, яким воно видається з першого погляду і з позиції його формулювання....
-
На противагу процесу творення права за допомогою звичаю, договори (або інші міжнародні конвенції) є результатом сучасного і свідомого методу...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 6. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.8. Принцип поваги прав і основних свобод людини
Тісно пов'язаним з принципом територіальної цілісності є принцип непорушності кордонів, який своєю метою має забезпечення стабільності кордонів. Як і...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.7. Принцип непорушності кордонів
Тісно пов'язаним з принципом територіальної цілісності є принцип непорушності кордонів, який своєю метою має забезпечення стабільності кордонів. Як і...
-
Серед учених-науковців не сформульовано єдиного визначення ММО. Як правило, ними звертається увага на ті властивості, які, на думку того чи іншого...
-
11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини Повага до прав людини, захист її прав та свобод - відносно нова галузь міжнародного публічного...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 11. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРАВ ЛЮДИНИ
11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини Повага до прав людини, захист її прав та свобод - відносно нова галузь міжнародного публічного...
-
З огляду положень Віденських конвенцій дійсність договору означає, що він укладений згідно з їх нормами і може оспорюватись тільки на основі застосування...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 9.2. Система мирних засобів вирішення спорів
В основі сучасної системи мирних засобів вирішення спорів лежать Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р. та 1907 р., Статут...
-
Як зазначалося вище, внаслідок скоєння МПД у суб'єкта-порушника виникають додаткові зобов'язання. Якщо він їх не виконує, у потерпілих суб'єктів виникає...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 7.7. Санкції та контрзаходи
Як зазначалося вище, внаслідок скоєння МПД у суб'єкта-порушника виникають додаткові зобов'язання. Якщо він їх не виконує, у потерпілих суб'єктів виникає...
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 18.2. Поняття міжнародних злочинів