Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 16.5. Відповідальність у міжнародному космічному праві
У міжнародному космічному праві особливу увагу приділяють відповідальності за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, що зумовлюється великою небезпекою, яка виникає під час здійснення космічної діяльності, й як наслідок - можливістю спричинення матеріальної шкоди іншим державам, їх юридичним і фізичним особам.
Договір про космос встановив принцип міжнародної відповідальності держав за національну космічну діяльність. Відповідно до нього, держави несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі, включаючи Місяць та інші небесні тіла, незалежно від того, здійснюється вона урядовими органами чи неурядовими юридичними особами. Тому діяльність останніх у космосі повинна проводитися з дозволу і під постійним наглядом відповідної держави. Такі держави повинні забезпечити, щоб національна діяльність здійснювалась відповідно до положень міжнародного права. У випадку заподіяння шкоди МО відповідальність несуть, поряд з нею, також і держави, які беруть участь у такій організації.
Детальніше порядок реалізації матеріальної відповідальності держав за заподіяння шкоди космічними об'єктами регламентується Конвенцією (1972 р.) про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами (далі - Конвенція про відповідальність).
До шкоди, яка завдана космічними об'єктами, належить: позбавлення життя, тілесне ушкодження або інше ушкодження здоров'я; знищення або пошкодження майна держав, її фізичних або юридичних осіб чи майна міжнародних міжурядових організацій.
Держава, яка здійснює запуск, несе абсолютну відповідальність за виплату компенсації за шкоду, заподіяну його космічним об'єктом на поверхні Землі або повітряному судну під час польоту.
Відступ від принципу абсолютної відповідальності допускається в тому випадку, якщо космічному об'єкту однієї держави, особам чи майну на борту такого космічного об'єкта заподіяна шкода космічним об'єктом іншої держави поза поверхнею Землі. У такому випадку, відповідно до ст. З Конвенції про відповідальність, держава, космічний об'єкт якої заподіяв шкоду, буде нести відповідальність тільки у випадку, коли шкода заподіяна з її вини або вини осіб, за яких вона несе відповідальність.
Якщо дві або більше держав спільно проводять запуск космічного об'єкта, вони несуть солідарну відповідальність за будь-яку спричинену шкоду. Якщо одна з держав, яка здійснювала запуск, виплатила компенсацію за шкоду, вона має право регресної вимоги до інших учасників спільного запуску. У рамках солідарної відповідальності передбачена можливість укладення угоди про розподіл між собою фінансових зобов'язань.
Держава, якій заподіяна шкода, може висунути державі, яка здійснювала запуск, претензію про компенсацію за заподіяння такої шкоди. Претензія про компенсацію за завдану шкоду пред'являється дипломатичними каналами. Якщо держава не підтримує дипломатичних зв'язків з відповідною державою, яка здійснювала запуск, вона може звернутися до іншої держави з проханням висунути її претензію такій державі. Вона також може пред'явити претензію через Генерального секретаря ООН.
Конвенція про відповідальність встановлює строк, упродовж якого може бути подана претензія про компенсацію за завдану шкоду. Так, відповідно до ст. 10 Конвенції, претензія про компенсацію може бути пред'явлена впродовж одного року з дати заподіяння шкоди або встановлення держави, яка здійснювала запуск і повинна нести відповідальність за шкоду. Однак, якщо державі не було відомо про заподіяння шкоди, або якщо вона не змогла встановити державу, яка здійснювала запуск, то держава може висунути претензію впродовж одного року з дати, коли їй стали відомі такі факти. Проте у будь-якому випадку такий період не може перевищувати одного року з дати, коли за розумними припущеннями така держава могла дізнатися про факт заподіяння шкоди.
Якщо врегулювання претензії не було досягнуто дипломатичними переговорами, створюється Комісія з розгляду претензій, яка складається з трьох членів: один призначається позивачем; другий - відповідачем; третій (голова Комісії) - спільно двома сторонами. Якщо сторони не можуть спільно обрати голову Комісії, будь-яка з них має право звернутися до Генерального секретаря ООН з проханням призначити таку особу.
Схожі статті
-
Після скоєння МПД формуються так звані правовідносини відповідальності, в яких суб'єкти набувають певних прав та обов'язків. Виникнення нових...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 7.5. Реалізація міжнародно-правової відповідальності
Після скоєння МПД формуються так звані правовідносини відповідальності, в яких суб'єкти набувають певних прав та обов'язків. Виникнення нових...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 8.4. Правовий статус осіб без громадянства
Особами без громадянства (апатридами) вважаються особи, які не володіють громадянством жодної держави. Нормативне визначення цього терміна містить ст. 1...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.3. Укладення міжнародних договорів
Порядок укладення, дії і припинення договорів, укладених між державами, регулює Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Міжнародні спори можна поділити на види
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 9.1. Поняття та види міжнародних спорів
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 9. МИРНЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права можуть складатися різним...
-
Існують випадки, коли особа володіє громадянством більш ніж однієї держави. У такому випадку прийнято говорити про подвійне, або множинне громадянство,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 12.3. Право спеціальних місій
Незважаючи на те, що в сучасних умовах центр, дипломатичної діяльності змістився в бік постійних дипломатичних представництв, така форма дипломатії, як...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.7. Визнання в міжнародному праві
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Особливо це стосується держав. З моменту закінчення Другої світової війни вже виникло понад сто...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 9.2. Система мирних засобів вирішення спорів
В основі сучасної системи мирних засобів вирішення спорів лежать Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р. та 1907 р., Статут...
-
Механізми та форми міжнародного контролю у сфері забезпечення прав і свобод людини можна умовно поділити на дві великі групи: універсальні та регіональні...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 16.4. Правовий режим космонавтів
Правовий статус космонавтів у міжнародному космічному праві регулюється, перш за все, Договором про космос 1967 р. та Угодою про рятування космонавтів,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 16.3. Міжнародно-правовий статус космічних об'єктів
У міжнародному космічному праві Немає загальноприйнятого визначення космічних об'єктів, хоча такий термін дуже часто використовують у договірних нормах...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 12.5. Дипломатичне право міжнародних організацій
Практично до кінця XIX ст. дипломатична діяльність держав не виходила за рамки двосторонніх відносин. Однак потреби економічного розвитку держав і...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Набуття громадянства
Існують два основних способи набуття громадянства: філяція та натуралізація. Перший спосіб є первинним і передбачає, що особа отримує громадянство за...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1. Механізм ООН у сфері захисту прав людини
Механізми та форми міжнародного контролю у сфері забезпечення прав і свобод людини можна умовно поділити на дві великі групи: універсальні та регіональні...
-
Основними ознаками міжнародно-протиправного діяння (надалі - МПД) є те, що: 1) це поведінка (як активна, так і пасивна), котра може бути присвоєна...
-
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.2. Принцип незастосування сили або погрози силою
Безсумнівно, принцип незастосування сили або погрози силою займає центральне місце серед принципів міжнародного права. Історія показує жахливі наслідки,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.1. Поняття міжнародного права
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.6. Принцип територіальної цілісності
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.5. Принцип невтручання у внутрішні справи
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.4. Принцип суверенної рівності держав
Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов'язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 10.2. Сторони в міжнародних договорах
Сторонами у міжнародних договорах виступають суб'єкти міжнародного права. Хоча при цьому необхідно зазначити, що деякі вчені-між-народники дещо довільно...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.8. Правонаступництво в міжнародному праві
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.6. Інші можливі джерела міжнародного права
Варто зазначити, що питання про джерела міжнародного права не є настільки простим, яким воно видається з першого погляду і з позиції його формулювання....
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6.3. Міжнародний звичай
Існуючу міжнародно-правову систему неможливо уявити без міжнародного звичаю не лише через те, що в сучасному міжнародному праві багато галузей та...
-
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Правонаступництво щодо міжнародних договорів
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання...
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 16.5. Відповідальність у міжнародному космічному праві