Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 16.3. Міжнародно-правовий статус космічних об'єктів
У міжнародному космічному праві Немає загальноприйнятого визначення космічних об'єктів, хоча такий термін дуже часто використовують у договірних нормах цієї галузі права.
Деякі спроби дати таке визначення на універсальному рівні зроблені в п. "сі" ст. 1 Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами, 1971 р. та п. "Ь" ст. 1 Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускають у космічний простір, 1974р., відповідно до яких під космічними об'єктами варто розуміти складові частини космічного об'єкта, а також засоби його доставки в космічний простір. Отже, Конвенції не дають відповіді, що потрібно розуміти під космічним об'єктом. Таке визначення вироблено доктриною міжнародного космічного права і зводиться до того, що космічні об'єкти - це всі види технічних пристроїв, створених людиною, які призначені для використання в космічному просторі. На відміну від об'єктів, створених людиною, космічні об'єкти природного походження охоплює поняття "небесні тіла".
Космічні об'єкти поділяють на дві основні групи: пілотовані та автоматичні. Крім того, залежно від місця діяльності обидві групи космічних об'єктів, своєю чергою, поділяють на навколоземні орбітальні та міжпланетні космічні об'єкти.
Договір про космос встановлює, що право власності на космічні об'єкти, які запущені в космічний простір, включаючи об'єкти, доставлені чи споруджені на небесному тілі, і на їх складові частини залишається непорушним під час їх знаходження в космічному просторі чи на небесному тілі або після повернення на Землю. Якщо такі об'єкти або їх складові частини будуть виявлені за межами держави - учасниці Договору, до реєстру якої вони занесені, то вони повинні бути повернені цій державі. Держава, на території якої виявлено космічний об'єкт або його складові частини, повинна інформувати про такий факт державу реєстрації об'єкта та Генерального секретаря ООН.
Важливою для визначення космічного об'єкта є його реєстрація, основне завдання якої полягає у закріпленні правового зв'язку між космічним об'єктом та державою, яка здійснює запуск. На підставі реєстрації вирішуються питання щодо юрисдикції над космічним об'єктом і його екіпажем, його національної приналежності та відповідальності за шкоду, завдану такими об'єктами.
Основним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація космічних об'єктів, є Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір (1975 р.), відповідно до якої держава, котра здійснює запуски, повинна зареєструвати такий космічний об'єкт через запис до відповідного реєстру. Причому під державою, що здійснює запуски, розуміють як державу, котра здійснює чи організує запуск космічного об'єкта, так і державу, з території чи установок якої здійснюється запуск космічного об'єкта. Відповідно до ст. 8 Договору про космос, держава - учасниця Договору, до реєстру якої занесений об'єкт, запущений у космічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль над таким об'єктом і над будь-яким екіпажем такого об'єкта під час їх знаходження в космічному просторі, у тому числі й на небесному тілі. Це означає виключну компетенцію держави реєстрації космічного об'єкта як щодо власних громадян, так і щодо іноземців. Якщо ж запуск космічного об'єкта здійснюють дві або більше держав, то вони спільно визначають, яка з них буде реєструвати цей об'єкт. Такі держави можуть укласти між собою договір з приводу юрисдикції та контролю над космічним об'єктом та його екіпажем. Так, у 1975 р. між США і СРСР на час здійснення спільної радянсько-американської програми "Союз - Аполлон" була досягнута домовленість, відповідно до якої американські астронавти, які перейшли на борт "Союзу", підпорядковувалися вказівкам радянського командира, а при відвідуванні американського корабля радянські космонавти повинні були підпорядковуватися командиру "Аполлона".
Держава, яка здійснює запуски, повинна інформувати Генерального секретаря ООН про створення такого реєстру, який, своєю чергою, веде реєстр, до якого заноситься інформація, що надається державою реєстрації космічного об'єкта. Така інформація повинна містити: назву держави або держав, які здійснюють запуск; відповідне позначення космічного об'єкта або його реєстраційний номер; дату та територію або місце запуску; основні параметри орбіти та загальне призначення космічного об'єкта.
Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, також передбачає, що держава реєстрації космічного об'єкта може час від часу передавати Генеральному секретарю ООН додаткову інформацію відносно космічного об'єкта, а також у якомога швидший строк повідомляти його про космічні об'єкти, стосовно яких вона раніше надала інформацію й які, будучи виведеними на орбіту навколо Землі, більше не знаходяться на цій орбіті.
Схожі статті
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 12.4. Консульське право
Структурним підрозділом права зовнішніх зносин виступає консульське право. Історично корені інституту консульства беруть свій початок у містах-полісах...
-
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1. Генеральна Асамблея ООН
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.1. Поняття міжнародного права
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5. Комітет з ліквідації расової дискримінації
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4. Комітет з прав людини
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 3. Комісія ООН з питань становища жінок
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 2. Рада ООН з прав людини
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 8. Верховний комісар ООН з прав людини
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 7. Комітет проти катувань (тортур)
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 6. Комітет з прав дитини
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - ВСТУП
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4. Особливості реалізації (виконання) нори права
Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 3. Особливості нормотворення
Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 2. Відмінність за об'єктами правовідносин
Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1. Відмінність за суб'єктами правовідносин
Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та...
-
На противагу процесу творення права за допомогою звичаю, договори (або інші міжнародні конвенції) є результатом сучасного і свідомого методу...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 14.3. Міжнародно-правовий режим відкритого моря
Відкрите море - морський простір, який розташований за межами кордонів територіального моря держав. На нього не поширюється суверенітет будь-якої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права Кожна правова система наділяє правами та покладає обов'язки лише на певне коло осіб, які є її суб'єктами. Коло...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Розділ 5. СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права Кожна правова система наділяє правами та покладає обов'язки лише на певне коло осіб, які є її суб'єктами. Коло...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.2. Особливості міжнародного права
Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та...
-
Право є одним із тих елементів, які покликані поєднувати всіх членів суспільства та створити єдину систему загальних цінностей та норм. Воно одночасно...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.7. Визнання в міжнародному праві
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Особливо це стосується держав. З моменту закінчення Другої світової війни вже виникло понад сто...
-
Державоподібні утворення, як і міжнародні організації, є вторинним суб'єктом міжнародного права. Вони не мають суверенітету і створюються державами, які...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 4.5. Принцип невтручання у внутрішні справи
Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 3.4. Імплементація норм міжнародного права
Оскільки право впливає на суспільні відносини передусім через процес правового регулювання, через динамічний процес здійснення своїх норм, забезпечення...
-
Існують випадки, коли особа володіє громадянством більш ніж однієї держави. У такому випадку прийнято говорити про подвійне, або множинне громадянство,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 9.2. Система мирних засобів вирішення спорів
В основі сучасної системи мирних засобів вирішення спорів лежать Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р. та 1907 р., Статут...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Набуття громадянства
Існують два основних способи набуття громадянства: філяція та натуралізація. Перший спосіб є первинним і передбачає, що особа отримує громадянство за...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 8.2. Міжнародно-правові питання громадянства
У сучасній доктрині міжнародного права громадянство визначають як стійкий правовий зв'язок фізичної особи з певною державою, який проявляється у...
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 16.3. Міжнародно-правовий статус космічних об'єктів