Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 6. Товарообмінні (бартерні) операції
Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-імпортної діяльності регламентуються переважно законодавством держав. У класичному розумінні - це обмін товарами, роботами чи послугами без руху грошових коштів (англійське законодавство та практика). У деяких державах бартерні операції допускають рух грошових коштів. Наприклад, відповідно до ст. 2-304 (1) Єдиного торгового кодексу США ціна може бути сплачена грошима або іншим способом. Ця норма застосовується, крім інших, і до бартерного договору, оскільки американська концепція договору купівлі-продажу охоплює, на відміну від англійської, ще й бартерну угоду. Англійський закон про купівлю-продаж товарів 1979 р. до бартерного договору не застосовується. Проте можливим є застосування норм Закону про поставку товарів і надання послуг 1982 р.
Бартерний договір є консенсуальним, оскільки право власності на товар (результати робіт, послуг) переходить до іншої сторони в момент, узгоджений сторонами. Цей договір іноді називають компенсаційним, оскільки виконання його однією стороною здійснюється для так званого "зустрічного задоволення", "для компенсації". Невиконання зобов'язання однією зі сторін може стати підставою для невиконання зобов'язань іншою. Водночас бартерна угода не є зустрічною угодою, оскільки вона оформляється, на відміну від зустрічної торгівлі, не двома, а одним договором.
При бартерному договорі встановлюється або кількість взаємо-поставлюваних товарів (робіт, послуг), або сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар (роботи, послуги). Бартерний договір має вартісну оцінку. Вона залежить від оцінки вартості самого товару, оцінки послуг третьої сторони (відсотки за посередництво, комісійні тощо). Оцінка договору має значення, наприклад, для з'ясування митними органами розміру мита, зборів. З метою виконання бартерного договору в уповноважених банках можуть відкриватися рахунки. На них відображається вартість обумовлених у договорі товарів (робіт, послуг).
В Україні діє декілька нормативно-правових актів з питань бартерних операцій. Основним з них є Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23 грудня 1998 р. Відповідно до цього Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій. Вона оформляється бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. Договір укладається між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарювання. Він передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом грошових коштів у готівковій чи безготівковій формі.
Право на проведення товарообмінних операцій мають усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, керуючись при цьому законодавством України. Кабінет Міністрів України може заборонити проведення товарообмінних операцій, предметом яких е товари (роботи, послуги). У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, чи загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.
Товари, що є предметом бартерного договору, оцінюються з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Для оцінки товарів (робіт, послуг) застосовують ціни, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються вказаними суб'єктами відповідно до індикативних цін.
Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт, послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначені строки не перериваються і не поновлюються в разі зміни предмета бартерного договору.
При цьому переоформлення здійснюється в установленому порядку, а строк грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів.
Законом встановлено строк ввезення на митну територію України й інший строк щодо певних товарів з країн Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки (не може перевищувати 150 календарних днів з дати митного оформлення товарів).
Певні строки було передбачено Указом Президента України "Про продовження строків ввезення на митну територію України товарів, що імпортуються в Україну підприємствами шинної та гумо-азбестової промисловості за бартерними договорами" від 5 червня 1996 р. Ним було установлено, що товари, зазначені в Переліку до цього Указу, котрі імпортуються за бартерними договорами з країн Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки підприємствами, перелік яких визначає Міністерство промисловості, підлягають ввезенню на митну територію України у строїш, передбачені в таких договорах, але не пізніше 150 календарних днів з дати митного оформлення (дати виписки вивізної вантажної митної декларації) товарів, що фактично експортовані за бартерними договорами.
Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" встановлено відповідальність за порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг) за бартерним договором. Вона полягає у стягненні пені за кожен прострочений день у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості. Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажорні обставини, строки, передбачені вказаним Законом, зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.
Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинні бути підтверджені довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Форс-мажорні обставини підтверджуються в установленому нормативно-правовими актами порядку.
У разі виникнення спору сторони можуть звернутися до суду, Міжнародного комерційного арбітражу чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України або іншого уповноваженого арбітражу, у т. ч. в іншій країні, з позовною заявою про стягнення заборгованості за бартерним договором.
Схожі статті
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 3. Умови зовнішньоекономічних договорів
Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокрема, Положення про форму зовнішньоекономічних...
-
Проаналізувавши різні види контрактів за участю ТНК і приймаючої держави загалом, слід звернути увагу на окремі умови договорів, які можуть становити...
-
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних...
-
1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її загальна характеристика Зовнішньоекономічна діяльність посідає важливе місце у функціонуванні суб'єктів...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - Розділ X. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ПОГОВОРИ (КОНТРАКТИ)
1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її загальна характеристика Зовнішньоекономічна діяльність посідає важливе місце у функціонуванні суб'єктів...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 4. Звичаї
Звичай - це правило, яке склалося давно, систематично застосовується, хоч і не потребує своєї фіксації у певній правовій формі. Звичаї поділяються на...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 1. Види джерел (загальна характеристика)
1. Види джерел (загальна характеристика) Під джерелами міжнародного приватного права в юридичній науці розуміють, зокрема, форми, в яких знаходить...
-
Україна прагне залучити до своєї економіки потенціал іноземних юридичних осіб. їхня діяльність, поряд з іншими чинниками, допоможе піднести на вищий...
-
Конституція України проголошує принцип національного режиму щодо здійснення прав, свобод і обов'язків іноземцями. У ст. 26 вказано, що іноземці та особи...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - Розділ ІІ. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
1. Види джерел (загальна характеристика) Під джерелами міжнародного приватного права в юридичній науці розуміють, зокрема, форми, в яких знаходить...
-
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - Загальна частина
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 3. Застереження про публічний порядок
Результат дії колізійної норми - застосування чи незастосування іноземного права - у певних випадках пов'язаний із застереженням про публічний порядок...
-
Передумовами виникнення колізійної норми є посилення процесів міграції населення за кордон, розширення господарських зв'язків між державами тощо. Змістом...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 6. Зближення національного законодавства різних держав
Судова та арбітражна практика - це погляди суддів на вирішення певного питання, зафіксовані у рішеннях суду. Одним із проявів судової (арбітражної)...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 5. Судова та арбітражна практика
Судова та арбітражна практика - це погляди суддів на вирішення певного питання, зафіксовані у рішеннях суду. Одним із проявів судової (арбітражної)...
-
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто...
-
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже в усіх державах є поділ майна (речей) на рухоме та нерухоме. Від цього...
-
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже в усіх державах є поділ майна (речей) на рухоме та нерухоме. Від цього...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 4. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права
Україна може бути суб'єктом міжнародного права, наприклад, як учасниця Міжнародної угоди ООН з цукру 1992 р. Як суб'єкт міжнародних економічних відносин...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 7. Правовий статус юридичних осіб України за кордоном
Відповідно до вітчизняного законодавства діяльність юридичних осіб України може бути спрямована на встановлення, зміну чи припинення правовідносин з...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 3. Міжнародні договори
Практика регламентації правовідносин у договірній формі важлива для держав, оскільки норми міжнародних угод у більшості правових систем є основним...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - Передмова
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 2. Основні способи вирішення питання кваліфікації
Кваліфікація обставин справи (суті спору) чи норми права може бути різною залежно від того, принципи якої правової системи застосовуватимуться. Тому...
-
1. Тлумачення, кваліфікація та "конфлікт кваліфікацій" у міжнародному приватному праві Перед судом чи іншим органом, який повинен вирішити спір з...
-
1. Тлумачення, кваліфікація та "конфлікт кваліфікацій" у міжнародному приватному праві Перед судом чи іншим органом, який повинен вирішити спір з...
-
Як правило, сторонами зовнішньоекономічних контрактів є юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Проте в деяких випадках стороною контракту є держава....
-
Застосування до правовідносин колізійних прив'язок привело до створення в багатьох державах власної упорядкованої сукупності колізійних норм, які...
-
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 3. Місце колізійних норм у джерелах права
Застосування до правовідносин колізійних прив'язок привело до створення в багатьох державах власної упорядкованої сукупності колізійних норм, які...
-
Нормативно-правовим актом, який в основному визначає статус іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні, тобто містить їх основні права, свободи...
Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 6. Товарообмінні (бартерні) операції