Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 3. Умови зовнішньоекономічних договорів

Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокрема, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 р. До істотних умов договору (контракту) належать: назва, номер договору (контракту), дата й місце його укладення; преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту); предмет договору (контракту); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); базисні умови поставки товарів (приймання/здавання виконаних робіт або послуг), у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції; ціна та загальна вартість договору (контракту);

Умови платежів; умови приймання - здавання товару (робіт, послуг); упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; урегулювання спорів у судовому порядку; місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть передбачатися додаткові умови: страхування; гарантії якості; залучення суд-виконавців до договору (контракту), агентів, перевізників; норми завантаження (розвантаження); передача технічної документації на товар; збереження торгових марок; порядок сплати податків, митних зборів; захисні застереження; момент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) та ін.

Коли мова йде про умови, які повинні бути передбачені в договорі (контракті) - істотні умови,- якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до зазначеного Положення зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 1991 р. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Такий порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) існує у практиці укладення контрактів у більшості іноземних держав.

Окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з 22 листопада 1994 р. підлягають державній реєстрації. Вона може запроваджуватися Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству України. Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначаються Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" 1991 р. та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

Виконання зобов'язань, що випливають із зовнішньоекономічних договорів (контрактів), не зареєстрованих в установленому законом порядку, тягне застосування до суб'єктів господарювання, які порушили цю вимогу, адміністративно-господарських санкцій, передбачених законом. Вони не є предметом міжнародного приватного права і тут не аналізуються.

Схожі статті




Міжнародне приватне право - Фединяк Г. С. - 3. Умови зовнішньоекономічних договорів

Предыдущая | Следующая