Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 13.2. Кодифікація міжнародного морського права
У зв'язку з бурхливим розвитком торговельного, рибальського й військового флоту держав, розширенням сфер діяльності у Світовому океані стало зрозуміло, що звичаєвий характер норм міжнародного морського права перестав задовольняти зростаючі потреби морської діяльності. Виникла гостра потреба в розробці та прийнятті міжнародних морських угод.
Перша спроба кодифікації норм міжнародного морського права, що не увінчалася успіхом, була зроблена в 1930 р. у рамках Гаазької конференції з кодифікації міжнародного права.
Організація Об'єднаних Націй із самого початку діяльності приступила до кодифікації й прогресивного розвитку міжнародного морського права. Так, у період 1949-1956 рр. Комісія міжнародного права ООН провела велику роботу з кодифікації звичаєвих норм і розробки нових. Це дало можливість провести І Конференцію ООН з морського права в 1958 р., на якій було розглянуто і прийнято чотири конвенції: про відкрите море; територіальне море і прилеглу зону; континентальний шельф; рибальство й охорону живих ресурсів відкритого моря.
У результаті цієї великої роботи міжнародного співтовариства вдалося кодифікувати низку загальновизнаних принципів і норм міжнародного морського права: принцип свободи відкритого моря, що включає свободу судноплавства, рибальства, прокладки морських кабелів і трубопроводів, польотів над відкритим морем; право мирного проходу через територіальне море; принцип реального зв'язку між судном і державою прапора; про режим континентального шельфу та ін.
Однак на І Конференції не вдалося вирішити питання про максимальну ширину територіального моря й рибальської зони. Для вирішення цих проблем була скликана II Конференція ООН з морського права в 1960 р. На жаль, ця конференція не дала бажаних результатів.
Тим часом питання, пов'язані з шириною територіального моря, рибальської зони, континентального шельфу, з економічними та іншими правами прибережних держав у їх взаємодії з інтересами міжнародного співтовариства в цілому, ставали дедалі актуальнішими. До цих питань додалися проблеми, породжені науково-технічною революцією: забруднення морів і океанів, можливість використання потужних технічних засобів у справі розвідки й видобутку живих і неживих ресурсів Світового океану, розширення й ускладнення наукових досліджень морських просторів.
Вагомим політичним фактором міжнародних відносин стали держави, що розвиваються, які заявили про свої інтереси в освоєнні Світового океану.
Сукупність цих обставин зумовила необхідність нової широкої дискусії з проблем розвитку міжнародного морського права, що почалася під егідою ООН у 1967 р.
У процесі цієї дискусії державам удалося погодити свої позиції з питань безпеки мореплавання та охорони людського життя на морі, захисту і збереження морського середовища, режиму рибальства. У результаті з'явилися такі міжнародно-правові акти, як Конвенції з охорони людського життя на морі 1960 і 1974 рр.; Конвенція про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден у морі 1972 р.; Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі 1979 р.; Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою, 1969 р.; Конвенція про запобігання забрудненню моря скиданнями відходів та інших матеріалів 1972 р.; Конвенція про запобігання забрудненню із суден 1973 р.; Конвенція про запобігання забруднення морю з наземних джерел 1974 р.; Конвенція про збереження атлантичних тунців 1966 р.; Конвенція про порядок ведення промислових операцій у Північній Атлантиці 1967 р.; Конвенція про збереження антарктичних тюленів 1972 р., Конвенція про контроль суднових баластних вод й осадів та управління ними 2004 р., Найробійська міжнародна конвенція про видалення затонулих суден 2007 р. та ін.
Проблеми, пов'язані зі створенням і вдосконаленням норм міжнародного морського права в конкретних сферах, свідчили про необхідність розробки і прийняття всеосяжної конвенції з морського права - хартії сучасного міжнародного морського права. Серед інших першорядної важливості набули проблеми режиму континентального шельфу й рибальської зони, району морського дна за межами національної юрисдикції та охорони морського середовища від забруднення. Для вирішення цих складних завдань відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН 2750 С (XXV) від 17 грудня 1970 р. і 3067 (ХХУІІІ) від 16 листопада 1973 р. була скликана Ш Конференція ООН з морського права, що працювала з 1973 по 1932 р.
Багатоплановий, глобальний характер Конференції та її нормотворчі завдання зумовили специфіку процедурних і організаційних форм цього форуму. Важливою складовою правил процедури Конференції була "джентльменська угода" про консенсус як головний засіб прийняття рішень. Іншим важливим елементом організації роботи Конференції був принцип "пакетного" підходу, тобто розгляду всіх питань у сукупності, зважаючи на визнання тісного взаємозв'язку всіх проблем Світового океану. Конвенція не допускає будь-яких застережень і винятків.
Усього було проведено 11 сесій, причому, починаючи з 7-ї сесії, кожна з них мала додаткові ("відновлені") частини сесії. В них брали участь делегації 164 держав. Також були запрошені 12 спеціалізованих установ ООН, 19 міжурядових організацій і низка неурядових організацій.
На Конференції виявили себе такі полюси сили, за якими стояли певні політичні й економічні інтереси, як "Група 77" (держави, що розвиваються, яких насправді було близько 120); група західних капіталістичних держав; група соціалістичних держав; група архіпелажних держав; група держав, що не мають виходу до моря, та інших, які перебувають у несприятливих географічних умовах; група проточних держав та ін. Незважаючи на таку розмаїтість інтересів держав, що брали участь у конференції, зрештою вдалося винести на єдине за всі роки голосування погоджений текст Конвенції ООН з морського права. 30 квітня 1982 р. Конвенція була прийнята: "за" проголосувало 130 делегацій, "проти" - 4 і 17 утрималося. Разом з Конвенцією були прийняті 4 резолюції, що утворили Додаток І до неї.
Заключний акт ПІ Конференції ООН з морського права був прийнятий у Монтего-Бей (Ямайка) 10 грудня 1982 р. У той самий день Конвенція ООН з морського права 1982 р. була відкрита для підписання.
Схожі статті
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 13.1. Поняття та історія міжнародного морського права
13.1. Поняття та історія міжнародного морського права Міжнародне морське право - це галузь міжнародного права, яка складається з принципів і норм, що...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - Розділ 13. МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО
13.1. Поняття та історія міжнародного морського права Міжнародне морське право - це галузь міжнародного права, яка складається з принципів і норм, що...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 4.4. Принцип мирного розв'язання спорів
Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань, що дійшов до нас з глибокої давнини, є одним з основних принципів міжнародного права. У...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 4.3. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань, що дійшов до нас з глибокої давнини, є одним з основних принципів міжнародного права. У...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 4.8. Принцип невтручання у внутрішні справи держав
У п. 5 ст. 2 Статуту ООН встановлено: "Всі Члени Організації Об'єднаних Націй надають їй всемірну допомогу в усіх діях, що здійснюються нею відповідно до...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 4.7. Принцип співробітництва держав
У п. 5 ст. 2 Статуту ООН встановлено: "Всі Члени Організації Об'єднаних Націй надають їй всемірну допомогу в усіх діях, що здійснюються нею відповідно до...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 4.6. Принцип надання допомоги ООН у її діях
У п. 5 ст. 2 Статуту ООН встановлено: "Всі Члени Організації Об'єднаних Націй надають їй всемірну допомогу в усіх діях, що здійснюються нею відповідно до...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - Розділ 8. ДИПЛОМАТИЧНЕ І КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО
8.1. Поняття і джерела дипломатичного і консульського права Дипломатичне і консульське право - це галузь міжнародного публічного права, що складається з...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 6.9. Тлумачення міжнародних договорів
Для ефективного застосування норм міжнародного договору необхідно правильно розуміти його зміст. Тлумачення і є з'ясуванням дійсного значення і змісту...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 6.2. Поняття міжнародного договору
6.1. Поняття права міжнародних договорів В історії розвитку міжнародних відносин міжнародні угоди відігравали і відіграють важливу роль як одне з...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 6.1. Поняття права міжнародних договорів
6.1. Поняття права міжнародних договорів В історії розвитку міжнародних відносин міжнародні угоди відігравали і відіграють важливу роль як одне з...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - Розділ 6. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
6.1. Поняття права міжнародних договорів В історії розвитку міжнародних відносин міжнародні угоди відігравали і відіграють важливу роль як одне з...
-
Відомо, що Радянський Союз скептично ставився до концепції примату міжнародного права, оскільки його внутрішньодержавне право значною мірою дисонувало з...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 9.10.1. Історія створення ООН
Із появою на міжнародній арені Організації Об'єднаних Націй багато юристів-міжнародників пов'язують початок нової епохи в міжнародно-правовому розвитку -...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 9.10. Організація Об'єднаних Націй
Із появою на міжнародній арені Організації Об'єднаних Націй багато юристів-міжнародників пов'язують початок нової епохи в міжнародно-правовому розвитку -...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 9.7. Юридична природа міжнародних організацій
Міжнародна (міжурядова) організація - це постійно діюче об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору з метою вирішення певних завдань, що...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 9.6. Поняття і класифікація міжнародних організацій
Міжнародна (міжурядова) організація - це постійно діюче об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору з метою вирішення певних завдань, що...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 9.2. Підготовка і скликання міжнародних конференцій
9.1. Поняття і класифікація міжнародних конференцій Інститут міжнародних конференцій нерозривно пов'язаний з двома іншими міжнародними інститутами -...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 9.1. Поняття і класифікація міжнародних конференцій
9.1. Поняття і класифікація міжнародних конференцій Інститут міжнародних конференцій нерозривно пов'язаний з двома іншими міжнародними інститутами -...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - Розділ 9. МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ І МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
9.1. Поняття і класифікація міжнародних конференцій Інститут міжнародних конференцій нерозривно пов'язаний з двома іншими міжнародними інститутами -...
-
Під спеціальною місією у міжнародному праві розуміють тимчасовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 8.7. Спеціальні місії
Під спеціальною місією у міжнародному праві розуміють тимчасовий орган зовнішніх зносин держави, що направляється в іншу державу для виконання конкретних...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 8.1. Поняття і джерела дипломатичного і консульського права
8.1. Поняття і джерела дипломатичного і консульського права Дипломатичне і консульське право - це галузь міжнародного публічного права, що складається з...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 4.2. Принцип суверенної рівності держав
4.1. Юридична природа основних принципів міжнародного права Основні принципи міжнародного права є загальновизнаними нормами вищого порядку, які утворюють...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 7.4. Міжнародні механізми контролю за дотриманням прав людини
У зв'язку з тим, що права людини є цінністю вищого порядку і від рівня їх захисту та забезпечення в конкретній державі залежить доля миру і безпеки,...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 12.5. Юридичні підстави зміни державної території
У Декларації принципів Гельсінського Заключного акта НБСЄ 1975 р. проголошено принципи непорушності кордонів і територіальної цілісності. Як ми вже...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 12.2. Юридична природа державної території
Питання про юридичну природу державної території передбачає відповідь про те, що є державна територія з правового погляду, точніше, що є державна...
-
У XX ст. у результаті науково-технічного прогресу з'явилися види діяльності держав, які не суперечать нормам міжнародного права, однак можуть мати...
-
У XX ст. у результаті науково-технічного прогресу з'явилися види діяльності держав, які не суперечать нормам міжнародного права, однак можуть мати...
-
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 11.2. Підстави міжнародно-правової відповідальності держав
Підставою міжнародно-правової відповідальності держави є порушення нею міжнародного зобов'язання, тобто вчинення міжнародного правопорушення. Щоб зробити...
Міжнародне право - Тимченко Л. Д. - 13.2. Кодифікація міжнародного морського права