Конституційне право України - Шаптала Н. К. - 9.9. Спеціальні парламентські процедури

Парламентська процедура - це порядок роботи парламенту. Поняття парламентської процедури включає відповідні шляхи і засоби, з допомогою яких організовується діяльність парламенту. Деякі парламентські процедури відбуваються незвично (нетрадиційно), тому отримали назву спеціальні парламентські процедури.

За спеціальними процедурами Верховна Рада України вирішує складні й особливо значущі для суспільства та держави питання. Порядок розгляду питань за спеціальними процедурами визначений Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Спеціальні парламентські процедури (Закон України "Про Регламент Верховної Ради України"):

* розгляд законопроектів про внесення змін до Конституції України (статті 141-151);

* затвердження Державного бюджету України (статті 152-162);

* проведення урочистого засідання з приводу складення присяги українському народові новообраним Президентом України (статті 163-166);

O заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України (статті 167-169);

* дострокове припинення повноважень Президента України у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я, а також у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (статті 170-188);

* затвердження указів Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, оголошення за поданням Президента України стану війни чи укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України (статті 189-191);

* надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України (статті 192 -203);

* призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, припинення повноважень, надання згоди на призначення чи звільнення з посад посадових осіб, висловлення недовіри Генеральному прокуророві України у випадках, передбачених Конституцією України (статті 205-216);

* складення присяги Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, членами Вищої ради юстиції, суддями Конституційного Суду України, членами Центральної виборчої комісії (стаття 217);

* надання згоди на: притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України відповідно до ч. З ст. 80 Конституції України, на затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції відповідно до ч. З ст. 126, ст. 149 Конституції України (статті 218-221);

* дострокове припинення повноважень народного депутата України (статті 222-223);

* розгляд питань, пов'язаних з депутатськими запитами (статті 224- 226);

* розгляд питань, пов'язаних з парламентським контролем за діяльністю Кабінету Міністрів України (статті 227-232);

O проведення у Верховній Раді України парламентських слухань (статті 233-236);

* розгляд питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим (статті 237-240).

Розглянемо спеціальну парламентську процедуру на прикладі затвердження указів Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Верховна Рада України відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента України його укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Після підписання відповідного указу Президент України негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження і подає відповідний проект закону. Верховна Рада України розглядає питання про затвердження такого указу Президента України протягом двох днів з моменту його надходження до парламенту. Народні депутати України для ознайомлення отримують указ разом з проектом відповідного закону.

Питання про затвердження такого указу Президента України розглядаються Верховною Радою України без голосування щодо включення їх до порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань сесії, тижневого порядку денного пленарних засідань парламенту. Таке питання може вноситися на розгляд Верховної Ради України без попередньої підготовки в комітетах. Проект закону щодо затвердження указу Президента України розглядається за процедурою першого читання та прийняття закону в цілому.

Цікаво, що Верховна Рада України може прийняти повністю, частково з рекомендаціями та/або відхилити проект закону про затвердження відповідного указу Президента України. Якщо Верховна Рада України затвердила законом указ Президента України частково з рекомендаціями та застереженнями, чинними є ті положення цього указу Президента України, які затверджені Верховною Радою України.

Відповідний указ Президента України набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України і негайно оголошується через засоби масової інформації або оприлюднюється в Інший спосіб. У разі відхилення Верховною Радою України законопроекту про затвердження цього указу Президента України, він не набирає чинності.

Голова Верховної Ради України негайно повідомляє Президента України і робить повідомлення через засоби масової інформації про рішення, прийняте парламентом щодо відповідного указу Президента України,

Верховна Рада України згідно з п. 9 ч. 1 ст. 85 Конституції України оголошує за поданням Президента України стан війни чи укладення миру, схвалює рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.

Отже, наведена спеціальна парламентська процедура визначила спрощений механізм прийняття закону, що дає можливість оперативно вирішувати нагальні проблеми державного управління.

Схожі статті




Конституційне право України - Шаптала Н. К. - 9.9. Спеціальні парламентські процедури

Предыдущая | Следующая