Історія зарубіжної літератури XIX - XX ст - Давиденко Г. Й. - 3. Символічний зміст поезій Ш. Бодлера. "Альбатрос" (1841)

Уперше вірш був опублікований у 1859 р. без другої строфи. Дата написання - 1842 рік. Очевидно, він був написаний під час мандрівки Бодлера на острови Репотьон і Маврикій у 1841 р. На першому плані у вірші конкретні деталі, предмети:

Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів Серед нестримних вод розбурханих морів Безпечно ловить птиць, величних альбатросів, Що люблять пролітати слідами кораблів

Альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що супроводжував кораблі. А на палубі він мав вигляд безпорадного птаха.

На палубу несуть ясних висот владику. І сумлінно тягне він приборкане крило, Що втратило свою колишню міць велику, Мов серед буйних вод поламане весло

Поступово образ альбатроса переріс у романтичний образ - символ поета і його долі у людському вирі життя.

Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар, мов блискавка в імлі. Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій Він крила велетня волочить по землі.

Поет не знаходив розуміння серед людей і тому не міг злетіти думкою.

Композиційна єдність твору досягла за допомогою центрального образу альбатроса, що став образом-символом. Тому і протиставлені тут реальний і символічний план вираження: альбатрос і матроси, поет і юрба. З образом альбатроса пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплювався ним і висловив йому співчуття. У вірші протиставлені високе і низьке, небесне і земне, поезія і проза, у ньому висловлені гіркі роздуми автора про трагічний стан поета у суспільстві.

Вірш належав до циклу "Сплін та ідеал". У ньому стверджувалася божественна природа людини, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета.

"Гімн красі" (1860)

У збірку "Квіти зла" включено вірші, де оспівана краса. За Бодлером, краса і смуток нерозривні. Поета вабив образ жінки, якій смуток додавав чарівності. Але краса у Бодлера не вичерпалася зображенням меланхолійної жінки. Поет часто змальовував красу у вигляді символу.

"Гімн красі" належав до циклу "Сплін та ідеал" і вперше був опублікований у 1860 р. У вірші Добро і Зло розглядалося як джерело прекрасного. У ньому розповідалося про багатогранність, місткість, неоднозначність поняття краси. Поет не стверджував, а розмірковував. Йому було невідоме походження краси:

Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні -

В твоєму погляді - покора і вина...

Але звідки б не походила краса - з пекла чи з раю -

Вона змінює життя.

Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю,

Потворно вибредна, страхітлива й свята,

Як до безсмертностей, що я про них не знаю,

Але жадаю їх, відчиниш ти врата!

Краса посилала чуттєві закони, звуки, кольори. Вона ототожнена з безмежністю. За Бодлером, найбільш повне своє втілення вона знайшла у поезії, тому що саме поезія виявилася привілейованим шляхом миттєво опинитися в раю.

"Падло" (1843)

Вірш із циклу "Сплін та ідеал".

Людська природа цікавила Бодлера тому, що вона, на його думку, загнана в недосконалість: він хотів саме на цій землі мати рай.

У вірші Бодлер іноді навмисно і не без зловтішності виставив напоказ шокуючі натуралістичні деталі (наприклад, опис мертвої коняки).

Як та повійниця, палятина лежала,

Задерши ноги догори,

І черево гидке цинічно відкривала,

Немов казала: на, бери!

Натуралістичний опис мертвої тварини постійно супроводжувався прекрасними картинами природи. Протилежності у вірші доводилися до кращої поляризації: життя - смерть, кохана жінка - мертва тварина.

У вірші оспівана вічність духовного порівняно із смертністю матеріального. Цей задум чітко простежувався в останній строфі вірша:

Після останнього причастя, моя мила,

Під володіннями трави,

Коли поглине вас безжалісна могила,

Такою будете і ви!

Красо, скажіть тоді черві, що підло рине

З цілунками на вашу грудь,

Що ваші форми я зберіг, моя богине,

Зберіг мого кохання суть!

Оспівування вічності прекрасного, кохання звучало у Бодлера своєрідно, у зухвало-парадоксальних тонах.

"Авель і Каїн" (1848-1852)

Вірш пов'язаний із романтичною традицією в літературі. Відома драма Байрона "Каїн", вірш Генрі Восна "Кров Авеля".

Міф про Каїна та Авеля у Бодлера трактовано не абстрактно, як у його попередників, а конкретно-історично. Написаний після революційних подій 1848 року, включений до циклу "Бунт", вірш став прямим закликом до бунту. Поет брав участь у барикадних боях, але керувався передусім емоційними імпульсами, а не тверезим політичним світоглядом.

Вірш побудований на протиставленні роду Каїна і роду Авеля - двох категорій суспільства.

Рід Авеля, їж, пий, втішайся

- Господь всміхається тобі.

Рід Каїна, в ярмі згинайся

Чи гинь у злиднях і журбі

Спираючись на біблійну легенду, Бодлер створив своєрідне її продовження, по-своєму трактуючи історію роду Авеля і Каїна. Поетові важливо показати, що на роду Каїна від початку лежала печать прокляття:

Рід Авеля, твої куріння,

Вдихає світлий Херувим!

Рід Каїна, твої боління -

Коли ж кінець настане їм?

Рід Авеля, тебе зігріє

Огниця батьківського пал,

Рід Каїна, зима повіє -

В печері мерзни як шакал!

Друга частина вірша - це прямий заклик до бунту.

Рід Авеля, підуть до гною

Твоїх наслідників тіла!

Рід Каїна, перед тобою

- Іще не звершені діла;

Рід Авеля, твоя ганеба,

Тебе оберне в прах і тлінь!

Рід Каїна, здіймись до неба

І Господа на землю скинь!

Збірка бунтівна за своїм духом. Але поетові необхідно було виділити цю рису світосприйняття.

Шатобріан вірив у те, що зло - це "хвороба" світу, яка не була природним і постійним станом душі. У Бодлера ця хвороба виявилася хронічною і невиліковною. Він перетворив її в єдину тему своєї творчості.

Питання для самоконтролю:

1. Чому Ш. Бодлера прийнято вважати предтечею символізму?

2. Розкрийте історію задуму та створення збірки "Квіти зла".

3. Чи є назва збірки символічною? Що вона символізує?

4. Чому збірка "Квіти зла" вважається цілісним твором? У чому це проявляється?

5. У чому розкривається новаторство поета?

Схожі статті




Історія зарубіжної літератури XIX - XX ст - Давиденко Г. Й. - 3. Символічний зміст поезій Ш. Бодлера. "Альбатрос" (1841)

Предыдущая | Следующая