Історія України - Юрій М. Ф. - 3. Прийняття ІІІ-го Універсалу

Під час листопадових подій у Києві Центральна Рада вирішує прийняти кілька радикальних рішень: про передачу поміщицьких і державних земель селянським комітетам, поширення повноважень Генерального секретаріату на відмежовані в серпні території. На засіданні Малої Ради ввечері 6(19) листопада М. Грушевський заявив, що потрібно негайно проголосити про утворення Української держави. Було запропоновано текст III Універсалу. Коли його було прийнято, починався новий день - 7 (20) листопада.

Третій Універсал проголошував утворення Української Народної Республіки (УНР), яка зберігала єдність з Російською Республікою.

Було проголошено широку програму демократичних реформ: скасовано право власності поміщицьких і нетрудових господарств на землю, встановлювався восьмигодинний робочий день, забезпечувались свободи друку, віросповідання, страйків тощо. Центральна Рада зобов'язувалась розпочати мирні переговори.

Результати виборів до Установчих зборів, що відбулись наприкінці листопада, довели велику перевагу українських партій, які набрали близько 75 % голосів. Більшовики здобули ледве 10 %. Після роззброєння більшовицьких частин, які 29 листопада (12 грудня) 1917 р. готували повстання з метою захоплення влади, український уряд вислав їх за кордони України.

Спроба більшовиків за посередництвом Всеукраїнського З'їзду Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів, що відбувся в Києві 4-6 (17-19) грудня 1917 р., плавно перебрати владу також зазнала невдачі.

Рада Народних Комісарів 4(17) грудня надіслала українському урядові підписаний Леніним і Троньким ультиматум, який одночасним "визнанням" УНР містив вимоги, що означали втручання у внутрішні справи України. Вимагалося, наприклад, допустити в Україну більшовицькі збройні частини.

Делегати з'їзду Рад висловили довір'я Центральній Ралі. Делегати-більшовики виїхали до Харкова, де приєднались до з'їзду Рал Донецько-криворізького басейну. Український уряд 5 (18) грудня відкинув ультиматум. Генеральний секретар вирішив у відповідь на ультиматум припинити транспортування хліба на північ та негайно ввести власну грошову одиницю.

Раднарком використав відхилення ультиматуму як привід до війни, перейшовши до відкритих дій проти УНР. Війна велася піл імені проголошеної 12 (25) грудня у Харкові на "Першому Всеукраїнському з'їзді Рад" -" Республіки Рад" (офіційно ж зберігалась назва "УНР").

17 (30) грудня створено "робітничо - селянський уряд" - Народний Секретаріат : німкеня Євгенія Боні (внутрішні справи), росіянин Федір Сергєєв (Артем) (торгівля і промисловість), євреї Сергій Бакинський (міжнародні справи), Емануїл Лугановський (продовольчі справи), фламандець Володимир Ауссем (фінанси), українці Володимир За томський (освіта), Микола Скрипник, Євген Терлецький (земельні справи), Василь Шахрай (військові справи). Володимир Люксембург (юстиція), Георгій Лапчинський (керуючий справами Народного Секретаріату). Один Терлецький був лівим українським есером, інші - більшовиками.

4. Проголошення незалежності УНР

Одним із перших розпоряджень Народного секретаріату був декрет про скасування заборони вивозу хліба з України до Росії. Услід за цим видано постанову про недійсність постанов Генерального секретаріату.

Російська радянська армія (чисельністю близько 15 тис. матросів та червоногвардійців) під загальним керівництвом Володимира Антонова-Овсієнка з Гомеля і Брянська почала наступ на Київ (окремими загонами командували Берзін та Кудинський). Центральна Рада не була готова до війни, вона мала у своєму розпорядженні незначні військові формування (близько 10 тис. гайдамаків) і добровільні формування (Вільне козацтво і т. п.).

Військові операції проводилися вздовж залізниць. Ініціатива належала більшовикам. Робітничий клас здебільшого підтримував більшовиків (у багатьох містах відбулись повстання), українське ж село залишалося нейтральним і вичікувало, хто візьме гору. Впродовж січня більшовицькі війська зайняли Лівобережжя. Центральна Рада не змогла організувати дієвого опору. Кілька сотень студентів та гімназистів, які виступили назустріч ворогові, майже всі загинули під станцією Крути на схід від Ніжина.

Під впливом наступу більшовицьких військ керівництво Центральної Ради позбулося ілюзій щодо можливості перетворення Росії на демократичну федеративну республіку. Першорядною проблемою стало відокремлення від режиму більшовицької диктатури в Росії Засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал, почалося 9 січня 1918 р. У ніч на 12 (25) січня М. Грушевський оголосив його. Зокрема, в ньому говорилося:" Однині УНР стає самостійною і ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу...". Центральна Рада заявляла, що долю України повинні визначити Українські Установчі Збори, до їх скликання Центральна Рада продовжувала залишатись верховним органом влади. Генеральний Секретаріат було перейменовано в Раду Народних Міністрів. Універсал окреслив коло найважливіших практичних завдань, які потрібно було вирішити в найближчий час. Одним з найголовніших було укладання мирного договору з Німеччиною та її союзниками.

Водночас з Універсалом Мала Рада ухвалила "Закон про національно-персональну автономію". У ньому проголошувалося, що кожна з населяючих Україну націй має право на влаштування свого національного життя.

Схожі статті




Історія України - Юрій М. Ф. - 3. Прийняття ІІІ-го Універсалу

Предыдущая | Следующая