Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 3. МЕСІАНСЬКО-ЕСХАТОЛОГІЧНІ ТЕЧІЇ: АДВЕНТИЗМ, СВІДКИ ЄГОВИ

АДВЕНТИСТИ СЬОМОГО ДНЯ.
Витоки і реформування адвентизму. Особливості віровчення

Адвентизм (від лат. adventus - пришестя) - один із релігійних напрямів у протестантизмі, що виник у 30-х роках XIX ст. в СІЛА, ідейним натхненником і організатором якого вважається баптистський проповідник Вільям Міллер.

Дослідження показують, що в адвентистському русі умовно можна виділити два періоди. Перший охоплює 1831- 1838 рр. і пов'язаний з проповіддю В. Міллером ідеї другого пришестя. Другий - заключний, припадає тільки на 1844 р., на який послідовники В. Міллера призначили другий прихід Христа. Оскільки тоді не відбулося очікуваного видимого пришестя Христа, послідовники В. Міллера заявили, що пришестя відбулося, але невидимо, в небесному храмі (святилищі), тому що церква не готова, щоб бути взятою на небо. Христос і сьогодні, за вченням адвентистів, перебуває в святилищі і чекає повної готовності віруючих, тому строків його приходу ніхто не знає.

Поступово адвентизм розшаровувався на ряд різних течій: Церква адвентистських християн, євангелічні адвентисти, товариство життя і другого пришестя, церква в Христі Ісусі, адвентисти-реформісти та ін.

Однією з найбільших і найвпливовіших течій адвентизму є Всесвітня церква адвентистів сьомого дня (АСД). Утворення її можна віднести до 1844 - 1845 рр. Віра в друге пришестя залишається провідним догматом адвентистів. Велику роль в організаційному і догматичному оформленні церкви АСД відіграла Елен Гасмон Уайт (адвентисти в Україні її називають Оленою Уайт або Байт). Вважається, що її праці є "малим світлом", яке веде до "великого світла". Тому (це і є особливістю адвентистської церкви) у віровченні закріплено особливу роль пророцтва і самих пророків. Центральним завданням адвентизму є алокаліптична проповідь, яка проголошується в контексті трьохангельської вісті. Йдеться про коментування адвентистами положень 14-ї глави новозаповітної книги "Об'явлення св. Івана Богослова" (вірші 7,8,9). Відповідно до "вістки першого ангела" (Об'явл.14:7) адвентисти пророкують про "останні часи світу", передрікають "загибель грішників". З "вісткою другого ангела" (Об'явл.14:8) пов'язується відхід від "істинної віри" багатьох християнських напрямів, окрім адвентистів. Третя "ангельська вістка" попереджує про неминучість покарання тих, "хто поклоняється звірю і образу його" (Об'явл.14,9), тобто фальшивим релігійним системам.

У книзі "Велика боротьба", звертаючись до біблійних пророцтв, О. Вайт розкриває їх як Божий план великої боротьби між добром і злом (між Богом і Сатаною). О. Вайт заклала фундамент не тільки чіткої доктринальної системи, але й у своїх вістях (45 томів творів) розробила систему регламентації відносин і поведінки віруючих, принципи здорового способу життя (так звана санітарна реформа), соціального служіння.

На відміну від інших церков, адвентистське вчення вимагає від віруючих турботи не тільки про чистоту духу, а й тіла, що проявилося в програмі здорового способу життя ("принципи здорового способу життя", "санітарна реформа"). Християнин зобов'язаний берегти своє здоров'я з двох причин: по-перше, тіло - храм Духа Святого; по-друге, тіло слід зберегти для майбутнього небесного царства.

Принципи здорового способу життя, обгрунтовані О. Вайт, стали проголошуватися як частина вчення з 1863 р., а в 1865 р. було прийнято рішення не тільки пропагувати їх, а й відкривати лікувальні та профілактичні заклади. В цілому діяльність Всесвітньої церкви АСД характеризується широкомасштабною філантропічною діяльністю, численними соціальними програмами, серед яких можна виділити три основних: програма допомоги нужденним, служба здоров'я, культурологічна діяльність.

■ Для цього створено відповідну інфраструктуру: функціонують лікувальні й профілактичні заклади, будинки для немічних і сирітські притулки, фабрики здорового харчування, школи, коледжі, університети, видавництва. Видавнича й просвітницька робота ведеться на 644 мовах і діалектах народів світу. В узагальненому вигляді віровчення адвентизму викладено в 27 пунктах Основних положень у вченні віри християн адвентистів сьомого дня, які прийнято в Даласі на Всесвітньому з'їзді церкви АСД у квітні 1980 р.

Філософія адвентизму розглядає людину як істоту, наділену відповідальністю, силою і свободою мислити. Тіло, розум і душа кожного являють собою неподільну єдність. Особлива роль відводиться четвертій заповіді, яка вимагає святкувати суботу як день спокою, богопоклоніння. Поняття раю і пекла в адвентизмі немає.

Важливою складовою адвентистської есхатології (вчення про кінець світу) є догмат про тисячолітнє царство і нову землю. У цьому вченні йдеться про воскреслих святих, котрі перебуватимуть на небі тисячу років, про небесний Єрусалим, який спуститься на землю, про очищення й оновлення землі від нечестивих.

Тисячолітнє царство - це проміжний період між першим і другим пришестям, під час якого Христос і його викуплені святі будуть вершити суд над тими, хто вмер без покаяння. На безлюдній землі в цей час перебуватиме Сатана зі своїми демонами. По закінченні цього періоду з неба на землю зійде Христос разом із спасенними і спуститься Святий Град. Після цього настане воскресіння всіх грішників. їх спіткає доля Сатани та його демонів в останній боротьбі з добром, а Всесвіт назавжди звільниться від гріха і грішників. На новій землі, яка стане місцем добра і справедливості, буде побудовано суспільство, де вічно житимуть викуплені.

Повсякденної обрядності в адвентистів немає. Визнаються тільки обряди рукоположения, хрещення, шлюбу. Кожен член громади має підтверджувати своє членство відвідуванням богослужінь, сплатою десятини (10 частка прибутку), моральною християнською поведінкою. За певні провини він може бути покараним або навіть виключеним із громади.

Сьогодні адвентистська церква налічує близько семи мільйонів хрещених членів, більше як 28 тис. громад у 192 країнах світу. Вищим її органом є Генеральна Конференція, до складу якої входять 11 дивізіонів. Церква має чотириступінчасту організацію: громада, конференція (область чи край), уніон (держава чи республіка), Всесвітня організація з центром у Вашингтоні.

Схожі статті




Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 3. МЕСІАНСЬКО-ЕСХАТОЛОГІЧНІ ТЕЧІЇ: АДВЕНТИЗМ, СВІДКИ ЄГОВИ

Предыдущая | Следующая