Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 4. Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій?

У праці "Загальна теорія зайнятості" відсотка і грошей" Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) зосереджує увагу на недостатній ефективності споживчого попиту. Саме попит, на його думку, відіграє визначальну роль у стимулюванні та розвитку виробництва.

На запитання, з чого розпочати, щоб підвищити ефективність попиту, Кейнс дає таку відповідь: треба знайти важелі розвитку всього суспільного (сукупного) попиту - попиту на споживчі товари і попиту на інвестиційні товари, тому що сукупний попит - це сума споживчих витрат і інвестицій.

Якщо сукупний попит більший за пропозицію, тоді "працюють" стимули зростання виробництва. У такому разі сукупний попит справді ефективний, сприяє забезпеченню високої зайнятості, повнішому використанню виробничих потужностей.

Основні компоненти сукупного попиту: споживання, інвестиції і державні витрати. Основні фактори, що впливають на сукупний попит: схильність до споживання, очікувана прибутковість капіталовкладень, перевага ліквідності.

У теорії Кейнса національний дохід У і рівень зайнятості N - залежні змінні (рис. 9.1). Обсяг національного доходу зумовлює рівень зайнятості. Сам національний дохід, з одного боку, є фактором, що впливає на зростання споживчого попиту (споживчий попит зростає, але не в тому ступені, що дохід), з іншого - зростання національного доходу залежить від інвестицій.

Витрати на споживання визначаються схильністю до споживання С / У. Тут діє психологічний закон, що виражає залежність між споживанням і доходом. Зі зростанням доходу середня схильність до споживання падає під впливом зниження граничної схильності до споживання (ДС/ЛУ ).

основні зв'язки в системі дж. м. кейнса: n - зайнятість; у - національний дохід; с - споживчий попит; i - інвестиції; d - доходи; с / у - схильність до споживання; р - гранична ефективність, %; r - норма відсотка; l - перевага ліквідності; м - маса грошей в обігу

Рис. 9.1. Основні зв'язки в системі Дж. М. Кейнса:

N - зайнятість; У - національний дохід; С - споживчий попит; I - інвестиції; D - доходи; С / У - схильність до споживання; Р - гранична ефективність, %; r - норма відсотка; L - перевага ліквідності; М - маса грошей в обігу

Рівень інвестиційного попиту / залежить від очікуваної ефективності капіталу Р і відсоткової ставки г. Відсоткова ставка, або норма відсотка, - це плата за відмову від ліквідності. Перевага ліквідності - прагнення володіти грошима, зберегти заощадження у грошовій формі.

Відсоток г - функція попиту на гроші (перевага ліквідності) і кількості грошей в обігу (пропозиція грошей).

Теорію Кейнса називають теорією ефективного попиту, виділяючи, тим самим, головну ідею, яка полягає в тому, щоб через активізацію і стимулювання сукупного попиту (загальної купівельної спроможності) впливати на виробництво і пропозицію товарів та послуг, підвищити рівень зайнятості.

Значення теорії Кейнса полягає не просто в перегляді традиційних підходів до аналізу процесів економічного розвитку. Кейнс заклав загальнотеоретичні основи дослідження функціональних залежностей і взаємозв'язків реальних економічних величин як агрегованих категорій, показав їхній вплив на хід і тенденції економічного розвитку.

Кейнсіанська революція припускає використання активної економічної політики, врахування соціальних, психологічних, організаційних факторів.

Сучасна економічна теорія так чи інакше пов'язана з теорією і методологією Кейнса. Вона не може ігнорувати широке трактування предмета економічної науки, вплив на процеси економічного розвитку різноманітних умов і факторів.

4. Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій?

Споживчий попит, а отже, особисте споживання, залежить від сукупного грошового доходу і від того, як витрачається цей дохід. Інакше кажучи, вони залежать від пропорції, в якій дохід розпадається на витрати на споживання і заощадження.

Зі зростанням доходів зростає і попит, збільшуються витрати на споживання, але не в тій пропорції, в якій зростають доходи. У міру зростання доходів приріст споживання сповільнюється. Причиною цього, за термінологією Кейнса, є "основний психологічний закон": у міру зростання багатства схильність до споживання зменшується, а частина доходу, що відкладається на заощадження, збільшується. (Заощадження практично дорівнює різниці між розміром доходу і рівнем споживання.)

На відміну від класиків, для яких прагнення до заощадження є позитивним фактором, Кейнс доходить іншого висновку: зростання заощаджень, на його думку, може перешкоджати економічному зростанню. Справа в тому, що динаміка заощаджень і динаміка інвестицій залежать від різних факторів: заощадження - від зростання доходу, інвестиції - від рівня відсоткової ставки й очікуваної прибутковості капіталовкладень.

Надлишкові заощадження призводять до надлишкової пропозиції. У підсумку прибутковість інвестицій знижується. Грошові заощадження зростають, а не спрямовуються у вигляді реальних інвестицій у галузі, що забезпечують економічне зростання.

Проблема, за Кейнсом, полягає в тому, щоб подолати розрив між випереджальним зростанням заощаджень та інвестиціями, що відстають від них.

Похожие статьи




Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 4. Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій?

Предыдущая | Следующая