Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 30. Загальні положення про підряд

1. Поняття та види договору підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК).

Аналіз норми ч. І ст. 837 ЦК свідчить про те, що даний договір є консенсуальним, двостороннім та оплатним.

З наведеного визначення випливає, що договір підряду регулює зобов'язання з виконання робіт. Предметом договору підряду може бути будь-яка робота, в процесі виконання якої створюється результат, що передається замовнику. Закон не містить вичерпного переліку робіт, які можуть виконуватися за договором підряду. Безперечним, однак, є факт, що предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріальної форми (наприклад, виготовлення речі, здійснення її ремонту, зміна її споживчих властивостей тощо).

Робота та її результат у договорі підряду зазвичай відокремлені у часі, однак вони тісно пов'язані між собою і становлять єдиний предмет договору підряду. Робота, що виконується, передбачає досягнення певного результату, досягти якого неможливо без роботи, яка йому передує. Таким чином, первинною є робота, що і виражено в термінології ЦК: про роботу зазначається в усіх випадках, у той час як результат згадується не завжди.

Єдність роботи та її результату є основною рисою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно-правових договорів, зокрема від договору купівлі-продажу та договору на надання послуг. Проведення такого відмежування є надзвичайно важливим, оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства, що регулює інші договірні відносини, може істотно порушити права сторін.

За договором купівлі-продажу продавець може передавати за плату покупцеві певні матеріальні об'єкти. У результаті виконання договору підряду також можуть створюватися матеріальні об'єкти, які передаються замовникові за плату. Проте у договорі підряду важливим є те, що матеріальні предмети виникають у результаті роботи, умови виконання якої визначаються у цьому договорі. Відтак належність виконання зобов'язань, що виникають з договору підряду, залежить не тільки від передачі матеріального результату, а й від виконання самої роботи відповідно до умов договору. У договорі купівлі-продажу не встановлюються умови щодо виконання роботи по створенню об'єкта.

Від договору про надання послуг договір підряду відрізняється тим, що у договорі про надання послуг предметом є сам процес надання послуги, а не досягнення матеріального результату.

Особливі труднощі виникають у разі потреби розмежувати договір підряду і трудовий договір, кожний з яких має свої істотні ознаки. Так, якщо предметом договору підряду є певний матеріальний результат виконаної роботи, то для трудового договору він не обов'язковий, оскільки в останньому випадку головне значення має трудова діяльність взагалі, а не виконання разової конкретної роботи. За трудовим договором працівник виконує роботу відповідно до його кваліфікації, посади протягом невизначеного або певного строку. При цьому виконувана робота може мати виробничо-технічний, організаційно-керівний, громадсько-політичний та інший характер.

Підрядник організаційно самостійний у виробничому процесі, замовникові не підпорядкований, виконує роботу переважно своїми засобами та інструментами і на свій ризик. За трудовим договором працівник, підпорядкований адміністрації, додержується встановлених правил внутрішнього розпорядку, роботу виконує, як правило, засобами організації і не несе ризику випадкової загибелі предмета праці.

Розмежовуються ці договори й за колом їх учасників. Так, якщо у договорі підряду підрядником може бути як організація, так і громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (працівником) виступає лише громадянин. За трудовим договором працівник зараховується наказом до штату певної організації, що породжує відповідні правові наслідки з приводу оплати праці і відпочинку працівника, його соціального забезпечення тощо.

На практиці мають місце випадки укладення між громадянином і організацією трудової угоди на виконання першим певної роботи. Однак це ще не свідчить про виникнення трудових відносин, на які має поширюватися трудове законодавство. Лише за наявності всіх згаданих вище ознак можна дійти висновку про належність конкретної угоди до трудового договору чи договору підряду.

Під час виконання замовлення підрядник зберігає свою господарську та організаційну самостійність, тобто замовник не має права втручатися в організацію праці підрядника, у виробничі й технологічні процеси. Це, однак, не означає, що замовник повністю позбавлений можливості впливати на хід і якість виконання замовлення. Так, підрядник зобов'язаний керуватися у своїй роботі отриманим від замовника завданням, а замовник має право давати певні вказівки щодо способу, строків виконання роботи в порядку, визначеному законом.

Обсяг самостійності підрядника у виборі способу виконання замовлення багато в чому залежить від ступеня визначеності ознак предмета договору. Деталізація цих ознак при укладенні договору позбавляє підрядника певної свободи дій у виконанні замовлення, але разом з тим вона сприяє зменшенню можливих непорозумінь. Якщо ті чи інші ознаки предмета визначені нормативними актами, типовими договорами, технічними чи будівельними правилами, то підрядник повинен їх додержуватися, навіть якщо вони не були обумовлені в договорі.

Підрядник виконує роботу за винагороду, право на одержання якої у нього виникає після виконання і здачі роботи замовнику.

Схожі статті




Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 30. Загальні положення про підряд

Предыдущая | Следующая