Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Елементи договору прокату

1. Поняття договору прокату

Договір прокату на сьогодні є одним із різновидів договору найму (оренди) та регулюється § 2 гл. 58 ЦК України. Термін "прокат" застосовувався і в дореволюційному законодавстві, правда, там він використовувався лише як одна з назв договору майнового найму. За словами Д. І. Мейєра, договір майнового найму мав декілька назв, різниця у застосуванні яких полягала в тому, що кожна з цих назв, визначаючи один і той самий договір майнового найму, надавала вказаному договору особливий відтінок, і, зокрема, словом "прокат" іменувався зазвичай найм меблів, одягу та іншого рухомого майна1.

У ЦК УРСР 1963 р. договорові побутового прокату присвячувалися окремі статті (273-276). За договором побутового прокату, відповідно до ст. 273 ЦК УРСР державні, кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар, легкові автомобілі та інше майно. На сьогодні визначення договору прокату надається ст. 787 ЦК України, відповідно до якої за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Договір прокату, як і інші види договорів найму, є оплатним договором. При оформленні предметів прокату на термін до 30 діб наймач вносить оплату повністю за весь час користування предметом прокату відповідно до діючих тарифів. За прокат предметів, виданих на тривалий термін (понад місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць - при видачі предмета прокату, а за кожний наступний - не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу, зазначеного в договорі прокату (замовленні-зобов'язанні). Оплата за користування окремими предметами прокату (музичні інструменти, швейні машини та інше) здійснюється в пунктах прокату в спеціально виділених приміщеннях за годинним тарифом (пункти 3.1, 3.2 Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затвердженого наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 16 грудня 1999 р. № 46). Договір прокату є також консенсуальним або реальним і двостороннім.

Крім того, ч. 2 ст. 787 ЦК визначає договір прокату як договір приєднання (ст. 634 ЦК), тобто наймодавець самостійно визначає всі умови прокату (строк, ціну, умови користування річчю тощо), а наймач укладає договір, тільки повністю приєднавшись до запропонованих умов. Разом із тим типові умови договору прокату, що встановлені наймодавцем, не можуть порушувати прав наймачів, установлених законом (наприклад, не можна заборонити наймачеві відмовитися від договору прокату та повернути річ наймодавцеві в будь-який час, оскільки це право передбачене ст. 790 ЦК). Якщо ж умови, що погіршують становище наймача, будуть включені наймодавцем до договору прокату, вони вважатимуться нікчемними.

Договір прокату є також публічним договором (ст. 633 ЦК). Це означає, що наймодавець зобов'язаний надавати речі у прокат кожному, хто до нього звернеться, та встановлювати однакові для всіх умови прокату (ціни, строки тощо).

2. Елементи договору прокату

Договір прокату, хоч і є різновидом договору найму, має ряд специфічних рис, які дозволяють розмежувати найм і прокат.

Так, наймодавцем у відносинах прокату можуть виступати лише суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють систематичну підприємницьку діяльність з передачі речей у найм. Тобто діяльність з надання речей у прокат має бути основною систематичною діяльністю такого підприємця та передбачатися в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідці статистики). Разовий договір про передачу в найм рухомої речі кваліфікуватися як прокат не буде. Коло наймачів Цивільним кодексом не обмежується, але, як правило, наймачами у договорах прокату виступають фізичні особи. Передача речей у прокат не належить до ліцензованих видів діяльності. Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 576 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 659), прокат аудіо-та відеокасет і СD-дисків, прокат транспортних засобів, мотоциклів, моторолерів, мопедів, легкових і вантажних автомобілів, причепів до автомобілів та інших пристроїв і прокат весільного вбрання та одягу для урочистих подій належать до побутових послуг і підлягають патентуванню.

Якщо у відносини прокату вступають фізичні особи, такі відносини підлягають регулюванню Законом України "Про захист прав споживачів", а також на них поширюється дія Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 16 травня 1994 р. № 313 з відповідними змінами й доповненнями та Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затверджений наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 16 грудня 1999 р. № 46. Зокрема, передбачено, що громадянам предмети прокату видаються за наявності паспорта громадянина України або документа, що його замінює, або під заставу майна, яка має бути не вище вартості предмета прокату. Надання у тимчасове користування громадянам предметів прокату оформляється договором (замовлення м - зобов'язанням) за формою ПО-П1, затвердженою наказом Укрсоюзсервісу від 29 вересня 1995 р. № 8 з відповідними змінами та доповненнями.

Об'єктом (предметом) договору прокату може бути лише рухома річ. Передача в користування об'єктів нерухомості регулюється іншими спеціальними правилами або загальними положеннями про найм. Майнові права також не можуть бути предметом прокату.

Кваліфікуючою ознакою прокату є мета використання речі. За загальним правилом, така річ має використовуватися для задоволення побутових, невиробничих потреб (власного використання). Це стосується і випадків, коли наймачем за договором прокату виступає юридична особа.

Використання предмета прокату для виробничих потреб допускається тільки, якщо така можливість прямо передбачена договором прокату.

Наймодавець зобов'язаний видавати предмети прокату, придатні для експлуатації. Справність предметів, що видаються, перевіряється у присутності наймача (п. 2.7 Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затвердженого наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 16 грудня 1999 р. № 46). При видаванні предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації. Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини та інші предмети побутової техніки, що видаються на прокат, повинні мати на відповідних вузлах, деталях, агрегатах пломби, за цілісність яких при поверненні відповідає наймач.

Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, яка працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються на прокат повністю укомплектованими новими елементами живлення, що забезпечують їх нормальну роботу.

М'який інвентар, одяг видаються на прокат тільки після дезінфекційної обробки, хімічного чищення або прання, що має бути підтверджено відповідними документами при видачі предмета прокату наймачу.

Постільна та столова білизна видаються наймачеві чистою та без дефектів. У разі тривалого користування білизна підлягає заміні через кожні 10 днів протягом усього терміну прокату без додаткової оплати.

Особливістю договору прокату є специфічні права та обов'язки, які мають сторони (ст. 791 ЦК). Так, наймач за договором прокату не має права на укладення договору піднайму. Тобто річ, взята на прокат, має використовуватися виключно самим наймачем для задоволення його особистих побутових потреб. Передавати її в тимчасове оплатне користування третім особам не дозволяється. Разом з тим ЦК не забороняє передачу предмета прокату у тимчасове безоплатне користування (позичку) іншим особам, наприклад членам сім'ї наймача або його друзям. У такому разі відповідальним перед наймодавцем за стан речі залишається наймач.

Наймач за договором прокату не має переважного права на купівлю речі в разі ЇЇ продажу наймодавцем. Тобто у наймодавця відсутній обов'язок насамперед запропонувати річ наймачеві в разі виникнення бажання її продати. Разом з тим, якщо наймач дізнається про намір наймодавця продати предмет прокату, він може на загальних умовах з дотриманням принципу свободи договору стати покупцем цієї речі. Крім того, п. 4.3 Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затвердженого наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 16 грудня 1999 р. № 46, встановлює, що наймодавець вправі за заявою наймача передати йому у власність предмет прокату, який був у цього наймача в експлуатації протягом усього періоду експлуатації, передбаченого нормативно-технічною документацією, а в разі відсутності такого строку - згідно з чинним законодавством.

Оскільки наймодавець є професійним діячем на ринку прокату, ЦК саме на нього покладає обов'язок здійснювати як капітальний, так і поточний ремонт предмета прокату. Він звільняється від цього обов'язку, тільки якщо доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (наприклад, у разі недотримання останнім правил техніки безпеки або інструкції з експлуатації). Тягар доведення вини наймача у погіршенні стану предмета прокату покладається на наймодавця. У разі доведення вини наймача у погіршенні речі, він нестиме відповідальність за загальним правилом ст. 779 ЦК.

Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку конкретизує обов'язок наймодавця самостійно здійснювати ремонт переданої у прокат речі. Так, у разі виходу з ладу предмета прокату наймодавець протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача зобов'язаний усунути недоліки на місці, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні строк ремонту продовжується до десяти днів. За згодою наймача наймодавець може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'язаних з такою заміною. За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводиться, за винятком випадків, коли наймачу предмет прокату було замінено на рівноцінний.

Наймач за договором прокату має право відмовитися від договору та повернути річ наймодавцеві в будь-який час (ст. 790 ЦК). При цьому плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю. Тобто при достроковому поверненні наймачем узятого на прокат майна наймодавець зобов'язаний повернути йому відповідну частину отриманої орендної плати, вирахувавши її від дня, наступного за днем фактичного повернення майна. Припиняючи договір прокату, наймач повинен повернути взяту на прокат річ у справному стані з урахуванням нормального зносу. Справність предмета прокату, його зовнішній вигляд, наявність пломб перевіряються у пункті прокату (підприємстві, організації), а в разі доставки предмета прокату транспортними засобами наймодавця - працівником пункту (підприємства, організації) прокату вдома у наймача в його присутності.

Решта прав і обов'язків сторін, передбачених загальними положеннями про договір найму, зберігаються для договору прокату в повному обсязі.

Схожі статті




Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Елементи договору прокату

Предыдущая | Следующая