Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Договори постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу

Нормальна робота виробничих підприємств значною мірою залежить від безперебійного постачання їх електричною чи тепловою енергією, газом або іншими ресурсами. Електроенергія використовується також для освітлення приміщень державних і громадських організацій, вулиць і жилих будинків, а теплова енергія; газ і вода - для задоволення побутових потреб громадян.

Користування електричною і тепловою енергією допускається лише на основі договору, що укладається між енергопостачальною організацією та споживачем. Подача газу також здійснюється у договірному порядку. Основними нормативними актами, що регулюють відносини з енерго - та газопостачання, є ст. 714 ЦК, статті 275-277 ГК, закони України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р.1, "Про трубопровідний транспорт" від 15 травня 1996 р.2, Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р., Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р.3, Умови діяльності оптових постачальників природного газу, затверджені наказом Держнафтогазпрому від 30 вересня 1997 р.4, та інші акти.

Незважаючи на певні технічні та правові відмінності у постачанні електричної і теплової енергії, з одного боку, енергії та газу - з іншого, названі договори мають багато спільних рис, які об'єднують їх в один структурний тип договору і дають можливість відрізнити його від інших договорів, зокрема договору поставки. Предметом цього договору може бути лише електрична енергія у вигляді електричного струму і теплова енергія у вигляді пари або гарячої води, які є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. За договором на постачання газу споживачеві подається природний або штучний горючий газ.

На відміну від договору поставки, енергія та газ передаються споживачеві через приєднану до постачальної організації мережу, завдяки чому забезпечується безперебійне постачання ними споживачів. Електрична чи теплова мережа - це сукупність енергетичних і трубопровідних установок для передачі та розподілу електричної енергії, гарячої води та пари.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів і дотримувати передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК, ч. 1 ст. 275 ГК).

Регулювання відносин в електроенергетиці має свої особливості, зумовлені об'єктивними умовами функціонування цієї галузі, а саме постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електроенергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, а також централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, що входять до об'єднаної енергетичної системи. В Україні формується оптовий ринок електричної енергії, учасниками якого є суб'єкти підприємницької діяльності, що продають і купують електроенергію на цьому ринку на основі договорів.

Електропостачальною організацією є суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України на здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим або нерегульованим тарифом. У системі електропостачання беруть участь і електропередавальні організації, тобто суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами, що перебувають у їхній власності або повному господарському віданні.

Споживачі, які передають електроенергію субспоживачам або відпускають її зі своїх електростанцій (блок-станцій), укладають з електропостачальною організацією договір на загальну (сумарну) кількість електроенергії, що передається, з урахуванням споживання енергії населенням. Відносини споживачів, які передають електроенергію субспоживачам, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договорами на користування електроенергією, що укладаються між ними. Якщо основний споживач отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії, то взаємини споживача та субспоживачів регулюються умовами та правилами цієї ліцензії, договорами на передачу електричної енергії та договорами між субспоживачами і споживачем на постачання електроенергії. Право споживача (абонента) відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам) передбачене в ч. 3 ст. 277 ГК. Відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 3 до Правил користування електричною енергією).

Енергопостачальними організаціями у договорах на постачання теплової енергії виступають організації енергетики, володільці відомчих котелень тощо. Відповідно до Умов діяльності оптових постачальників природного газу від 30 вересня 1997 р. Держнафтогазпром укладає з оптовими постачальниками угоди (договори) на право постачання та реалізації природного газу на ринку України. Оптові постачальники, у свою чергу, укладають договори на транспортування газу з газотранспортними та газозбутовими організаціями і договори на поставку природного газу - з його споживачами. Поставка природного газу споживачам здійснюється на договірних умовах за вільними цінами, що формуються виходячи з установлених Кабінетом Міністрів України правил ціноутворення на газ і послуги з його транспортування з урахуванням чинного податкового законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 275 та ч. 2 ст. 276 ГК виробники і постачальники енергії, що мають монопольне становище, зокрема природні монополії, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог ст. 181 ГК. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей в енергопостачальника.

Права та обов'язки сторін при постачанні енергії визначаються у договорах, що укладаються відповідно до типових (зразкових) договорів. Зокрема відпуск електроенергії споживачеві здійснюється відповідно до укладеного з ним договору. У разі потреби змінити договірну величину споживачеві електроенергії він може звернутися до електропостачальної організації з відповідною пропозицією не пізніше 20 числа поточного розрахункового місяця. У першу чергу задовольняються потреби в електроенергії споживачів, які систематично і в строк оплачують спожиту енергію. У договорах на відпуск теплової енергії окремо зазначається кількість енергії, що призначається для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних потреб тощо. Кількість газу також встановлюється за угодою сторін.

Енергія та газ, що подаються споживачам через приєднану мережу, повинні за своєю якістю відповідати певним вимогам. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору (ч. 3 ст. 276 ГК). Якість електроенергії визначається напругою (у вольтах) і частотою (в періодах за секунду), що підтримуються на межі поділу мереж постачальної організації та споживача. Теплова енергія характеризується тиском і температурою пари або води. Якість газу має відповідати вимогам стандарту. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Основним обліковим періодом енергопостачання є декада з коригування обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних і мінімальних навантажень (ч. 4 ст. 276 ГК).

Енерго - та газопостачальні організації повинні стежити за технічним станом своїх мереж, правильно їх експлуатувати, забезпечувати технічну безпеку і можливість нормального користування енергією та газом споживачами.

У свою чергу, з метою забезпечення надійного та ощадливого використання енергії та газу на споживача покладається ряд обов'язків щодо нормальної експлуатації енерго - чи газомережі. Зокрема, він здійснює перевірку стану, профілактичні випробування і ремонт належних йому енергоустановок та захисних пристроїв; забезпечує необхідний облік використання енергії, причому технічні (контрольні) засоби обліку електроенергії перебувають на балансі споживача тощо. Споживач має безперешкодно допускати працівників постачальної організації та працівників державних інспекцій з енергетичного нагляду для контролю потужності і якості енергії та додержання встановлених режимів її споживання. Він зобов'язаний негайно повідомляти постачальну організацію, а також органи з нагляду за охороною праці, енергонагляду про несправності у роботі устаткування та приладів обліку енергії, про аварії, ураження струмом людей і тварин тощо.

Порушення постачальною організацією або споживачем їхніх обов'язків за договором тягне за собою майнові наслідки. Особливо відчутними для споживачів є перерви у подачі енергії або інших ресурсів.

У разі перерви електропостачання з вини електропостачальної організації вона сплачує споживачеві штраф, додаткові виплати або нарахування згідно з чинним законодавством. Так, відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної електроенергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника. Час перерви визначається спільно за документацією споживача, електропостачальної та електропередавальної організації з моменту припинення або обмеження подачі електроенергії до встановлення необхідного рівня напруги й частоти. Електропостачальна організація за узгодженням із споживачем може відшкодувати (поповнити) недовідпущену йому кількість енергії у дні, що залишилися у поточному або наступному розрахункових періодах, без сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 276 ГК кількість енергії, недоодержаної у попередній період з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв'язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін. Постачальна організація не несе матеріальної відповідальності перед споживачем за недопостачання електричної енергії, яке спричинене: а) форс-мажорними обставинами; б) неправильними діями персоналу споживача; в) умовами, за яких допускається обмеження або припинення подачі енергії споживачам; г) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення, тощо. У разі відпуску споживачеві електроенергії, параметри якості якої знаходяться поза межами граничних величин, що зазначені у договорі, електропостачальна організація сплачує споживачеві штраф у розмірі 25% вартості такої енергії. Постачальна організація не відповідає перед споживачем за відпуск енергії низької якості за ту кількість діб, протягом яких споживач не додержувався встановленого режиму електропостачання і допускав перевищення встановленої договірної потужності.

За законодавством, яке діяло до прийняття Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р., штрафи за порушення умов договору щодо кількості та якості енергії, були виключною неустойкою, бо збитки при цьому не відшкодовувалися. Відповідно до ч. 1 ст. 25 цього Закону споживачі електричної енергії мають право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення їх прав, згідно із законодавством.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною й тепловою енергією і невиконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством. Зокрема у разі споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі (крім населення) сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною. У разі перевищення договірної величини потужності споживач сплачує енергопостачальникові п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та її договірною величиною (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").

Обов'язком споживача є своєчасна і повна оплата одержаних енергоресурсів за цінами (тарифами), встановленими договором. Зокрема розрахунки із споживачами за користування електроенергією, яка відпускається електропостачальними організаціями та електростанціями споживачів (блок-станціями), здійснюються відповідно до діючих тарифів згідно з договором на користування електроенергією. Споживачі оплачують використану ними електроенергію за тарифами, затвердженими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, на користь електропостачальних організацій, які працюють за регульованими тарифами, і за договірною ціною - на користь тих організацій, які працюють за нерегульованим тарифом.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату рахунків за використану енергію у формі пені. Незалежно від стягнення пені, енергопостачальна організація може припинити відпуск енергії споживачеві до погашення ним заборгованості. Так, за відсутності оплати за електричну енергію, яка спожита за розрахунковий період, через п'ять днів після дати розрахунку електропостачальна організація письмово або телефонограмою повідомляє споживача про дату і час відключення або обмеження споживання електроенергії. Термін, з якого запроваджується обмеження відпуску електричної енергії, встановлює постачальна організація залежно від категорії споживача. При цьому має враховуватися можливість завершення технологічного циклу виробництва, розпочатого споживачем до дати одержання повідомлення про обмеження. Повне або часткове припинення подачі споживачеві електроенергії після попередження його не пізніш як за 2 доби допускається у разі:

А) споживання електроенергії без укладення договору або після закінчення строку його дії;

Б) самовільного приєднання струмоприймачів до мережі електропередавальної організації або збільшення потужності понад договірні величини, обумовлені договором;

В) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок;

Г) недопущення посадових осіб державних органів, на яких покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до електроустановок споживача або приладів обліку електроенергії та у деяких інших випадках (п. 9.3 Правил користування електричною енергією). Одностороннє припинення подачі енергії в цих випадках можна розглядати як застосування постачальною організацією до споживача санкцій оперативного характеру.

Схожі статті




Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Договори постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу

Предыдущая | Следующая