Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О. П. - 9.6. Забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайного стану

Забезпечення безпечної життєдіяльності у НС базується на комплексі організаційних, інженерно-технічних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя і здоров'я людини у всіх сферах її діяльності. Для цього необхідно: 1) прогнозувати та оцінити можливі наслідки; 2) заздалегідь спланувати заходи із запобігання та зменшення вірогідності виникнення НС і скорочення масштабів прояву результатів НС; 3) організація робіт в умовах НС та ліквідація її наслідків.

Необхідно заздалегідь планувати роботи необхідні для запобігання або зменшення можливості їх виникнення та скорочення масштабів наслідків для забезпечення стійкої роботи об'єктів народного господарства в умовах НС. Для здійснення цих заходів важливим є набуття населенням умінь, навичок поводження в умовах НС, що надалі сприятиме зменшенню негативних результатів, ліквідації наслідків надзвичайної ситуацій. Отже, всі можливі дії у разі виникнення НС повинні бути заздалегідь чітко сплановані.

Кінцевий результат планування дій є документ - план, який повинен міс тити такі елементи: конкретні показники видів робіт, заходів, які треба провести в умовах НС та терміни виконання цих робіт. Важливим є перелік ресурсів, необхідних для виконання плану та зазначення конкретних обов'язків осіб, відповідальних за виконання кожного пункту плану; способи контролю за ходом його виконання.

Текстова частина плану може складатися з двох розділів. В першому наведені висновки з оцінки обстановки, яка може скластися в результаті НС. Другий розділ висвітлює заходи щодо забезпечення безпеки населення при загрозі виникнення НС. В ньому треба вказати послідовність дій: 1) порядок оповіщення; організація розвідки і спостереження; підготовка сил і засобів для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт; 2) заходи щодо попередження і пом'якшання наслідків НС; прискорене проведення робіт, необхідних для захисту людей і матеріальних цінностей; 3) хід забезпечення медичного, дозиметричного і хімічного контролю; 4) порядок проведення заходів щодо безаварійного припинення виробництва; організація захисту людей і видача населенню ЗІЗ та проведення евакуаційних заходів; 5) керівництво управлінням, порядком і черговістю ведення рятувальних та інших невідкладних робіт у реальних умовах НС; 6) надання повідомлень у вищі органи ЦЗ, в комісію з надзвичайних ситуацій.

План можна супроводжувати різноманітними довідково-пояснюючими матеріалами (графічні, текстові). План повинен бути реальним, повним за змістом, гранично стислим за викладом, економічно доцільним і відбивати дійсні можливості об'єкта. Реальність плану перевіряється в ході систематичних тренувань і навчань.

Важливим є прогноз та оцінка можливих наслідків НС, які виникають в ході її розвитку і характеру її прояву. Для цього застосовують методи орієнтовного виявлення та оцінки обстановки, яка виникає в результаті стихійних лих, аварій і катастроф, воєнних конфліктів. Складність полягає в тому, що оцінка стану території, характеру і масштабу НС в умовах неповної і ненадійної інформації, дає можливість орієнтовно визначити характер і обсяг необхідних робіт з ліквідації її наслідків. На основі цього складають довгостроковий прогноз.

Для техногенних НС можливий тільки короткостроковий прогноз, за яким приймаються оперативні рішення для забезпечення безпеки населення у всіх сферах його діяльності. Актуальним є пошуки надійних методів прогнозування процесу формування і початку НС, тобто довгострокового прогнозу. Тепер є реальні можливості прогнозувати початок деяких стихійних лих, особливо тих, що пов'язані із змінами погоди.

Прогнозування землетрусів можливе шляхом систематичних аналізів хімічного складу води в сейсмічних районах, виміром пружних, електричних і магнітних характеристик грунту, спостереженням за зміною рівня води у криницях, поводженням тварин - плазунів, риб, птахів.

Прогнозування обстановки, пов'язаної з виникненням НС, здійснюють і математичними методами із застосуванням комп^ютерів. Вихідними даними для прогнозування обстановки є місця потенційно небезпечних об'єктів - запаси речовин, джерела енергії, чисельність і щільність населення.

Такі прогнози сприяють забезпеченню стійкої роботи об'єктів народного господарства у надзвичайній ситуації. Під стійкістю роботи об'єктів народного господарства (ОНГ) розуміють спроможність протистояти руйнівному впливу вражаючих чинників НС і випускати продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, забезпечувати безпеку життєдіяльності робітників та службовців, а також здійснення можливості швидкого відновлення виробництва у випадку ушкодження об'єкта.

Стійка робота об'єкта у НС може бути досягнута шляхом проведення комплексу організаційних, інженерно-технічних та інших заходів. Вони повинні бути тісно пов'язані з підготовкою і проведенням рятувальних невідкладних аварійних робіт (РНАВР). Без людських ресурсів і успішної ліквідації наслідків НС проводити заходи забезпечення стійкої роботи об'єкта народного господарства буде практично неможливо.

Крім цього, з точки зору забезпечення безпеки життєдіяльності робітників та службовців, а також населення, що мешкає поблизу об'єкта, важливе місце займають заходи з недопущення виникнення вторинних вражаючих чинників - пожеж, вибухів, які можуть виникати як під впливом внутрішніх, так і зовнішніх причин.

Для підвищення стійкості роботи об'єкта у НС необхідно захистити робітників, службовців, та обмежити дії вторинних чинників. Для цього завчасно будують захисні споруди на підприємствах, де в технологічних процесах використовують вибухо - та пожежонебез-печні, токсичні і радіоактивні речовини. Важливо заздалегідь розробити режими роботи працівників в умовах зараження шкідливими речовинами, навчити персонал об'єкта діяти у НС.

Дуже важливо виключити або обмежити поразки від вторинних чинників при аваріях - пожежі, вибухи, завали споруд, поява токсичних, радіоактивних та інших шкідливих речовин. Проте в реальних умовах НС цих заходів може виявитися недостатньо і тому необхідні додаткові заходи, спрямовані на обмеження впливів вторинних небезпечних чинників.

До таких заходів можна віднести скорочення запасів СДОР, ви-бухо - і пожежонебезпечних речовин до мінімуму і зберігання їх у захищених складах; застосування обладнання, яке виключає розлив токсичних, пальних і агресивних рідин. Безпечне розміщення складів деревини, отрутохімікатів, устрій протипожежних розривів і пожежних проїздів, наявність пожежних водойм і ємностей на об'єктах народного господарства та створення запасів засобів пожежогасіння; заглиблення у грунт технологічних комунікацій, ліній електропостачання - необхідні умови для запобігання проявів вторинних небезпечних чинників.

Питання.

1. Що являє собою комплекс організаційних, інженерно-технічних заходів і засобів?

2. Яка структура плану дій в умовах надзвичайного стану?

3. Як забезпечується стійка робота об'єктів в надзвичайній ситуації?

4. Якими заходами забезпечують безпеку населення?

9.7. Дії в різних умовах надзвичайного стану

Для прогнозування обстановки, в залежності від виду НС, визначають межі зон руйнації, катастрофічного затоплення, пожеж і зараження (радіаційного, хімічного і бактеріологічного), а також можливі втрати населення і шкоду, нанесену об'єктам народного господарства. На основі прогнозних даних про обстановку в осередках поразки роблять узагальнення, аналіз і отримують висновки, необхідні для ухвалення рішення, пов'язаного з організацією і веденням рятувальних, невідкладних, аварійних робіт (РНАВР).

На жаль прогнози, які можна робити сьогодні - не завжди точні і недостатньо надійні. Часто рішення про забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах НС треба приймати на основі неповної і ненадійної інформації. З урахуванням вітчизняного та закордонного практичного досвіду, необхідно заздалегідь розробити комплекс заходів, які залежатимуть від поточних прогнозів розвиткку НС. Треба бути готовими ввести в дію багатостадійну систему забезпечення безпеки життєдіяльності людини в сучасному техносоціальному середовищі. Це передбачає виконання будівельно-монтажних робіт з урахуванням вимог будівельних норм і правил (БНіП), створення надійної системи оповіщення населення про небезпеки; накопичення фонду захисних споруд і забезпечення людей засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Треба негайно організувати радіаційні, хімічні і бактеріологічні спостереження, розвідку обстановки і проведення лабораторного контролю. Важливим є загальне обов'язкове навчання правилам поводження і діям в НС поряд з постійним проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Слід відмовитися від будівництва АЕС, хімічних та інших потенційно небезпечних об'єктів в економічно вразливих і рясно заселених територіях та пере-профілювати небезпечні об'єкти - джерела підвищеної небезпеки для здоров'я і життя людей. Заздалегідь необхідно зарезервувати матеріальні та фінансові ресурси, необхідні для забезпечення практичного втілення планів з ліквідації наслідків НС, щоб мінімізувати негативні наслідки НС, щоб якомога менше було постраждалих.

Таким чином, людина є головним чинником у надзвичайній ситуації і від її спроможності оцінити ступінь небезпеки залежать конкретні результати. Багато в чому це визначається анатомофізіологічними властивостями людини.

Питання

1. Що таке антропогенні катастрофі, їх види?

2. Які причини антропогенних катастроф, їх характеристики?

3. Які стадії надзвичайної ситуації та дії в кожній з них?

4. Яка найважливіша ознака НС та її характеристики?

5. Охарактеризуйте основні типи надзвичайної ситуації.

6. Охарактеризуйте захисні заходи при надзвичайній ситуації, якщо невідомий момент її початку.

Схожі статті




Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О. П. - 9.6. Забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайного стану

Предыдущая | Следующая