Безпека життєдіяльності - Атаманчук П. С. - РОЗДІЛ III. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ

Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб, знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, її здоров'я в процесі повсякденної праці

Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії Смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років За статистичними

Даними МОП кількість нещасних випадків на виробництві (рис 3 1) останнім часом зросла і становить 125 млн. Чол. щорічно, з них близько 220 тис. гине. Аналіз причин смертності в Україні показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (30-35 % усіх смертей у цьому віці) Статистичні дані свідчать, що:

O кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання в світі помирає одна людина;

O кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 особи;

O в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина;

O кожного місяця в світі на роботі травмується така кількість людей, яка дорівнює населенню Парижа

Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах

Так, в країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. чол. , з них майже 8 тис. гине.

Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому на 100 тис. працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками

В Україні цей показник майже вдвічі і найвищий серед країн СНД. В рівновеликій Франції рівень виробничого травматизму у 10 разів нижчий ніж у нас.

На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП працювали в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п'ятьма основними причинами: незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань безпеки праці, відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм, недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту (рис. 3 . 2), повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах, спрацьованістю (у деяких галузях до 80 %) засобів виробництва.

Сьогодні намітилась позитивна тенденція до зниження виробничого травматизму, в тому числі (що дуже важливо) зі смертельними наслідками Частково це пов'язано з падінням обсягів виробництва, а відтак - зменшенням несприятливих виробничих факторів, що впливають на працівників, та скороченням чисельності останніх

Витрати, пов'язані з нещасними випадками складають значну суму Міжнародна організація праці підрахувала, що економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками, складають 1 % світового валового національного продукту На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.

За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. Так кожен випадок виробничого травматизму в європейській державі обходиться приблизно в 500-1000 євро на день.

У яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні - поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та методики їх визначення) Однак відомо, що у 90 роках минулого століття в Україні на заходи з безпеки праці витрачалось близько 50 грн на одного працюючого, в той же час витрати на відшкодування шкоди постраждалим на виробництві та ліквідацію наслідків нещасних випадків становили близько 400 млн грн в рік (1000 грн. у розрахунку на одного постраждалого) .

За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до висновку, що більш економічно вигідно вкладати кошти в безпеку праці, а ніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків і аварій на виробництві

Схожі статті




Безпека життєдіяльності - Атаманчук П. С. - РОЗДІЛ III. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ

Предыдущая | Следующая