Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Із Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною

Із Постанови Верховної Ради України "Про Основні напрями зовнішньої політики України"

(2 липня 1993 р.)

У зв'язку з особливістю історичного розвитку і специфікою геополітичного і геоекономічного положення України домінантою двосторонніх відносин з прикордонними державами є українсько-російські відносини.

Для України вони є відносинами "особливого партнерства", оскільки від їхнього характеру значною мірою залежатиме доля прогресивного демократичного розвитку як України, так і Російської Федерації, стабільність в Європі і в усьому світі.

З листа Міністра закордонних справ України А. Зленка Голові Ради Безпеки ООН Девіду Хеннею

(10 липня 1993 р.)

Відповідно до пункту 1 статті 35 Статуту ООН прошу негайно скликати засідання Ради Безпеки для розгляду ситуації, яка виникла внаслідок прийняття рішення BP РФ щодо українського міста Севастополя.

...Таке рішення є грубим нехтуванням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, зокрема пункту 4 статті 2 Статуту ООН, що є явним посяганням на територіальну недоторканність України, втручанням у її внутрішні справи.

...Це рішення є також грубим порушенням зобов'язань, що випливають із членства Росії в ООН, участі в Нараді з питань безпеки і співробітництва в Європі, з двосторонніх українсько-російських угод, договору від 19 листопада 1990 p., зареєстрованого в Секретаріаті ООН відповідно до Статуту Організації, згідно зі статтею 6 якого "Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну цілісність України і Росії".

Із Постанови верховної Ради Російської Федерації "Про статус міста Севастополя"

(9 липня 1993 р.)

Підтвердити російський федеральний статус міста Севастополя в адміністративно-територіальних кордонах міського округу за станом на грудень 1991 р.

... Раді Міністрів - Урядові РФ доручити розробити державну програму забезпечення статусу міста Севастополя, давши відповідні доручення міністерствам і відомствам;

Провести переговори з українським урядом про м. Севастополь як головну базу Чорноморського флоту.

Із виступу заступника Міністра закордонних справ України Б. Тарасюка в Раді Безпеки ООН

(20 липня 1993 р.)

Україна... закликає Раду Безпеки ООН використати весь свій авторитет з метою скасування протиправного рішення парламенту РФ і дати кваліфікацію рішенню BP РФ з точки зору відповідності цілям і принципам Гельсінкського Заключного акта, Паризької хартії для нової Європи та іншим принципам міжнародного права.

Із Заяви Голови Ради Безпеки ООН

(20 липня 1993 p., Нью-Йорк)

Рада Безпеки поділяє стурбованість і вітає позицію, висловлену Президентом і Міністром закордонних справ України щодо рішення Верховної Ради РФ

Вітає позицію МЗС Російської Федерації.

Рада Безпеки підтверджує в цьому зв'язку територіальну цілісність України відповідно до Статуту ООН.

МЗС РФ засудило позицію Верховної Ради Російської Федерації щодо міста Севастополя.

...Нагадує, що в Договорі 19 листопада 1990 р. містяться зобов'язання поважати територіальну цілісність одна одної.

Рада Безпеки звертається до сторін із закликом вживати всіх заходів для того, щоб не допустити виникнення напруженості...

Рада Безпеки продовжує розгляд цього питання.

Із Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною

(31 травня 1997 p., Київ)

Стаття 2

Високі Договірні Сторони відповідно до Статуту ООН і зобов'язанням щодо Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують недоторканність існуючих між ними кордонів.

Стаття З

Високі Договірні Сторони будують відносини одна з одною на засадах принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, включаючи економічні та інші засоби тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини і основних свобод, співробітництва між державами, добросовісного виконання узятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Стаття 4

...Сторони... докладуть зусиль до того, щоби врегулювання всіх спірних проблем відбувалося виключно мирними засобами, і співробітничатимуть у попередженні і врегулюванні конфліктів і ситуацій, що зачіпають їхні інтереси.

Схожі статті




Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Із Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною

Предыдущая | Следующая