Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І. І. - 4.4.2. Банківський переказ

Розрахунки чеками - це розрахунки з використанням письмових безумовних розпоряджень чекодавця платнику (банку) здійснити платіж зазначеної суми чекоутримувачу (пред'явнику або конкретним особам, організаціям) готівкою чи шляхом перерахування на його рахунок у банк.

Документ, що виписується чекодавцем, повинен мати покриття. Чеки, що виписуються клієнтом банку, видаються в межах суми, що є на його рахунках, включаючи суми, що надійшли на ці рахунки в результаті надання банками кредиту.

Таким чином, власник має право виписувати чек, що підлягає обов'язковому погашенню, лише за умов наявності в нього спеціального банківського рахунку - депозиту.

Як засіб платежу в міжнародному обороті чек використовується в розрахунках за поставлений товар при остаточному розрахунку за товар та надані послуги, урегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, при погашенні боргу, а також у розрахунках за неторговельними операціями.

Відповідно до Женевської конвенції, термін представлення чека до оплати в країні його видачі дорівнює восьми дням, у платіжному обороті між країнами - 20 дням, у міжконтинентальному платіжному обороті - 70 дням. Ці терміни обчислюються з дня, зазначеного в чеку, як дата виставляння чека.

У світовій банківській практиці розрізняють декілька видів чеків.

Іменний чек (чек на користь певної особи) - документ, який не може бути переданий за допомогою звичайного індосаменту. Передача здійснюється цесією.

Чек на пред'явника - чек, який виписується на ім'я пред'явника на отримання готівки в банку. Цей чек може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього. Чекодавець надсилає чек іноземному партнеру, який після отримання чеку виставляє його банку для кредитування розрахунку, тобто чекодавець здійснює свій платіж прямо своєму партнеру.

Таким чином, такий вид чеку має перевагу над банківським переказом, тому що платіж здійснюється безпосередньо своєму партнеру значно швидше.

Ордерний чек - чек, який виписується на користь певної особи або за її наказом. Дуже широко використовується в міжнародному платіжному обороті. Передається за допомогою індосаменту із застереженням "наказу" чи без нього.

Банківський чек - виписується банком на свій банк-кореспондент (чекодавцем виступає банк боржника).

Оплата за таким чеком здійснюється з рахунків банку чекодавця на рахунки банку-кореспондента за кордоном.

Фірмовий чек - виписується фірмою на одержувача. Такі документи виписуються в національній або іноземній валюті переважно на пред'явника і виставляються фірмою на свій банк. Оплата за ними здійснюється за рахунок коштів чекодавця.

У міжнародній торгівлі оплата боргів за допомогою чеків може бути недостатньо привабливою з таких причин:

O експортер має звернутися у свій банк з розпорядженням про інкасування платежів, за що буде стягуватися певна плата;

O чек може суперечити внутрішньому валютному законодавству і положенням про валютне регулювання у країні покупця, тому розрахунки можуть бути затримані до одержання необхідного дозволу влади на здійснення платежу;

O чек може бути загублено під час пересилання поштою;

O чек може виявитися "непокритим", тому не буде оплачений після пред'явлення.

4.4.2. Банківський переказ

Банківський переказ - це доручення банку своєму банку-ко-респонденту виплатити певну суму грошей за розпорядженням і за рахунок переказника іноземному утримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми. Іншими словами - банківський переказ є способом перерахування грошей, який здійснюється на основі платіжного доручення шляхом перерахування грошей з банківського рахунку платника на рахунок одержувача. Банківські перекази здійснюються у безготівковій формі, тобто з допомогою платіжних доручень, які адресуються одним банком іншому (іноді через банківські чеки чи інші платіжні документи).

Банк одержувача банківського переказу керується конкретними вказівками, викладеними в платіжному дорученні, в якому містяться умови про сплату бенефіціару відповідних сум проти надання ним вказаних комерційних та фінансових документів чи проти надання розписки (документарний або умовний переказ).

Слід пояснити, що слово "проти" вживають нині в Україні (а також і в Росії) у англомовному його розумінні (against). Можливо, зрозумілішим і доцільнішим було б вживання слова "під", себто платіжне доручення виконується під представлені відповідні комерційні та фінансові документи. Якщо представлено документи, - то платіжне доручення виконується. Якщо ж не представлено, - то не виконується.

Платіжними дорученнями розраховуються з постачальниками і у випадку передоплати ними за узгодженням з різними кредиторами. Платіжні доручення приймаються банками тільки за наявності грошей на рахунках платників. При розрахунках дорученнями скорочуються час, документообіг операцій. За платіжних доручень - порівняно невисокий розмір оплати послуг банку. Українські підприємства, що розплачуються з іноземними контрагентами за куплені товари шляхом банківського переказу, складають заяву на переказ, у якій містяться вказівки для банку щодо умов виплати грошей переказоотримувачу. У цьому документі переказодавач вказує:

O повне найменування платника;

O найменування банку платника;

O номер банківського рахунку, що дебетується;

O код валюти і суму платежу;

O повне найменування бенефіціара, його адресу;

O найменування банку бенефіціара і номер його рахунку;

O найменування, номер і дату документа (контракту) тощо;

O особу, яка несе витрати за здійснення переводу (банківська комісія і поштові чи телеграфні витрати);

Мета і призначення переказу (найменування товару і послуг, за які здійснюється оплата).

Заява на переказ скріплюється підписами і печаткою підпри-ємства-переказника.

Найчастіше розрахунок переказом використовується при сплаті боргів за позиками та кредитами, наданні авансів, поверненні зайво отриманих сум та іншими операціями.

Банки несуть дуже мінімальну відповідальність за умов банківського переказу і відшкодовують мінімальні комісійні.

Інколи імпортери здійснюють авансові платежі згідно з контрактом, в якому у розділі "Умови платежів" зазначено відсотки вартості контракту авансом. Переказ коштів авансом невигідний імпортеру, тому що це є прихованою формою кредитування експортера. Крім того виникає ризик для імпортера у випадку порушення строків постачання експортером товарів. Між тим, існують такі засоби захисту імпортера від ризику втрати коштів:

O банківська гарантія на повернення авансу (банком повертається сума авансу з сумою відсотків, отриманих за весь період користування коштами);

O документарний, або умовний, переказ (банк експортера (бенефіціара) здійснює фактичну сплату авансу на його рахунок тільки проти надання транспортних документів на відвантаження. Крім того, обов'язково вка-зується період, протягом якого здійсниться відвантаження і буде пред'явлений відповідний документ). Система розрахунків шляхом переказу не дає гарантій продавцям у тому, що покупці оплатять надані товари. Тому зазвичай продавці вимагають надання фінансових гарантій платежів. Такими гарантіями можуть бути гарантії банків.

З метою забезпечення надійності надходження товарів від іноземного постачальника в разі здійснення авансових платежів покупець може виплачувати цю суму лише після отримання так званої гарантії авансу, що передбачає повернення авансу у випадку невиконання продавцем договірних зобов'язань щодо поставки.

Сума гаранти автоматично знижується пропорційно до суми часткових поставок. В гарантії авансу необхідно передбачати його погашення із закінченням поставок за договором.

Гарантія авансу, як правило, виставляється перед отриманням авансу, але вступає в силу лише після його надходження. Відповідне застереження необхідно включати в текст гарантії.

Схожі статті




Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І. І. - 4.4.2. Банківський переказ

Предыдущая | Следующая