Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - Шкурупій О. В. - 2.14. Сучасна теорія ефекту масштабу

За напрямом дослідження проявів ефекту масштабу в умовах сучасного стану ринкових структур найбільший внесок зробили М. Кемп (M. Kemp) і П. Кругман (P. Krugman). Вони довели, що незважаючи на той факт, що певні країни володіють приблизно однаковим ресурсним потенціалом, однаково існують умови, за яких товарообмін між ними буде вигідним, а саме - за умов спеціалізації у галузях, яким властивий ефект масового виробництва.

Спільний інтерес країн - учасниць товарообміну полягає у тому, що виникає можливість розширити виробництво і знизити витрати - реалізувати ефект масштабу. Для цього потрібен місткий ринок, тобто світовий.

Модель М. Кемпа, яка графічно відображає трансформацію виробничих потужностей при випуску двох товарів, демонструє можливі випадки розвитку зовнішньої торгівлі. За наявності зростаючого ефекту масштабу розвиток зовнішньої торгівлі може зумовити такі зміни в економіці: 1) виробництво може повністю спеціалізуватися на одному з двох товарів, який і буде експортуватися, або 2) вироблятимуться обидва товари, тоді для з'ясування орієнтирів експорту має залучатися додаткова інформація.

Модель П. Кругмана заснована на принципі одночасного вивчення двох економічних явищ - масштабів виробництва і монополістичної конкуренції. П. Кругман спростовує висновки традиційної теорії міжнародної торгівлі стосовно того, що за умов ідентичності смаків та уподобань споживачів у двох взятих за приклад країнах, майже при однаковому рівні і подібній структурі доходів населення та наявності приблизно однакових факторів виробництва (за показниками обсягу і структури), - міжнародний товарообмін неможливий. П. Кругман доводить, що якщо торгівля між такими країнами відбуватиметься, то це приятиме збільшенню обсягів торгівлі для кожної фірми у кожній з країн. Як наслідок, розширення ринку веде до зниження витрат у розрахунку на одиницю продукції, що реалізується, тобто відбувається економія витрат на масштабах виробництва.

2.15. Теорія перехресного попиту С. Ліндера (overlapping demand theory)

Теорія перехресного попиту С. Ліндера (S. Linder), або теорія подібності переваг, пояснює міжнародну торгівлю серед розвинених країн, спираючись на факт відповідності обсягу і структури попиту певному рівню доходів на душу населення.

Країна, яка досягла високого рівня споживання може експортувати товарні надлишки, але цей товар має відповідати можливостям споживача з певним рівнем добробуту. Тому експортний товар певного рівня споживання має шукати ринок збуту серед країн з аналогічним середньодушовим доходом.

С. Ліндер стверджував, що насиченість попиту на внутрішньому ринку є головною умовою того, що товаропотоки спрямовуватимуться назовні. Проте оптимальний результат експорту може бути досягнутий у тому випадку, коли інша країна матиме структуру попиту подібну до структури попиту країни походження товару. Передумовою найбільш інтенсивної взаємної торгівлі є високий рівень доходу населення, який властивий країнам-партнерам, - за таких умов спостерігається найбільший перетин структур попиту.

С. Ліндер вважав, що його висновки можуть бути застосовані тільки до торгівлі продукцією обробної промисловості, а торгівля природними ресурсами має пояснюватися традиційно - на основі теорії порівняльних переваг і концепції Хекшера - Оліна.

Схожі статті




Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - Шкурупій О. В. - 2.14. Сучасна теорія ефекту масштабу

Предыдущая | Следующая