Землеробство - Гудзь В. П. - 4.6.3. Обробіток грунту в сівозміні на окультурених торфоболотних грунтах

Головним завданням обробітку грунту в сівозміні на окультурених торфоболотних грунтах є регулювання процесу нагромадження і перетворення органічної речовини торфу, запобігання або зведення до мінімуму непродуктивних втрат продуктів мінералізації. Встановлено, що обсяг перетворення органічної речовини торфу перебуває в певному зв'язку з інтенсивністю розпушування.

На торфових грунтах будь-який механічний обробіток, особливо після оранки, призводить до підсушування поверхні грунту, посилює дію вітрової ерозії, особливо восени, в безсніжні зими та навесні. За цих умов вітер щороку може видувати з виораного поля до 9 т/га грунту. Якщо після ранньовесняного дискування виораного восени торфового грунту бувають приморозки, а швидкість вітру перевищує 15 м/с, тоді за добу видувається весь оброблений шар (до 15 см).

Дослідженнями, проведеними на Поліссі, встановлено, що рекомендований раніше глибокий обробіток торфових грунтів у багатьох випадках можна замінювати мілкою оранкою або поверхневим обробітком дисковими знаряддями, що знижує темпи мінералізації торфу.

Інститутом землеробства УААН на інтенсивно розкладених торфоболотних грунтах з відрегульованим водним режимом рекомендується скибу багаторічних трав обробляти болотними плугами на глибину 20-25 см з попереднім дискуванням або фрезеруванням на 8-10 см, а в наступні роки під однорічні культури застосовувати дискування на глибину 8-10 см у поєднанні з внесенням гербіцидів.

На середньорозкладених торфоболотних грунтах скибу багаторічних трав краще орати болотними плугами на глибину 25-30 см під просапні та 20-22 см під зернові з попереднім розробленням скиби дисковими або фрезерними знаряддями на глибину 8-10 см за умов глибокої дернини. Під наступні культури зяблевий обробіток проводять звичайними плугами. Під коренеплоди, капусту й однорічні трави орють на глибину 22-25 см, а під багаторічні трави і зернові на 18-20 см. Під кукурудзу оранку замінюють поверхневим обробітком дисковими знаряддями на 8-10 см. Передпосівний обробіток грунту в цьому випадку складається із дискування, передпосівного і післяпосівного коткування, а під пізні ярі культури - двох дискувань і коткувань площі після кожного обробітку дисковими знаряддями.

При одному й тому самому чергуванні культур у сівозміні застосовують диференційований обробіток торфового грунту. Залежно від ступеня розкладу торфу у восьмипільній сівозміні оранку проводять під чотири культури на слабкорозкладених, під дві - на середньорозкладених та під одну (картоплю) - на сильнорозкладених грунтах (табл. 35). Передпосівний обробіток складається з дискування та боронування під ранні, повторно - під пізні (кукурудзу) культури та застосування гербіцидів.

Осушені мінеральні грунти обробляють плугами ПНД-4-30, ПТН-3-40А, а торфові - ПБН-3-50 та звичайними плугами, призначеними для обробітку неполивних земель.

На осушених торфових площах навесні грунт дискують важкими дисковими боронами: до сівби ранніх ярих культур один-два, а під пізні культури - два-три рази. Це дає можливість знищити значну кількість бур'янів.

Треба пам'ятати, що на середньо - та інтенсивно осушених торфовищах після кожного дискування грунт необхідно коткувати важкими болотними котками. Причому період між дискуванням та коткуванням має бути якнайменший, щоб не допустити розвитку вітрової ерозії. Такі грунти коткують не тільки перед сівбою, а й після неї. На недостатнього осушених грунтах треба уникати застосування важких болотних котків. Тут допускається коткування грунту до і після сівби лише легкими котками.

Обробіток грунтів з неглибоким (10-30 см) шаром торфу спрямовують на збільшення органогенного шару, що поліпшує їх водний режим. Цього досягають застосуванням безполицевого обробітку на різну глибину. Так, у восьмипільній сівозміні (1 - озимі на зелений корм, післяукісні капустяні; 2-однорічні трави на зелений корм, багаторічні трави літньої безпокривної сівби; 3-8 - багаторічні трави) обробіток скиби під озимину включає фрезерування дернини на 8-10 см, безполицевий обробіток на 25-30 см; під післяукісні капустяні - дискування на 8-10 см з коткуванням грунту; під однорічні трави - безполицевий обробіток у жовтні на 30-40 см; під багаторічні трави - дискування та вирівнювання поверхні грунту в липні.

Таблиця 35

Система основного обробітку торфового грунту у восьмипільній сівозміні

(Артеменко В. І., 1987)

Номер поля

Культура

Попередник

Обробіток грунту

Слаборозкладе-ного

Середньо-розкладеного

Сильно-розкладеного

1

Картопля

Багаторічні трави

Фрезерування дернини, зяблева оранка на глибину 30-35 см у вересні

Фрезерування дернини, зяблева оранка на глибину 25-30 см у жовтні

Веснооранка на глибину 20-25 см


Продовження табл. 35

2

Коренеплідні

Картопля

Зяблева оранка у вересні на глибину 20-25 см

Зяблева оранка у вересні на глибину 18-20 см

Передпосівне дискування з боронуванням у травні

3

Кукурудза на силос

Коренеплоди

Зяблева оранка на 18-20 см у жовтні

Передпосівне дискування з боронуванням у травні

4

Однорічні трави

Кукурудза

Дискування грунту на глибину 8-10 см наприкінці жовтня з боронуванням

5

Багаторічні трави літньої безпокривної сівби

Однорічні трави

Оранка на 14-18 см у липні

Передпосівне дискування на глибину 8-10 см з боронуванням

6

Багаторічні трави

-

-

-

-

У зв'язку із сильною забур'яненістю торфових грунтів важливим заходом є застосування гербіцидів.

Гербіциди контактної дії тут застосовують у загальноприйнятих нормах, а грунтової дії - у вищих нормах, ніж на мінеральних грунтах. Це пов'язано з високою вбирною здатністю торфових грунтів і наявністю великої кількості органічної речовини. З цієї ж причини і післядія гербіцидів на торфових грунтах буває меншою, ніж на мінеральних. За відсутності гербіцидів боротьбу з бур'янами ведуть шляхом три-чотириразового обробітку міжрядь, а також своєчасним збиранням урожаю, особливо однорічних та багаторічних трав першого року використання.

Обробіток торфоболотних грунтів після осушення, як уже зазначалося, спрямовують на посилення їх мінералізації. Згідно з рекомендаціями наукових установ, для цього осушені площі без чагарників та купин під просапні оброблюють болотними плугами на глибину 25-27 см, під зернові - на 18-20 см, з купинами перед оранкою - фрезами. На перезволожених грунтах глибину оранки під усі культури збільшують на 3-5 см, застосовуючи болотні плуги. Чагарник заввишки до 2 м приорюють чагарниковими плугами на глибину до 35, вищий - до 45 см. У наступні три-чотири роки замість оранки такі площі дискують. На площах без чагарників із шаром торфу до 15-20 см замість оранки застосовують безполицевий обробіток на глибину 22-25 см для перемішування торфу з підстилаючою породою. Для подрібнення та прискорення окультурення грунтів з великою кількістю прісноводних черепашок, крім глибокої оранки (30-35 см) здійснюють три-чотириразове дискування.

Перелічені заходи обробітку застосовують протягом трьох-п'яти років після осушення. У наступні роки обробіток торфоболотних грунтів спрямовують на створення рівноваги між розкладом і нагромадженням органічної речовини, обмежуючи оранку. Для цього скибу багаторічних трав з міцною дерниною обробляють у два прийоми: фрезерування або дискування дернини на глибину 8-10 см і наступна оранка болотними плугами (під просапні 25-30, під зернові 20-22 см). Грунти зі слабкою дерниною оброблюють також болотними плугами, але без попереднього фрезерування. Поля під наступні культури (коренеплоди, капусту та однорічні трави) орють на глибину 22-25 см, під багаторічні трави - на 18-20 см. Під кукурудзу оранку замінюють дискуванням на глибину 8-10 см. Передпосівний обробіток грунту при цьому під ранні культури включає дискування, передпосівне та післяпосівне коткування, під пізні - два дискування та коткування.

На осушених торфовищах краще вирощувати кукурудзу протягом трьох-чотирьох років (урожайність зеленої маси щорічно становить 500-600 ц/га). Скибу багаторічних трав у цьому випадку розорюють на глибину 22-25 см із застосуванням перед сівбою гербіцидів тривалої дії. Наступні два-три роки грунт оброблюють дисковими знаряддями на 8-10 см з внесенням гербіцидів. Під однорічні трави грунт орють восени на глибину 20-22 см, а під багаторічні - у липні на 18-20 см.

Інтенсивно розкладені торфоболотні грунти з регульованим водним режимом під картоплю, яку розміщують по скибі трав, фрезерують або дискують на глибину 8-10 см у поєднанні з внесенням гербіцидів.

За відсутності в сівозміні картоплі обробіток староорних торфовищ під будь-яку культуру складається з фрезерування скиби на глибину 10-12 см із застосуванням у наступні роки дискування на 8-10 см і внесення гербіцидів. Такий обробіток прискорює знищення бур'янів, шкідників порівняно з оранкою, істотно послаблює дію ерозії, дає можливість на 5-10 днів раніше сіяти всі культури. Обов'язковий агрозахід на осушених торфовищах - передпосівне коткування грунту.

Для боротьби з бур'янами і шкідниками сільськогосподарських культур, особливо із злісним шкідником на торфоболотних грунтах - дротяником, велику увагу приділяють лущенню стерні і своєчасній оранці скиби багаторічних трав, щоб встигнути провести декілька обробітків дисковими знаряддями до сівби озимих.

Під озимі зернові скибу орють після першого укосу багаторічних трав з попереднім обробітком важкими дисковими боронами в два сліди. Глибина оранки становить 25-27 см. У липні-серпні зорану скибу розроблюють дисковими знаряддями на глибину 10-15 см, що призводить до знищення шкідників. Після збирання культур звичайної рядкової сівби (зернові та ін.) дуже засмічені ділянки лущать двічі: після збирання попередника на глибину 8-10 см і в міру появи масових сходів бур'янів. На чистих від бур'янів полях після однорічних і силосних культур під озимі зернові оранку можна замінювати поверхневим обробітком дисковими боронами в два-чотири сліди залежно від стану грунту. Обов'язковий захід на торфовищах при вирощуванні озимих - коткування поля до сівби і після неї. При цьому перед сівбою коткують упоперек напрямку їхніх рядків, після сівби - вздовж її.

Передпосівний обробіток грунту. Під овес, ячмінь, багаторічні трави розробку скиби і коткування проводять восени. Внаслідок ущільнення грунту зменшується аерація і послаблюється мінералізація органічних речовин в орному шарі і, як результат, нагромаджується менше нітратів, зернові культури менше вилягають і дають вищі врожаї. Крім того, передпосівний обробіток восени дає змогу проводити сівбу в ранні строки, навіть при відтаванні грунту на 10-12 см.

Під пізні культури передпосівний обробіток зябу проводять рано навесні боронуванням зубовими боронами у два сліди. Через 7-10 днів поле дискують на глибину 10-12 см. При цьому загортають внесені мінеральні добрива і знищують пророслі бур'яни. Грунт коткують для кращого його прогрівання й енергійнішого проростання бур'янів. Останній раз бур'яни знищують перед сівбою пізніх культур дисковими або зубовими боронами.

У системі передпосівного обробітку торфових грунтів особливу увагу приділяють коткуванню, оскільки в таких грунтах при обробітку підвищується пористість, відбувається розрив капілярних зв'язків орного шару з підорним, посилюються мінералізація торфу, висушення й розпорошення внаслідок надмірного розпушення орного шару. Після стерньових і багаторічних трав передпосівне коткування проводять важкими водоналивними котками. Роль цього заходу особливо важлива на гли-бокоосушених торфових грунтах за посушливої погоди. На перезволожених ділянках під усі культури скибу розробляють навесні, а коткування з метою запобігання підйому капілярної вологи і погіршення аерації не застосовують.

Передпосівний обробіток під ячмінь і овес на торфових грунтах розпочинають при відтаванні грунту на глибину 6-8 см. Проводять дискування, вирівнювання, передпосівне дискування і коткування. Якщо площі підготовлені восени, достатньо лише двох-трьох боронувань у міру проростання бур'янів і передпосівного коткування. Важливий захід - передпосівне і післяпосівне коткування, яке застосовують з урахуванням вологості грунту. Якщо торф сухий, то коткування повинно бути інтен-сивнішим; на перезволожених площах післяпосівне коткування недоцільне.

Підготовка скиби під льон включає фрезерування або повторне (у 3-4 сліди) дискування дернини у вересні, наступну зяблеву оранку в жовтні на глибину 25-30 см, осіннє вирівнювання зябу дисковими знаряддями та зубовими боронами в 3-5 слідів, а за потреби - повторне дискування наприкінці осені й обов'язкове вирівнювання поверхні ріллі перед осіннім замерзанням грунту брусками-вирівнювачами та коткування важкими водоналивними котками, що посилює промерзання орного шару, а в зв'язку з цим створює умови для надранньої сівби по мерзлоталому грунту, коли в ньому ще не почалося весняне нагромадження вологи. Весняне передпосівне боронування проводять після танення снігу та відразу ж починають сівбу. Якщо мерзлі грунти забивають сошники, тоді сіють без них. Одночасно із сівбою поле боронують середніми зубовими боронами і відразу ж коткують водоналивними котками.

Передпосівний обробіток під картоплю на торфоболотних грунтах полягає в дис-куванні зябу на глибину 10-12 см при першій можливості виїзду в поле і коткуванні важкими водоналивними котками. У міру проростання бур'янів площу дискують повторно. Перед садінням проводять дискування з шлейфуванням і коткуванням.

Основний і передпосівний обробіток грунту під кукурудзу на силос спрямований на максимальне очищення орного шару від бур'янів і вирівнювання площі. На торфовищах проводять дискування на глибину 8-10 см, а через 12-14 днів - на 10-12 см. Навесні грунт обробляють дисковими знаряддями на глибину 10-12 см з одночасним вирівнюванням поверхні поля (дискова борона в агрегаті із зубовими боронами або шлейф-балкою). Коткують водоналивними болотними котками. При масовій появі сходів бур'янів площу передисковують і знову коткують, що дає змогу добре очистити верхній шар грунту від бур'янів.

Обов'язковий захід після сівби кукурудзи на торфовищах - коткування важкими водоналивними котками, яке створює оптимальний водно-повітряний і тепловий режими грунту на період проростання насіння та забезпечує дружні сходи.

Передпосівний обробіток під кормові буряки на торфовищах полягає у дворазовому дискуванні навесні на 10-12 см з одночасним боронуванням або шлейфуванням, після чого коткують важкими водоналивними котками. Глибина передпосівної культивації становить 3-4 см. Потім проводять коткування. Після сівби кормових буряків грунт коткують водоналивними котками. Сходи боронують лише на добре розкладених торфових грунтах.

Під культури літньої сівби (багаторічні трави і післяжнивні), які висівають після збирання однорічних трав або зернових, проводять мілкий обробіток дисковими знаряддями. Після проростання бур'янів поле обробляють дисковими боронами на глибину 15-18 см, добре ущільнюють котком і сіють.

Обробіток грунту на недостатньо осушених ділянках розпочинають з оранки незалежно від глибини скиби і сільськогосподарської культури на 30-35 см. Глибока оранка сприяє збільшенню некапілярної пористості, внаслідок чого в орний шар уповільнюється надходження води з нижніх перезволожених шарів, грунт навесні швидше прогрівається, просихає, що дає можливість, застосувавши з невеликим інтервалом дискування, підготовити грунт до сівби в більш ранні строки. Скибу зораних перезволожених ділянок розробляють тільки навесні, а коткування з метою запобігання підйому капілярної вологи і погіршення аерації не проводять. На недостатньо осушених площах високоефективний кротовий аераційний дренаж, який закладують навесні перед сівбою.

Схожі статті




Землеробство - Гудзь В. П. - 4.6.3. Обробіток грунту в сівозміні на окультурених торфоболотних грунтах

Предыдущая | Следующая