Загальне документознавство - Палеха Ю. І. - 24. Музичні документи

Основні визначення та класифікація музичних документів

Музика (гр.- "мистецтво муз") - вид мистецтва, що відображує дійсність у звукових художніх образах [25]. Під звуковими художніми образами мається на увазі створені людиною в певній формі звуки, тобто музика.

Інформація у формі музичних образних смислів, що реалізується засобами співвідношень музичних звуків у часі та просторі в процесі виконання й має різні форми існування називається музичною.

Музична інформація перетворюється в музичний документ як основний вид ідеографічного документа за умови фіксування її на матеріальному носії. Основні види матеріальних носіїв музичної інформації пояснено на схемі 6.4.

носії музичної інформації

Схема 6.4 Носії музичної інформації

Саме кінцевий матеріальний носій є визначальним для виникнення музичного документа, завдяки якому інформація про звуки зберігається й передається. Звідси, музичний документ - це музична інформація, певним чином зафіксована на матеріальному носієві у вигляді звуків або графічних знаків системи нотації для процесів її збереження та передавання в часі та просторі.

Класифікація музичних документів

Класифікація музичних документів наведена на схемі 6.5.

класифікація музичних документів

Схема 6.5 Класифікація музичних документів

Ураховуючи існуючі матеріальні носії та способи й засоби запису та відтворення музичної інформації, виділяють групи нотних видань, групування яких подано в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 Класифікаційна таблиця музичних видань

№

Ознака документа

Вид документа

1.

За функціональним призначенням

Наукові, навчальні, концертні

2.

За аудиторним призначенням

Для учнів музичних навчальних

Закладів,

Для спеціалістів,

Для аматорів

3.

За характером виконання

Сценічні, інструментальні, вокально-хорові, змішані

4.

За характером викладу (запису)

Партитурні, партія,

Дирекціон,

Клавір

5.

За структурою

Моновидання, збірник

6.

За матеріальною конструкцією

Книжкові, комплексні

Ноти (лат. nota - "писемний знак") - умовні графічні знаки, що використовують для запису музичних звуків. Виникли вони у відповідь на потребу закріпити музику графічно [17].

Нотний друк - одна з галузей поліграфії. Суть поліграфічного процесу міститься в можливості отримання одноманітних відтисків за допомогою притискання паперу до друкованої форми, що змащена спеціальною фарбою.

Партитура (пал. "partitura - розподіл") - нотний запис багатоголосового музикального твору для оркестру, хору, камерного ансамблю. Партія - частина музичного твору, що виконується окремим голосом (співаком чи інструментом). Дирекціон - спрощена і скорочена партитура. Клавір - перекладання партитури для співу з супроводом фортепіано або лише фортепіано.

Історія розвитку нотних друкованих документів

Нотні документи слугують для передачі музичної інформації. Етапи розвитку й становлення нотного друку показані в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6. Еволюція розвитку нотних друкованих документів

еволюція розвитку нотних друкованих документів

Реквізити сучасного музичного видання

Музичне видання характеризується наявністю відповідних груп реквізитів, що зазначені в таблиці 6.7.

Таблиця 6.7. Реквізити музичного видання

№

Група

Перелік найменувань

1.

Реквізити музичного видання як частини групи документів взагалі

- Назва виду документа;

- жанр музичного запису (музичний твір, - музична казка тощо);

- підзаголовкові відомості (назва твору, автор, виконавці, серія, підсерія для змісту музичного твору);

- графічна інформація (логотип тощо);

- реєстраційний індекс документа;

- місце складання або видання документа;

- дата складання або видання;

- текст документа

2.

Суто специфічні реквізити музичного спрямування

- Супровідний текстовий матеріал (дискографія, бібліографія, тематичний покажчик, історична, етнологічна інформація, інструктивний матеріал тощо);

- надписи на документі (знаки книжні - екслібриси, знак охорони авторського права тощо);

- надсистеми (серія та підсерія для змісту музичного запису);

- техніка запису (акустична, електрична, цифрова тощо);

- швидкість та тривалість музичного запису;

- відомості про носій музичної інформації;

- супровідні документи реєстрації, надходження, передачі;

- технічні елементи (номер замовлення, тираж, ідентифікаційний номер, ціна, товарний знак тощо);

- вид звуку (монофонічний, стереофонічний)

Схожі статті




Загальне документознавство - Палеха Ю. І. - 24. Музичні документи

Предыдущая | Следующая