Європейська та євроатлантична інтеграція України - Кордон М. В. - Проблемні питання українського оборонно-промислового комплексу

Найслабшим місцем військової галузі України залишається проблема військово-технічної модернізації і переоснащення Збройних Сил новітніми й перспективними зразками озброєнь. В українській армії практично всі існуючі системи озброєнь - радянського виробництва. Ще є зразки часів Великої Вітчизняної війни, озброєння перших повоєнних поколінь. Більше 20 років перебуває в експлуатації понад 80% озброєнь та військової техніки Збройних Сил України. 50% сягає загальний обсяг озброєнь, які потребують заміни. Тільки 30% припадає на відносно сучасні зразки. Але вони своїми характеристиками усе-таки поступаються найкращим світовим системам озброєнь. Морально застаріли або вичерпали свій експлуатаційний ресурс 80% ракетної артилерії, близько 60% військово-повітряних сил, 70% засобів радіоелектронної боротьби і 50% протитанкових озброєнь України. На думку західних експертів, бойовий потенціал Збройних Сил України щороку знижується майже на 9 % і може становити ледь більше 20 % від рівня 1992 р.55 Для модернізації Збройних Сил України в Державному бюджеті на 2006 р. виділено набагато більше фінансових ресурсів, ніж у 2005 р.

Нині за своєю чисельністю Збройні Сили України посідають 13 місце у світі, а за рівнем забезпечення одного військовослужбовця - лише 126. Неефективно використовуються бюджетні кошти, які виділяються на потреби армії. Майже 80% бюджету Міністерства оборони йде на утримання Збройних Сил56. Весь оборонний бюджет був спрямований переважно на вирішення нагальних поточних проблем - з відповідним накопиченням невирішених проблем та консервацією негативних тенденцій, що склалися у Збройних Силах попередніми роками. Таким чином, оборонні бюджети України 2000-2004 рр. не були бюджетами розвитку. Переважна частина їх спрямовувалася на утримання особового складу армії.

Тим часом, і це доводить досвід країн НАТО, бюджет розвитку передбачає виділення на утримання особового складу не більше 50% загального обсягу фінансування. Спрямування понад 75% витрат на утримання особового складу є критичною межею. За нею виділені кошти вважаються "бюджетом проїдання".

Під час розробки Державної програми розвитку Збройних Сил України 2006-2011 рр. Міністерством оборони внесені суттєві корективи до процедури визначення потреб Збройних Сил у фінансових ресурсах. Надалі планується подолати критичну межу видатків на утримання особового складу, збільшити видатки на підготовку військ та розвиток озброєнь і військової техніки, а у 2011р. - завершити перехід до раціональної структури оборонного бюджету України. Водночас, сам процес його формування наближається до стандартів НАТО шляхом підвищення прозорості, оптимізації структури та контрольованої витрат.

Слабо оснащена й погано підготовлена армія може перетворитись із засобу захисту держави у джерело небезпеки для неї. Трагічними прикладами є ураження ракетою житлового будинку в Броварах, цивільного літака над Чорним морем під час ракетних стрільб у 2001 р., подій на Скнилівському летовищі у 2002 р, під Львовом, вибух артилерійських складів в Артемівську в 2003 р., надзвичайні події під Мелітополем, в селищі міського типу Новобогданівці, на навчаннях "Десна". Тому реформування Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу є нагальною проблемою. Потрібно переходити на раціональніші й дешевші європейські стандарти. Сучасні операції виграють інтелектуали, оснащені новітніми системами зв'язку, управління військами і вогнем, могутньою високоточною зброєю. Розробку таких систем має забезпечити вітчизняний оборонно-промисловий комплекс у тісній кооперації з іншими державами. В 2006 р. оборонний бюджет збільшено на 51%. Такого бюджету - 8,9 мільярдів гривень - українська армія не мала ніколи.

Розроблена програма значного скорочення української армії. Часи великих масових армій відходять у минуле. Протягом останніх п'яти років загальна штатна чисельність особового складу Збройних Сил була скорочена майже на 171 тис. посад - з близько 416 тис. на початок 2001 р. до 245 тис, у тому числі 180 тис. військовослужбовців, станом на кінець 2005 р. Скороченню сприятиме також зменшення терміну служби в армії. Служба юнаків призовного віку в армії скоротилася з 18 до 12 місяців, а для тих, хто має вищу освіту, до 9 місяців. Терміни строкової військової служби на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил - 18 місяців. Перехід на скорочені терміни військової служби не вплинув на рівень бойової готовності та не знизив боєздатність військ.

Скорочення терміну служби в армії має наблизити Україну до європейських стандартів і сприяти поетапному переходу всього українського війська на контрактну, тобто професійну, основу. Дозволено переходити на контрактну службу військовим після 6 місяців строкової служби. Граничний вік прийняття на військову службу за контрактом - 40 років. Лише професійна армія з соціально захищеними військовослужбовцями може бути надійною. Передбачається з 2010 р. повністю скасувати призов громадян на строкову військову службу і перейти до комплектування Збройних Сил винятково військовослужбовцями за контрактом з одночасним забезпеченням інноваційного розвитку оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва. Це підвищить рівень боєздатності військ і значно зменшить терміни приведення в готовність до виконання завдань за призначенням. Підготовка до переходу Збройних Сил на контрактний принцип комплектування почала вже здійснюватись. Триває виконання рішення Президента України щодо створення експериментальних бригад, які першими будуть укомплектовані військовослужбовцями за контрактом. Сьогодні в Збройних Силах України контрактники становлять майже 40 %. Запроваджується комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня мотивації громадян до проходження військової служби за контрактом.

Завершено перехід до комплектування основних керівних посад Міністерства оборони України переважно цивільним персоналом. Це відповідає принципам демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави і є європейським стандартом. Нині цивільні працівники центрального апарату міністерства складають близько 80 % його загальної чисельності. Практично це показники, які є в країнах-членах НАТО. Цивільна особа - міністр оборони України. Він має п'ять заступників. Всі вони - цивільні. Європейська практика стає в Україні нормою.

На законодавчому рівні розмежовані повноваження між Міністерством оборони і Генеральним штабом. Це є головною юридичною передумовою для перетворення Міністерства оборони на орган переважно цивільного управління Збройними Силами України. Введено правову норму, згідно з якою припиняється військова служба військовослужбовців, обраних до парламенту, на час виконання ними депутатських повноважень. Продовжується робота із встановлення співвідношення чисельності між старшими та молодшими офіцерами Збройних Сил України відповідно до критеріїв НАТО, а саме 40 % і 60 % відповідно58.

Посилюється демократичний контроль над діяльністю Збройних Сил України. Відповідно до наказу міністра оборони України щорічно видається "Біла книга". В ній викладені основні пункти оборонної політики України. Саме "Біла книга" робить українську оборонну політику максимально відкритою для громадян України і міжнародної спільноти59.

Схожі статті




Європейська та євроатлантична інтеграція України - Кордон М. В. - Проблемні питання українського оборонно-промислового комплексу

Предыдущая | Следующая