Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 13.9. Транс'європейські мережі (ТЄМ)
Передумови
Можливість створення Транс'європейських мереж тісно пов'язана з регіональною політикою. Мета їх заснування полягає в наданні можливості іншим формам організації суспільного життя, ніж національна держава, повністю збагнути дух внутрішнього ринку. Загальновизнано, що інтеграція національних ринків шляхом створення внутрішнього ринку може дати бажані економічні та соціальні переваги лише за умови надання підприємцям та іншим особам, які беруть участь в економічних процесах, можливості використовувати у сферах транспорту, телекомунікації та енергетики транс'європейські мережі.
Соціальні та економічні переваги, які можна буде отримати за допомогою таких Транс'європейських мереж, уявляються дуже значними. Вони дають змогу Європейському Союзу запроваджувати всебічні програми, спрямовані на вдосконалення транспортних, комунікаційних та енергетичних мереж, таким чином доповнюючи різноманітні напрями політики, які вже є предметом перегляду різними структурними фондами. Серед намірів цих політичних напрямів є також підтримка інших ініціатив, які передбачають поліпшення конкуренції в Європейському Союзі за допомогою полегшення розвитку стратегічно важливих мереж та гарантій, що ці мережі не наражатимуться ні на які перешкоди, а це може призвести до зайвих витрат у галузі промисловості.
Створення таких мереж уможливлює найбільш корисне використання різних правових документів, які регулюють діяльність внутрішнього ринку. Однак цікаво зазначити, що ці мережі розвиваються в протилежному від повної лібералізації напрямку, оскільки грунтуються на принципах співробітництва, узгодження і стандартизації. Але, було б помилкою зробити висновок, що їхньою метою є збільшення державних витрат, спрямованих на компенсування тимчасового зменшення витрат приватного сектору, іншими словами - застосування неокейнсіанства в управлінні попитом. Хоча Транс'європейські мережі спричиняють збільшення державних витрат, і тому призводять до зростання попиту в економіці, внаслідок широкомасштабності й довгостроковості проектів нетривалий ефект шодо стримування спаду ділової активності в економіці надто обмежений.
Положення Договору
Через те, що ці мережі можуть мати суттєве значення для внутрішнього ринку, автори ДЄС вирішили створити правову основу для заснування таких мереж. Принциповою метою було надання громадянам, фізичним і юридичним особам, які займаються підприємницькою діяльністю, та регіональним і місцевим державним органам можливості використовувати переваги таких мереж. Зокрема, враховувалась потреба налагодити зв'язок таких територій, як острови та периферійні райони з географічним центром Європейського Союзу. Відповідно, до Договору було введено новий Розділ XII (ст. 129b - 129d) про Транс'європейські мережі.
Для створення цих мереж згідно зі ст. 129b (І) Договору від інституцій Співтовариства вимагається впровадження таких ініціатив:
Розробляти основні орієнтири, які охоплюють завдання, пріоритети і широкий спектр заходів, передбачених у сфері Транс'європейських мереж; зокрема, ці основні орієнтири визначатимуть проекти, що становлять спільний інтерес;
Вживати будь-яких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення взаємодії мереж, особливо у сфері технічної стандартизації;
Підтримувати проекти, які становлять спільний інтерес і підтримуються державами-членами та не виходять за межі напрямків, зазначених у попередньому абзаці, особливо через техніко-економічні обгрунтування, гарантії позичок чи відсоткове субсидування ставки; Співтовариство також може сприяти через Фонд згуртування, створений відповідно до ст. 161, фінансуванню спеціальних проектів у державах-членах у сфері транспортної інфраструктури.
Ці вимоги, на які вище робиться посилання, Рада повинна приймати, застосовуючи процедуру погодження або накладання вето, що їх містить ст. 189Ь Договору, після проведення відповідних консультацій з Економічним та соціальним комітетом. Інші заходи, вказані в ст. 129с(1), мають вживатися з використанням зазначеної процедури після проведення консультацій як з Економічним та соціальним комітетом, так і з Комітетом регіонів (ст. 129(1 Договору).
Слід також додати, що інституції Європейського Союзу можуть приймати рішення про співпрацю з третіми країнами у просуванні проектів, які становлять спільний інтерес та забезпечують взаємодію мереж (ст.129с(3)).
Подальший розвиток
У принципі, для того щоб діставати підтримку, яка надається цією програмою, проекти мають відповідати певним критеріям, таким як економічна важливість для регіону, створення нових робочих місць, а також не завдавати негативного впливу на навколишнє середовище. Однак, з огляду на нещодавні події, стає зрозумілим, що головна мета всього цього полягає в наданні підтримки розвитку європейських мереж. Наприклад, у транспортній галузі, якщо вибірково взяти перші ЗО проектів Транс'європейських мереж, які мали бути затверджені, слід визнати, що незважаючи на те, що вони повинні впливати на декілька визначених регіонів, їхній вплив рівною мірою відчувався також у більш віддалених регіонах. Зокрема, це стосується програми, спрямованої на те, щоб з'єднати певні розвинуті регіони між собою, такі як Лондон і Амстердам, Мадрид і Perpignan, Ліон і Турін, так само, як Париж і Берлин. І хоча всі вони вважаються доволі розвинутими регіонами Європейського Союзу, відповідну програму можна виправдати з огляду на те, що вона допомагає зменшити час на переміщення до віддалених районів Європейського Союзу та між ними. В 1996 р. Комісія виробила певну кількість документів, спрямованих на розвиток транспортних мереж ТЄМ до 2010 p., і встановила відповідні критерії, що мають застосовуватись до проектів у цій сфері, які становлять спільний інтерес.
Схожі статті
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.1. Визначення права ЄС
1.1. Визначення права ЄС Визначення права Європейського Союзу (ЄС) можна подати як у позитивній, так і в негативній формі, а саме: охарактеризувавши, чим...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.3. Загальні засади Європейського Союзу
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.2. Право Співтовариства чи право ЄС?
1.1. Визначення права ЄС Визначення права Європейського Союзу (ЄС) можна подати як у позитивній, так і в негативній формі, а саме: охарактеризувавши, чим...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Встановлення "acquis communautaire"
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Посилення захисту прав та інтересів громадян
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Затвердження осібності ЄС на міжнародній арені
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Сприяння соціально-економічному прогресу
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.9. Палата аудиторів (Рахункова палата)
Цей орган був створений відповідно до Договору про Європейський Союз і має структуру і цілі, схожі з ЕСК. Він консультує Раду або Комісію у випадках,...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.8. Комітет регіонів
Цей орган був створений відповідно до Договору про Європейський Союз і має структуру і цілі, схожі з ЕСК. Він консультує Раду або Комісію у випадках,...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.5. Європейський Парламент
Європейська Рада - це орган, який повністю відрізняється від Ради Міністрів. Вона регулярно збирається з часу прийняття на саміті 1974 р. рішення про те,...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.4. Європейська Рада
Європейська Рада - це орган, який повністю відрізняється від Ради Міністрів. Вона регулярно збирається з часу прийняття на саміті 1974 р. рішення про те,...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Співтовариство як юридична особа
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Acquis communautaire
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Право ЄС: система континентального права
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Пряма дія, пряме застосування і верховенство
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.6. Правові засади ЄС
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.4. Економічні засади Співтовариства
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Бюджетні принципи
Від національних внесків до "власних ресурсів" З часу заснування діяльність Співтовариства фінансувалася виключно за рахунок внесків держав-членів. Потім...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Генеза
13.1. Вступ Генеза Вихідними для вироблення напрямів соціальної політики Європейського Союзу стали ст. 117-122 Договору, доповнені ст. 123-125, які...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 13.1. Вступ
13.1. Вступ Генеза Вихідними для вироблення напрямів соціальної політики Європейського Союзу стали ст. 117-122 Договору, доповнені ст. 123-125, які...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 13. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
13.1. Вступ Генеза Вихідними для вироблення напрямів соціальної політики Європейського Союзу стали ст. 117-122 Договору, доповнені ст. 123-125, які...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 10.5. Висновки щодо "чотирьох свобод"
Як і Єдиний європейський акт, Договір про Європейський Союз містить інституційні та матеріально-правові положення. Ми вже розглянули деякі з...
-
Як і Єдиний європейський акт, Договір про Європейський Союз містить інституційні та матеріально-правові положення. Ми вже розглянули деякі з...
-
Свобода пересування осіб стосується не тільки індивідів як фізичних осіб, а й організацій, які набувають форми юридичних осіб. Це штучно створені...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Гармонізація права, що регулює діяльність компаній
Свобода пересування осіб стосується не тільки індивідів як фізичних осіб, а й організацій, які набувають форми юридичних осіб. Це штучно створені...
-
8.1. Вступ Прагнення створити вільний від бар'єрів внутрішній ринок с результатом економічної філософії, що лежить в основі договорів, відповідно до яких...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 8.1. Вступ
8.1. Вступ Прагнення створити вільний від бар'єрів внутрішній ринок с результатом економічної філософії, що лежить в основі договорів, відповідно до яких...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 8. ВІЛЬНИЙ РУХ ТОВАРІВ
8.1. Вступ Прагнення створити вільний від бар'єрів внутрішній ринок с результатом економічної філософії, що лежить в основі договорів, відповідно до яких...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Від національних внесків до "власних ресурсів"
Від національних внесків до "власних ресурсів" З часу заснування діяльність Співтовариства фінансувалася виключно за рахунок внесків держав-членів. Потім...
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 13.9. Транс'європейські мережі (ТЄМ)