Вексельна справа - Демківський А. В. - Основні форми вексельного кредиту

Суб'єкти господарського життя мають можливість надавати вексельний кредит у двох формах:

- пред'явницького кредиту. До нього вдаються переважно підприємства, що надають широкий комерційний кредит своїм покупцям і замовникам. Унаслідок цього вони постійно володіють значним вексельним портфелем, частину якого пред'являють банкові для продажу (врахування) шляхом дисконту;

- вексельного кредиту. Він реалізується у вигляді виписування векселів постачальникам, а ті у свою чергу можуть продавати векселі своїм банкам. Таку форму кредиту використовують підприємства, котрі не володіють значним вексельним кредитом та потребують додаткових оборотних коштів, а продавець відмовляється віл постачання товарів із відстроченням платежу.

Іншими словами, продавець не бажає надавати комерційний кредит, тому що у нього можуть існувати свої проблеми ліквідності чи він не має певності у своєчасній оплаті кредитованих поставок навіть під його векселі. Тоді він пропонує покупцеві акцептувати виписані векселі у своєму обслуговуючому банку. Так виникла і поширилась особлива, акцептна, форма кредиту.

Акцептний кредит є класичним різновидом вексельного кредиту. Він вигідний як підприємствам, так і банкам. Механізм реалізації акцептного кредиту передбачає, що;

- векселедавець виставляє переказний вексель на відомий своєю надійною ліквідністю банк, який наперед акцептує вексель;

- акцептований вексель векселедавець використовує для розрахунків за поставлені йому товари чи надані послуги;

- банк оплачує покриття векселя або коштом відкритого векселедавцеві кредиту, тобто стає платником векселя, яким долає до бездоганної платоспроможності свого клієнта і свою репутацію гаранта, або ж коштом уже нагромаджених ресурсів свого клієнта. Акцептований надійним банком вексель стає ефективним інструментом проведення будь-яких операцій купівлі-продажу.

Застосування авалю у гарантійній функції породило таку важливу форму вексельного кредиту, як овальний кредит. Його може надавати будь-яка векселездатна особа. Але переважно він надається авторитетним банком, який ставить на векселях своїх клієнтів позначку про запоруку. Оскільки гарантійних зобов'язань може бути багато і під них відволікаються значні кредитні ресурси, то за наданий аваль комерційні банки стягують належний відсоток, що й становить ціну авального кредиту.

Новою формою вексельного кредиту, яка дещо відступає від класичних схем, є застосовувана в Росії кредитна угода обслуговуючого банку зі своїми клієнтами, які отримують у своє розпорядження прості векселі, виписані банком на самого себе. Для зручності користування банк розбиває їх на певні блоки з урахуванням строку й суми, а терміном погашення вказує: "у такий-то час після пред'явлення", "за пред'явленням" або "не раніше вказаної дати". Звичайно, векселетримач у цій угоді зобов'язаний надати банкові покриття, яке має відповідати загальній сумі отриманих векселів і забезпечити сплату процентів. Залежно від інтересів банку і клієнтів та поточної кон'юнктури можливі різні варіанти подібних угод. Але фактично, виникнувши як фінансові векселі, прості векселі комерційних банків у процесі клієнтських операцій з ними перетворюються на товарні, які належним чином задовольняють різноманітні потреби господарського обороту.

Особливою формою вексельного кредиту є акцептно-рамбурсний кредит. Він використовується переважно у зовнішньоекономічних угодах. Водночас його механізм можна застосувати і у внутрішньому обороті, особливо у поставках між підприємствами різних регіонів. Наприклад, у регіоні постачальника підприємство-покупець не дуже відоме своєю платоспроможністю, тому його вексель не стане тут високоліквідним. Аби не обмежувати можливості його продажу чи використання у розрахунках, покупець укладає кредитний договір зі своїм обслуговуючим банком, а той у свою чергу виставляє акредитив на постачальника у його банку. Постачальник, відвантаживши домовлену продукцію, здає підтверджувальні документи до свого банку і отримує від нього ним же видані векселі, які мають належну ліквідність.

Механізм операцій акцептно-рамбурсного кредиту показаний на схемі 7.7.

У практиці України можна також використати такий різновид вексельного кредиту, як кредит під онкольний розрахунок. До нього вдаються переважно тоді, коли для кредитування вексельної угоди відкривається спеціальний позичковий рахунок у банку, а в заставу його забезпечення передаються векселі. Розмір цього кредиту залежить від політики банку, репутації клієнта і якості векселів. Термін його надання або зовсім не встановлюється, або ж указується строком погашення векселів. Клієнт може сам погасити свою заборгованість за онкольним рахунком, і тоді йому повертаються заставлені векселі, або ж позичка погашається банком шляхом дисконтування сум, що надходять як оплата векселів.

Схожі статті




Вексельна справа - Демківський А. В. - Основні форми вексельного кредиту

Предыдущая | Следующая