Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 9.4. Культура управління

Поняття "культура" є узагальнюючим і має кілька визначень. Своїм змістом воно охоплює культуру історичних епох, суспільства, окремих спільнот, особистості, видів людської діяльності. Діяльність людини зосереджена на виробництві матеріальних благ, творенні духовних цінностей, у зв'язку з цим розрізняють матеріальну й духовну культури.

організаційна культура

Рис. 9.1

Організаційна культура

До матеріальної культури належать засоби виробництва й предмети праці, які використовують у сфері суспільного виробництва. Рівень і особливості її розвитку пов'язані з розвитком виробничих сил і зумовлені виробничими відносинами в суспільстві. Матеріальна культура є показником рівня практичного оволодіння людини природою.

До духовної культури належать стан освіти і науки, рівень освіченості населення, стан медичного обслуговування, мистецтво, моральні норми поведінки людей у суспільстві, рівень розвитку духовних потреб та інтересів людей.

Отже, культура охоплює всі досягнення людини в процесі її розвитку у сфері матеріального виробництва і в духовному житті. Вона надзвичайно динамічна, оскільки будь-яке покоління може розвиватися лише на основі творчого осмислення і розвитку культурних надбань попередніх поколінь. Саме завдяки успадкуванню, розвитку і збагаченню їх відбувається відтворення і удосконалення суспільства. Надбання культури суспільства безпосередньо чи опосередковано використовуються у всіх сферах людського буття, у тому числі в менеджменті.

Організаційна культура - це сукупність норм, умов і цінностей, обраних, створених і тих, що поділяються колективом, з метою внутрішньої інтеграції та адаптації для зовнішнього середовища. Організаційна культура виступає як принципи роботи та умови оцінки діяльності колективу підприємства.

Зона влади - сфера розповсюдження влади як елемента культури, визначається простором, у рамках якого навіть найменш наділений владою індивід у групі усвідомлює нерівноправність у розподілі влади і вважає його нормальним станом речей.

етичні принципи підприємництва відображають суспільні цінності

Рис. 9.2

Етичні принципи підприємництва відображають суспільні цінності Таблиця 9.6

Взаємозв'язок: культури та етики підприємництва

Виголошений суспільний принцип.Етика підприємництва
СередньовіччяТорговець може вважати себе безгрішним, але не може схвалюватися богом (Фома Аквінський)Безкомпромісний індивідуалізм; Прибуток є прибуток, незалежно від того, як його отримано
XVI століттяПрацюючи, можна не тільки служити богу, але й збільшувати багатство на його честь. Праця може бути схвалена Богом. Винагорода фінансовим успіхом - знак схвалення БогомПротекціонізм - пов'язував працю і служіння Богу

Закінчення таблиці 9.6

ПеріодВиголошений суспільний принцип І
=XX століттяНа перший план вийшли персональні чесноти:

* бережливість;

* надійність;

* благочестивість;

* старанність;

* розсудливість.

Запорукою успіху є виконання обов'язків, сполучення моральних якостей і щастя в бізнесі		Надбання багатства, не утискаючи інтересів інших, а приносячи вигоду; задоволення матеріальних потреб інших; розглядання прибутку як винагороди за виконання соціально корисної функції

Рис. 9.3

Колективізм виходить з того, що кожна людина за народженням чи за роботою належить до більш або менш об'єднаної групи. Група піклується про задоволення запитів індивіда, вимагаючи від нього підпорядкування.

Індивідуалізм припускає, що людина діє виходячи зі своїх інтересів.

"Чоловіча"/"жіноча" культури - характеристика, що визначає ступінь сприйняття культури, що характерне певній моделі поведінки.

У "чоловічих" культурах акцент робиться на матеріальному успіху та рішучості. У "жіночих" культурах пріоритет віддається якості життя та турботі про слабких.

Запобігання невизначеності - характеристика, що визначає ступінь прагнення людей запобігати ситуацій, в яких почуваються непевно.

Схожі статті




Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 9.4. Культура управління

Предыдущая | Следующая