Українське ділове мовлення - Шевчук С. В. - 6. Лексичне багатство сучасної української літературної мови

Лексика - це сукупність слів, що об'єднуються в певні ряди, групи, шари на основі спільності, подібності і водночас розрізняються, протиставляються в межах цих угруповань за вужчими диференційними ознаками.

Лексика української літературної мови дуже багата. Безпосередньо реагуючи на суспільні зміни, вона характеризується значною рухомістю: постійно поповнюється позначеннями нових предметів, процесів, явищ і звільняється від назв віджилих реалій та понять.

Лексичний склад української мови репрезентується у писемному та усному мовленні. Залежно від змісту й мети висловлювання у процесі мовлення відбувається відбір і комбінування найвлучніших, найточніших саме для цієї мовної ситуації слів. Іноді дуже важко підібрати певне слово, щоб точно, недвозначно висловити думку. Це зумовлено багатьма причинами:

* недостатнім володінням рідною мовою;

* незнанням усталених мовних норм;

* впливом російської мови;

* незнанням синонімічного багатства мови;

* сплутуванням паронімів.

Синоніми - це слова, близькі або тотожні за значенням, але відмінні за звучанням: Вакантний - вільний; інтерес - зацікавлення, зацікавленість, цікавість, заінтересованість; довідка - посвідчення - посвідка.

Володіти синонімічним багатством означає вміти:

* уникати незрозумілих, особливо іншомовних слів, які можна замінити українськими (інвестиції - вкладання; менеджер - керівник; саміт - зустріч на найвищому рівні);

* уникати повторення того самого слова;

* знаходити слово з певним забарвленням, відтінком у значенні;

* добирати найвлучніші слова, щоб якнайточніше висловити свою думку.

Пароніми - це слова, подібні за звучанням і написанням, але різні за значенням: Адресат (той, кому адресується документ) - Адресант (той, хто адресує); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) - компанія (рфупа осіб, пов'язаних певними інтересами).

Отже, пароніми тісно пов'язані із семантикою. На відміну від синонімів вони не можуть довільно замінювати один одного без певних стилістичних настанов. Щоб уникнути помилок, треба глибше та грунтовніше вивчати значення слів рідної мови, спираючись також на знання інших мов.

Вправа 83. Напишіть анотацію на один із підручників (посібників), яким ви користуєтеся під час вивчення ділової української мови.

Вправа 84, Напишіть рецензію на статтю із методичного часопису "Дивослово".

Вправа 85. Доберіть синоніми до поданих нижче слів. Обгрунтуйте, якими з них можна скористатися в офіційно-діловому стилі.

I. Публікація, аналіз, актуальний, підсумок, грунтовний.

II. Висловлювати, оригінальний, розкривати, реалізувати, міркувати, ретельно.

Вправа 86. Запишіть поданий нижче текст, вибираючи зі слів, поданих у дужках, найдоцільніші. Визначте, який це документ за найменуванням, походженням, місцем створення.

Найскладнішою орфографічною проблемою, з якою (зустрічаються, стикаються, знайомляться) користувачі української мови, є написання слів разом, окремо, через дефіс. Незнання всіх правил української (орфоепії, орфографії, лексики) (штовхає, заохочує, спонукає) їх звертатися до орфографічних словників, основне (встановлення, номінування, призначення) яких - подати правильне написання слів (відповідно до, у відповідності до) чинних норм. У цих словниках вони (відшукують, відкривають, знаходять, віднаходять) здебільшого найуживаніші слова, які пишемо разом або через дефіс, і поодинокі, що вживаються окремо з іншими словами. Проте цих слів замало, особливо для фахівців галузевих терміносистем, інших сфер (вузькоспеціального, спеціального, неширокого) вжитку. Крім того, сучасна (мовна, мовленнєва, розмовна) практика вводить у (вжиток, оборот, обіг) нові лексичні одиниці, написання яких не (рекомендує, представляє, регламентує) жоден словник. Саме тому вкрай потрібен словник, що фіксував би три способи (написання, відтворення, зображення) слів: разом, окремо, через дефіс. Цю мету (задумала, поставила, репрезентувала) автор словника "Написання слів разом, окремо, через дефіс", практичне та соціальне значення якого не (спричинює, зумовлює, викликає) жодних сумнівів.

Автор зуміла (скласти, сформувати, укласти) оптимальний реєстр словника, який (налічує, містить, складає) 32 тисячі одиниць, причому до нього внесено (немало, досить багато, чимало) термінологічної лексики.

Вправа 87. За поданим початком продовжіть текст відгуку. Назвіть основні його елементи.

ВІДГУК

На дипломну роботу "Мовний етикет у діловодстві" студентки V курсу

Факультету української філології Н П У імені Михайла Драгоманова Присяжнюк Ольги Григорівни

Дипломна робота О. Г. Присяжнюк присвячена дослідженню типових формул, які використовуються у певних ситуаціях спілкування і відповідають національно-культурним традиціям суспільства. Вживання таких виразів визначається загальною культурою спілкування, а також соціальним статусом мовців. У результаті грунтовного аналізу дипломниця виокремлює такі їх типи:...

Вправа 88. Відредагуйте подані речення та запишіть виправлені варіанти.

1. Рецензент зробив правильні зауваження. 2. У дипломній роботі мова йдеться про соціолінгвістичні особливості формування культури ділового мовлення. 3. Опоненти пишуть і проголошують відгуки на докторську дисертацію. 4. Думки рецензентів співпадають. 5. Усталені такі форми звернення до присутніх на захисті: Високоповажний голова ради! 6. Я маю особисту думку щодо цієї роботи. 7. Я рахую, що курсова робота заслуговує рекомендації до захисту. 8. Дипломниця вірно відповіла на запитання членів державної іспитової комісії. 9. Аспірантка зачитала доповідь "Діючий правопис**. 10. Відмітимо як позитивне, що рецензований словник пропонує значну кількість вірних словосполучень, написання яких визиваг труднощі.

Вправа 89. Зі слів, поданих у дужках, виберіть правильне.

Алфавітний (показник, покажчик); аналізувати (фактори, факти); (тактовні, тактичні) міркування; грошова одиниця України - (гривна, гривня); (житловий, жилий) фонд; відповідальні (завдання, задачі); (зрівняти, порівняти) в правах; виборча (компанія, кампанія); (особовий, особистий) листок з обліку кадрів; (особове, особисте) життя; (поверхова, поверхнева) рецензія; (свідчення, свідоцтво) про закінчення школи.

Запитання І завдання для самоконтролю

1. Що такс анотація?

2. Які реквізити мають рецензія та відгук?

3. Які слова називаються синонімами? Наведіть приклади.

4. Що таке пароніми? Наведіть приклади.

Схожі статті




Українське ділове мовлення - Шевчук С. В. - 6. Лексичне багатство сучасної української літературної мови

Предыдущая | Следующая