Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди

36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди

Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають "зобов'язання із правопорушення* або "деліктними зобов'язаннями") - є найпоширенішим видом не договірних зобов'язань.

Зобов'язання із заподіяння шкоди - це зобов'язання, які виникають унаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких:

- забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду.

Цивільне законодавство, охороняючи права та інтереси як фізичних, так і юридичних осіб, передбачає відшкодування шкоди, яка заподіяна як унаслідок невиконання договірних зобов'язань, так й у випадках, коли між сторонами договірні відносини відсутні взагалі.

Залежно від підстав виникнення зобов'язань щодо відшкодування шкоди вирізняють :договірну та недоговірну (деліктну) відповідальність.

Як договірна, так і недоговірна відповідальність мають спільні риси:

- спільна мета - поновити порушені права;

- мають майновий характер;

- реалізуються примусово силами юрисдикційних органів;

- виконують попереджувальну та виховну функції.

Водночас між договірною відповідальністю і не договірною (деліктною) існують певні відмінності:

1) договірна відповідальність настає тоді, коли сторони перебувають у відносних правовідносинах, недоговірна - в абсолютних;

2) договірна відповідальність покладається на порушника договору або на особу, яка за договором відповідає за порушника (поручитель, гарант), недоговірна - на порушника або на особу, яка за законом відповідає за порушника (батьки, опікуни, лікувальна установа) або взагалі на третю особу, в інтересах якої вчиняються дії (заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності);

3) договірна - це додатковий обов'язок, який приєднується до невиконаного обов'язку (поставити продукцію і сплатити штраф), а недоговірна - це новий обов'язок замість невиконаного (заподіяв шкоду - відшкодуй);

4) договірна відповідальність передбачена як законом, так і договором, недоговірна - виключно законом;

5) договірна відповідальність виступає у вигляді відшкодування збитків, стягнення пені, штрафу, неустойки, а недоговірна - виключно у вигляді відшкодування збитків.

Окрім ЦК України, правовідносини щодо відшкодування шкоди регулюються й іншими нормативними актами, серед яких необхідно назвати закони України:

"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991; "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991; "Про охорону праці" від 14.10.1992; "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994; "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999; "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001; "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001; "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення" від 31.12.2001; "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 23.06.2003;"Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 та інші.

Серед підзаконних нормативних актів слід вирізнити:

" Положення про застосування Закону України " Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 № 6/5/3/41; "Перелік професійних захворювань*, затверджений постановою КМ України від 08.11.2000 № 1662; "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затверджений постановою КМ України від 25.08.2004 № 1112 та інші.

Роз'яснення законодавства щодо не договірної відповідальності дано в постановах Пленуму Верховного Суду України:

"Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1996 (із змінами на 25.05.2001); "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992 (із змінами на 24.10.2003); "Про практику застосування судами України законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" від 02.07.2004 № 13 та в роз'ясненнях Вищого арбітражного (господарського) суду: "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" № 02-5/215 від 01.04.1994 (із змінами на 18.11.2003); "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" від 29.02.1996 № 02- 5/95 (із змінами на 18.11.2003). Як договірна, так і не договірна відповідальність настає лише за наявності певних умов (підстав), передбачених законом. Такі загальні підстави встановлені у ст. 1166 ЦК, де сформульоване загальне правило, за яким відповідальність за заподіяння шкоди настає за наявності таких умов:

1) шкода;

2) протиправність поведінки заподіювана;

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою;

4) вина заподіювана шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними умовами для виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди тому, що їх сукупність вимагається у всіх випадках, окрім тих, які спеціально передбачені у законі.

Із зобов'язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, ми, на жаль, досить часто зустрічаємося у житті.

Заява про відшкодування шкоди може мати такий вигляд:

До Печерського районного суду м. Києва Позивач: Лісович Василь Іванович, який проживає за адресою: Олексіївський узвіз, 13, кв. 1 м. Київ. відповідач: Турбін Олексій Васильович, який проживає за адресою: Олексіївський узвіз, 13, кв. 5 м. Київ Позовна заява про відшкодування шкоди Я є власником і користувачем квартири за адресою: м. Київ, Олексіївський узвіз, буд.13, кв.1.

22 квітня 2008 р. з вини відповідача, який проживає поверхом вище, була залита моя квартира (відповідач не закрив кран у ванній кімнаті).

Вина відповідача у скоєному встановлена актом обстеження квар тири комісією від 22 квітня 2008 р.

Внаслідок заливання квартири мені заподіяна матеріальна школа у сумі 870 гривень(вісімсот сімдесят), яка складається із вар тості ремонту телевізора "Рубин-102" (120 гривень), читки ковдри (60 гривень), а також відновного ремонту квартири, вартість якого (згідно зі складеним ЖКК кошторисом) становить 690 гривень,

У добровільному порядку відповідач відшкодувати заподіяну шкоду відмовляється. Відповідно до ст. 1166 ЦК України

Прошу:

1. Стягнути з Турбіна Олексія Васильовича на мою користь заподіяну заливанням квартири матеріальну шкоду в розмірі 870 (вісімсот сімдесят ) гривень та витрати, пов'язані зі сплатою державного мита.

Схожі статті




Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди

Предыдущая | Следующая