Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 29.4. Договір перевезення вантажу

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їх другою стороною (відправником ) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Предметом договору виступають транспортні послуги, а предметом перевезення - конкретний вантаж. Цей договір є двостороннім, оплатним і реальним, оскільки вважається укладеним з моменту прийняття вантажу перевізником від відправника.

У тих випадках, коли договір укладається на умовах надання для перевезення певного повітряного чи морського судна, він вважається консенсуальним, оскільки з моменту погодження істотних умов договору (яке судно фрахтується, кількість вантажу, місце завантаження, розмір фрахту, місце прибуття тощо) договір уже є укладеним.

Сторонами у договорі виступають вантажовідправник і перевізник.

У літературі відсутня єдність щодо правового положення відправника у договорі перевезення вантажів. Одні автори вважають, що він є самостійною стороною, а сам договір має багатосторонній характер. Висловлювалася думка, що цей договір є договором на користь третьої особи, оскільки відправник сплачує за перевезення, перевізник надає послуги, а результатом користується вантажоодержувач.

За загальним правилом договір перевезення вантажів є публічним, оскільки надання транспортних послуг належить до видів підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню, і звідси випливає обов'язок перевізника здійснювати перевезення вантажів будь-якої особи.

Договір перевезення вантажів укладається у письмовій формі у вигляді: накладної (залізничний транспорт), товарно-транспортної накладної (автомобільний транспорт), коносамент (морській транспорт), а також чартер (при перевезенні вантажу морем у міжнародному сполученні).

Обов'язки вантажовідправника

Головний обов'язок вантажовідправника - це сплатити зумовлену за договором провізну плату, а також:

- підготувати вантаж до перевезення (затарити, запакетувати, замаркувати);

- здати вантаж до перевезення з дотриманням встановлених правил;

- заповнити перевізні документи (залізничну, товарно-транспортну накладну);

- надати необхідні супровідні документи (сертифікати якості, рахунки-фактури, описи);

- забезпечити правильне використання транспортних засобів;

- завантажити не нижче встановленої технічної норми завантаження і не вище вантажопідйомності;

- після завантаження своїми силами опломбувати транспортний засіб (якщо за договором це обов'язок відправника).

Обов'язки перевізника:

- надати рухомий склад, придатний для перевезення у технічному та комерційному відношенні (тобто такий, який би забезпечив збереженість саме заявленого вантажу під час перевезення);

- завантажити й опломбувати транспортний засіб (якщо за договором це його обов'язок);

- забезпечити збереженість вантажу під час перевезення;

- своєчасно доставити вантаж у пункт призначення;

- повідомити вантажоодержувача про те, що надійшов вантаж;

- видати вантаж належному вантажоодержувачеві. Перевізник видає вантаж одержувачеві у такому самому порядку, в якому приймав (за вагою, кількістю, навалом тощо).

Обов'язки вантажоодержувача:

- своєчасно прийняти вантаж (надати необхідні документи, розвантажити транспортний засіб, вивезти вантаж);

- перевірити кількість та якість вантажу (якщо є претензія - своєчасно заявити);

- провести остаточні розрахунки з перевізником;

- очистити транспортні засоби із внутрішньої і зовнішньої сторони.

Схожі статті




Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 29.4. Договір перевезення вантажу

Предыдущая | Следующая