Україна і світове господарство - Філіпенко А. С. - Характер і структура міграційних процесів

Для сучасних зовнішніх міграцій населення України характерною є зміна як спрямованості, гак і інтенсивності міграційних потоків. Щодо кількісних параметрів трудової міграції даних офіційної статистики немає. За матеріалами преси та оцінками експертів, за кордоном сьогодні працює від 1 до 3 млн українських громадян. Систематично збільшується чисельність громадян України, котрі виїжджають на сезонні роботи або здійснюють ділові поїздки за кордон. За деякими даними, тільки з Львівської, Закарпатської. Івано-Франківської та Чернівецької областей на тимчасові роботи за кордон щорічно виїздить близько 700 тис. осіб, а загалом цей процес охоплює від 5 до 7 млн громадян України.

Значна частина трудових мігрантів з України працює за кордоном нелегально. За деякими оцінками, спробу працевлаштуватися за кордоном під час поїздки за приватним запрошенням робить половина з тих. хто отримує дозвіл на виїзд. їх. по суті, можна віднести до категорії напівлегальних іммігрантів, оскільки вони все ж таки мають право на в'їзд у ту чи іншу країну. Для отримання німецької візи, наприклад, необхідні такі підстави: туристична поїздка, запрошення з боку державної організації, фірми чи приватної особи. Але в будь-якому випадку віза не дає права на роботу, навіть тимчасову. Виняток робиться для тих, кого німці самі запрошують на роботу, але таких небагато. Якщо виявляється, що іноземець працевлаштувався нелегально, з нього стягується штраф на суму до 1000 марок, його висилають із країни і вносять у "чорні списки", повторно йому візу не дадуть. Що стосується роботодавця, то він ризикує потрапити в тюрму на строк від 6 міс до 3.5 років і сплатити штраф розміром у 100 000 марок.

Сучасна еміграція з України - це п'ята у вітчизняній історії хвиля масового виїзду різних категорій населення в пошуках засобів існування за кордон на постійне чи тимчасове проживання. У 80-ті роки, крім етнічних емігрантів, за межі України виїжджали переважно представники творчої інтелігенції - вчені, музиканти, артисти, художники. На початку 90-х років обсяги еміграції зростали за рахунок високоосвічених та кваліфікованих фахівців зі знанням іноземних мов та комп'ютерної техніки. Паралельно з цим розширилась і географія виїзду: якщо раніше це були 2-З найрозвинутіші країни, то тепер наші співвітчизники працюють по всьому світові.

Нині для міграційних процесів в Україні характерною с тенденція до інтелектуалізації складу еміграції. Ця тенденція зберігатиметься до подолання економічної кризи, оскільки за її умов значна частка висококваліфікованих фахівців не знаходить належного застосування для своїх знань та кваліфікації на батьківщині.

Після 1994 р. в еміграційне русло включилися й представники менш кваліфікованих видів праці: будівельники, водії, автомеханіки, слюсарі, офіціанти, домогосподарки. Відтік кадрів за кордон набуває дедалі більших масштабів, українські фахівці займають все нові "ніші" на міжнародному ринку праці.

Упродовж 1994-1998 рр. найбільше вихідців з України, за даними Держкомстату, прийняли Росія (798.0 тис), Ізраїль (101.6 тис), США (69,0 тис). Німеччина (49.7 тис.)5.

У травні 1996 р. в Україні була введена державна статистична звітність про чисельність та склад громадян України, які тимчасово працюють за кордоном. Зібраний офіційний матеріал дає певне уявлення про кількісний та якісний склад українських працівників, які виїхали на роботу за кордон в останні роки.

Чисельність наших співвітчизників за кордоном постійно зростає: у 1998 р. вона становила 24 397 осіб, що на 30% більше, ніж у 1997 р., і вдвоє більше, ніж у 1996 р. Серед країн, у яких офіційно працевлаштовуються українські громадяни, перше місце посідає Греція, на яку припадає третина всіх офіційно зареєстрованих за кордоном трудових мігрантів з України. Значна їх частина працює в Чехії, Швейцарії, на Кіпрі, у Великій Британії та Ірландії. Загалом же протягом 1998 р. українці виїжджали з метою працевлаштування у 45 країн світу.

Понад 80 % наших емігрантів становлять мігранти, які працюють за кордоном на підставі трудового договору (контракту) з закордонним роботодавцем, на другому місці - громадяни, які працюють за договорами підряду (до них належать особи, відряджені українським роботодавцем на роботу за кордон для виконання певного обсягу робіт або послуг згідно з договорами, укладеними між українськими та закордонними суб'єктами господарської діяльності), на третьому - сезонні працівники (особи, які працевлаштовуються за кордоном протягом відповідного сезону), на четвертому - стажисти (працюють за наймом у закордонного роботодавця за отриманою професією з метою підвищення свого професійного чи кваліфікаційного рівня) - див. таблицю.

Основна частина українських трудових емігрантів влаштовується за кордоном на робочі місця, які не потребують спеціальної підготовки та професійного навчання, незважаючи на те, що це люди з достатньо високим

Таблиця

Розподіл громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, за формами працевлаштування

Категорія працівників

1996

1997

1998

Осіб

%

Осіб

%

Осіб

%

Всього

11816

100.0

18741

100.0

24406

100.0

В тому числі: особи, що працюють за трудовим договором

8790

74.5

14969

79.9

20489

84.0

Сезонні працівники

134

1.1

1339

7,1

1021

4.2

Стажисти, які працюють за наймом

40

0,3

384

2.1

1011

4.1

Особи, зайняті в межах підряду

2852

24.1

2049

10.9

1885

7.7

Рівнем освіти: до 50 % - мають вищу освіту, а понад 30 % - професійно-технічну підготовку. Щоправда, останнім часом збільшилася кількість емігрантів, які мають тільки повну середню освіту (з 11.6 % у 1996 р. до 18.6 % у 1998 р).

Еміграція для багатьох людей та їхніх сімей г способом виживання, оскільки вони не можуть знайти роботу у своєму регіоні чи в межах країни не тільки за фахом, але й будь-яку. Має значення і той факт, що навіть на найбільш низькокваліфікованих і непрестижних роботах за кордоном трудові мігранти отримують у кілька разів вищу зарплату, ніж вони могли б заробити вдома. У Чехії, наприклад, протягом року працюють близько 0.5 млн громадян України, які зайняті головним чином у будівництві, легкій промисловості, сільському та домашньому господарстві. Потреба в робочій силі з України тут зумовлена ще й тим, що дуже значним є відплив чеських громадян на роботу до Німеччини.

Економічні та професійні мотиви еміграції полягають у незадоволенні спеціалістів не тільки матеріальним становищем, а н своїм статусом у суспільстві, низьким соціальним престижем, тим. що наша слабка матеріально-технічна та інформаційна база не дає змоги реалізувати їхні творчі можливості.

Як і раніше, у складі емігрантів домінують чоловіки. У 1998 р. серед українських громадян, які тимчасово працювали за кордоном, чоловіки становили 88 %. а жінки - 12 %.

Що стосується вікової характеристики, то найвищий рівень міграційної активності зафіксований серед осіб 28-40 років. У 1998 р. їх частка в загальній чисельності емігрантів дорівнювала 47.5 %. Якщо до них додати осіб від 18 до 28 років, то виявиться, що понад 70% українців, працюючих за кордоном, - молодші за 40 років. Отже, вітчизняний ринок праці постійно втрачає найактивнішу й найконкурентоспроможнішу частину трудового потенціалу країни.

Схожі статті




Україна і світове господарство - Філіпенко А. С. - Характер і структура міграційних процесів

Предыдущая | Следующая