Товарознавство продовольчих товарів - Бірта Г. О. - Горицвіт волзький

Горицвет весенний

Родина Жовтецеві

Букети великих вогняно-жовтих квіток розплавленим золотом го-рять-переливаються серед молодої зелені. Це горицвіт весняний, або адоніс. Останню назву рослина дістала від імені бога сонця Адона. Ніби підтверджуючи легенду, квітки горицвіту завжди повернуті до сонця. У похмуру погоду вони закриті. Стебло 10-40 см заввишки, просте або розгалужене, зі спрямованими вгору гілками, густо вкритими три-чірозсіченими на вузьколінійні частки листками. Квітки з численними видовжено-яйцевидними пелюстками до 30 мм завдовжки. Маточки і тичинки численні. Плоди - сім'янки, зібрані в овально-видовжене супліддя. Цвіте в квітні й травні. У степовій зоні горицвіт весняний росте лише в умовах підвищеної вологості грунтів. Найсприятливіші умови для зростання цього виду - в лісостеповій зоні. Тут горицвіт весняний росте на лучних степах, у світлих розріджених лісах на галявинах та узліссях, на схилах балок, відслоненнях. У Криму - в передгір'ях по кам'янистих схилах і лучно-степових галявинах і на яйлі. Важлива лікарська рослина. Поновлюється дуже поволі. З насіння розвивається протягом десяти і більше років.

Горицвіт волзький

Горицвет волжский

Родина Жовтецеві

У квітні степ прикрашають яскраво-жовті квітки горицвіту волзького. Від кореневища відходить розчепірено-розгалужене стебло до 25 см заввишки з тричіперисторозсі-ченими на лінійноланцетні частки листками. На верхівках стебла і гілок розвиваються поодинокі квітки до 4 см в діаметрі. Численні маточки і тичинки скупчені в центрі квітки, їх оточують 12-20 довгастих жовтих пелюсток. Чашолистків 5-8. Плоди - сім'янки, зібрані в кулясте супліддя. Цвіте в квітні - травні. Дуже нагадує попередній вид, але різниться загальним виглядом розложистого стебла, меншими квітками і широкими частками листків. Розвивається звичайно масово. Росте на степах, степових схилах, узліссях байрачних лісів. Горицвіт волзький - характерний компонент рослинності степової зони, в Лісостепу росте лише в південній частині. Як і в попереднього виду, квітки горицвіту волзького розкриваються лише в сонячну погоду. Якщо зірвані квітки занести в тепле приміщення або просто зігріти в руці, пелюстки поволі розкриються.

Гострокильник волосистий

Остролодочник волосистий

Родина Бобові

У променях сонця виблискують невеликі ділянки, немов заткані сріблястим пухом. Це куртинки гострокильника волосистого. Рослина сірувато-зеленувата, густо опушена м'якими довгими білими відстовбурченими волосками. Від досить розгалуженого кореня відходить 515 надземних пагонів, 15- 50 см заввишки, до верхівки вкритих непарнопірчастими листками. При основі листків розвинені довгасто-яйцевидні прилистки. З-під верхніх листків виходять довгі квітконоси, увінчані головчастим суцвіттям зеленувато-жовтих квіток. Чашолистки з шиловидними довгими зубцями. Човник віночка на верхівці відтягнутий у гострячок, тичинок 10, 9 з них зрослися нитками в трубочку, що оточує стовпчик, десята - вільна. Плід - округлий біб. Цвіте із середини травня до другої половини липня. Рослина багаторічна. У середині жовтня розвиваються осінні пагони 5-10 мм заввишки, які зимують у зеленому стані, а навесні продовжують свій розвиток. Росте на степах, на сухих схилах, відслоненнях у Степу та в південній частині Лісостепу і в Криму.

Громовик різноколірний

Оносма Разноцветная

Схожі статті




Товарознавство продовольчих товарів - Бірта Г. О. - Горицвіт волзький

Предыдущая | Следующая