Теорія нотаріального процесу - Фурса С. Я. - 13.1. Пред'явлення чеків до платежу та посвідчення неоплат чеків

13.1. Пред'явлення чеків до платежу та посвідчення неоплат чеків
13.1.1. Матеріальна природа чеків

Розрахунковий чек (чек) е однією із форм безготівкового розрахунку (ст. 1102-1106 ЦК).

Згідно Уніфікованого закону про чеки та ст. 1102 ЦК та глави 7 Інструкції про безготівкові розрахунки в національний валюті України, затвердженою Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р., зареєстрованою у Мін'юсті 29.03.2004 р. (зі змінами та доповненнями), чек є документом, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку, який веде його рахунок, переказати (оплатити) чекодержателю вказану в чеку грошову суму. Чеки дозволяється використовувати при розрахунках як юридичним, так фізичним особам, яким відкриті рахунки у банку, але не допускаються розрахунки чеками між фізичними особами.

Він підлягає оплаті за пред'явленням його платнику. Згідно з ч. 2 ст. 1102 ЦК платником за чеком може бути лише банк, у якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися.

За міжнародною Конвенцією, яка встановлює Уніфікований закон про чеки, підписаний у Женеві 19 березня 1931 року, чек повинен вміщувати:

O назву документа - "чек", яка повинна мати місце в тексті самого документу на тій мові, на якій цей документ викладений;

O проста і нічим не обумовлена пропозиція платнику сплатити певну грошову суму;

O назву платника;

O вказівку на рахунок, з якого має бути здійснена оплата;

O вказівку на дату та місце складання чеку;

O вказівку на дату та місце, у якому має бути здійснений платіж;

O підпис особи, яка виписала чек, - чекодавця.

Відсутність у документі будь-якого із вказаних реквізитів позбавляє його сили чеку. Чек, який не містить вказівку про місце його складання, розцінюється як такий, що підписаний у місці знаходження чекодавця. Вказівка про відсотки вважається незазначеною. Форма чеку та порядок його заповнення визначаються законом та встановленими відповідно з ним банківськими правилами. Бланки чеків та чекові книжки виготовляються за зразком, який затверджений Національним банком України. Строк дії чекової книжки встановлюється установою банку за погодженням з юридичною особою.

При видачі чеків банк вписує у кожний чек реквізити:

А) найменування, місцезнаходження, номери (код) банку чекодавця (банк може проставити свій штамп або фірмову позначку), комерційні банки, установи НБУ (РКЦ), де знаходиться його кореспондентський рахунок, номер кореспондентського рахунку;

Б) найменування юридичної особи (чекодавця), якій видано чек, та номер її рахунка (поточний або розрахунковий) у спеціальній зоні лівої частини чека, яка виділена рамкою. Якщо чеки видаються фізичній особі, вписується прізвище, ім'я, по батькові та номер рахунка, відкритий їй у банку.

На обкладинці чекової книжки банк проставляє граничну суму - ліміт (цифрами та прописом) та засвідчує її підписом уповноваженої особи банку і печаткою.

Крім загальної суми, банк може проставити на кожному чеку граничну суму, на яку він може бути виписаний. Ця сума визначається згідно зі заявленою сумою та розміром депонованої або гарантованої суми. Отже, крім перерахованих вище умов чек буде безумовним зобов'язанням для платника сплатити суму, вказану в чеку, лише за умови, що вона не перевищує граничної суми, на яку він може бути виписаний.

Розмір ліміту за одним чеком банк завіряє своєю печаткою та підписом уповноваженої особи на звороті чека. Чекодавець або його представник, визначаючи суму під час встановлення платежу, вписує в чек реквізити:

А) суму - цифрами (у цілих грошових одиницях) у спеціальній зоні правої частини чека та прописом - у центральній його частині;

Б) мотив для перерахування над графою "сума прописом";

В) найменування отримувача платежу в полі "кому";

Г) дату, місце складання на спеціальних полях чека.

Чек завіряється підписом чекодавця або його представника під час здійснення оплати (вручення чека одержувачу).

Право чекодавця на доручення підпису своєму представнику має бути передбачено його статутом.

У разі" якщо чек завіряється представником, на чеку робиться напис "За дорученням".

Установи банку не несуть відповідальності перед чекодавцями за оплату з їх рахунків чеків, які підписані особами, не уповноваженими на це чекодавцями.

Нижня частина чека (цільова смуга) призначена для машинної обробки у банку, який одержує чек, і не повинна заповнюватися чекодавцем.

Чек має бути пред'явлений чекодержателем в установу банку протягом 10 днів з моменту його заповнення, не враховуючи день заповнення. Якщо після закінчення строку день пред'явлення чека в банк припадає на неробочий день, тоді останнім строком визнається наступний робочий день. Після закінчення зазначеного строку чек від чекодавця банком не приймається.

Схожі статті




Теорія нотаріального процесу - Фурса С. Я. - 13.1. Пред'явлення чеків до платежу та посвідчення неоплат чеків

Предыдущая | Следующая