Теорія нотаріального процесу - Фурса С. Я. - 11.5.1. Процедура і наслідки проведення прилюдних торгів (аукціонів), які не відбулися

Пунктом 6 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" передбачається така нотаріальна дія як видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, проте щоб розписати процедуру даного нотаріального провадження з урахуванням стадій нотаріального процесу, насамперед, треба визначитися із умовами та порядком проведення публічних торгів (аукціонів) та їх правовими наслідками та нормативними актами, які регламентують процедуру проведення публічних торгів (аукціонів). Ці обставини визначатимуть необхідність і умови звернення до нотаріуса, оскільки вчинення такої нотаріальної дії передбачено Законом України "Про нотаріат". Все це надасть можливість визначитися із природою даного нотаріального провадження та його місцем у загальній класифікації нотаріальних проваджень28.

Аналізуючи назву глави 9 та ст. 72 Закону України "Про нотаріат" та гл. 18 Порядку можна дійти висновку про те, що фактично процедура вчинення даного провадження відсутня, тому розглянемо процедуру проведення публічних торгів в контексті її відображення в нотаріальному процесі.

11.5.1. Процедура і наслідки проведення прилюдних торгів (аукціонів), які не відбулися

При продажу нерухомого майна на публічних торгах згідно з п. 7.1. Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі - Тимчасове положення) торги (аукціони) вважаються такими, що не відбулися, якщо:

1) покупці були відсутні;

2) або ж був присутній тільки один покупець;

3) переможець торгів відмовився підписати протокол ведення торгів, а кількості присутніх покупців недостатньо для відновлення торгів (п. 4.16 Тимчасового положення);

4) жодний покупець не запропонував ціну вище стартової ціни лоту і об'єкт був знятий з торгів (пункт 4.6" Тимчасового положення);

5) у разі несплати у встановлений строк переможцем аукціону належної суми за придбання майна після оголошення переможця і підписання протоколу ведення торгів.

Доцільно зупинитися на аналізі кожної із підстав, за яких торги не відбулися, оскільки нотаріус видаючи свідоцтво у разі, коли торги не відбулися має перевірити обставини та докази, які їх підтверджують.

Питання полягає у том, що якщо торги не відбулись, то цей факт е юридичною обставиною, яка викликає певні правові наслідки. Зокрема, вирішення питання про уцінку майна боржника пов'язується з фактом, що торги не відбулись.

Так, щодо пункту 1, 2 Тимчасового положення у разі відсутності покупців або наявності лише одного нотаріусом мають перевірятися обставини щодо належної організації торгів, зокрема, про час та місце їх проведення, повідомлення усіх заінтересованих осіб, оголошення в засобах масової інформації про проведення торгів. Лише за наявності таких документів, нотаріус може визнати підстави того, що торги не відбулись поважними. Тут необхідно розглядати декілька випадків:

- коли ці торги були першими, то визнання торгів такими, що не відбулись призводитиме що першої уцінки майна на 30 %;

- коли другі торги уціненого на 30 % майна не відбулись, то майно уціняється не більш як на 50 % відсотків початкової вартості майна;

- у разі якщо уцінене на 50 % відсотків майно не буде реалізоване з прилюдних торгів, то стягувачеві пропонується залишити це майно за собою.

Отже факт, що торги не відбулися матиме правове значення, коли вирішуватиметься питання про проведення наступних торгів або видачі нотаріусом свідоцтва про придбання уціненого майна, якщо прилюдні торги не відбулися.

Таким чином, нотаріус має перевіряти з яких причин торги не відбулись та організацію їх проведення на підставі безспірних письмових доказів.

Крім того, покупці можуть зловживати своїм правом, штучно перешкоджати продажу майна, що дозволить їм придбати речі за уціненою ціною30. Автори вважають, що у такому випадку можна пропонувати стягувану придбати майно кожного разу, коли торги не відбулися за згодою боржника, наприклад, шляхом вирішення цього питання компромісним шляхом (ст. 36 Закону

України "Про виконавче провадження"), тобто шляхом укладення між ними мирової угоди, яка підлягає визнанню судом згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 372 ЦПК. Але доцільно нотаріуса наділити компетенцією щодо посвідчення такої угоди, оскільки такі дії можуть бути зумовлені повноваженнями нотаріуса щодо видачі свідоцтва у результаті проведення публічних торгів.

Щодо підстав за яких торги не відбулись, передбачених п. 8, коли переможець торгів відмовився підписати протокол про проведення торгів, а кількості присутніх покупців недостатньо для відновлення торгів (п. 4.16 Тимчасового положення), то нотаріус має з'ясовувати з яких причин переможець торгів відмовився підписати протокол їх проведення. Оскільки ці дії є правочином і викликають певні правові наслідки щодо уцінення майна, тому потребують адекватного реагування з боку нотаріуса згідно ст.203 ЦК та ст. 44 Закону. На підтвердження цієї обставин нотаріусу має бути надане інформаційне повідомлення про проведення публічних торгів. Оскільки у цьому повідомлені має місце положення про суму реєстраційного та гарантійного внесків учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банка, номер рахунка для їх сплату (п. 4 п. п. 3.6 Тимчасового положення), то нотаріусу мають надаватися документи, які свідчать про сплату таких внесків учасником прилюдних торгів, який відмовився від підписання протоколу про проведення прилюдних торгів.

Щодо п. 4 згідно якого, жодний із покупців не запропонував ціну вищу за стартову ціни лота і об'єкт був знятий з торгів (пункт 4.5 Тимчасового положення). То про наявність цієї обставини нотаріус може впевнитися із протоколу про проведення публічних торгів.

Щодо п. 5 у разі несплати у встановлений строк переможцем аукціону належної суми за придбання майна після оголошення переможця і підписання протоколу ведення торгів нотаріус має згідно затвердженого протоколу перевірити дотримання цією особою проведення розрахунку за придбане майно на торгах протягом 10-денного строку, який рахується згідно з п. 5.1 Тимчасового положення.

Останнє положення є дуже важливим, оскільки впливає на можливість оцінки майна та проведення наступних (нових) торгів.

Якщо аукціон не відбувся, організатор аукціону у триденний строк повідомляє про це державного виконавця. Якщо аукціон не відбувся тричі (аукціон продажі майна за первісною ціною та два аукціони за уціненою ціною відповідно 30 % та 50 %), то майно має бути знятим з аукціону, про що має повідомлятися державний виконавець, останній має повідомити про цю обставину стягувану та боржнику.

Одночасно з повідомленням про те, що майно знято з аукціону державний виконавець пропонує стягувачеві залишити за собою нереалізоване майно, крім конфіскованого за рішенням суду. Якщо стягувач не заявить протягом 16 днів з дня отримання повідомлення державного виконавця про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з нього знімається і воно повертається боржникові. Якщо іншого майна, на яке можна звернути стягнення у боржника немає, виконавчий документ повертається стягувачеві без виконання.

У разі згоди стягувача залишити за собою нереалізоване майно, він має повідомити про це державного виконавця та отримати від нього необхідні документи для вчинення нотаріального провадження.

Але у цьому контексті виникає запитання якою має бути назва такого свідоцтва, оскільки редакція п.6 ст. 34 Закону, де має назва нотаріального провадження є сумнівною.

На нашу думку, правове значення має саме придбання майна з публічних торгів (аукціонів) у власність та закріплення такого переходу майна до власника у нотаріальному порядку, тобто шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право власності на майно, придбане на торгах.

Якщо торги не відбулися, то нотаріусом мають констатуватися дві юридичні обставини:

- волевиявлення стягувача на залишення нереалізованого майна за собою;

- законність обставин, пов'язаних з тим, що торги не відбулися.

Отже, назва свідоцтва має бути такою: "Свідоцтво про придбання майна стягувачем, коли торги не відбулися", про що мають бути внесенні зміни у п. 6 ст. 34 Закону України "Про нотаріат", де назва нотаріальної дії має бути викладена так: "Видача свідоцтво про придбання майна стягувачем, коли торги не відбулися.

Схожі статті




Теорія нотаріального процесу - Фурса С. Я. - 11.5.1. Процедура і наслідки проведення прилюдних торгів (аукціонів), які не відбулися

Предыдущая | Следующая