Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Двоєдина природа родини
Спроби будувати родинне виховання, трактуючи людину і сім'ю лише крізь призму фізіології, психології чи соціології, - приречені на провал, бо цими науками вивчення людини не вичерпується. Звідси і ущербність деяких наукових досліджень, навіть нашого часу, котрі порятунок родини вбачають, головним чином, у поширенні статевої освіти і при цьому повністю ігнорують духовні засади сім'ї. Є підстави вважати також, що провал так званого статевого виховання в школі, спроби якого робились, починаючи з 1983 р., зумовлений саме тим, що відповідні заходи не мали під собою ніякого духовного підгрунтя. Вони орієнтувалися на людину лише як на "високоорганізовану тварину", а звідси й вульгаризація самої статевої проблематики. До того ж очевидно, що знання карного кодексу ще не робить зі злочинця порядної людини, і що взагалі не знання і навіть не розум, а внутрішня духовна сутність визначає поведінку людини, у тому числі статеву.
Згадані прорахунки в сфері родинного виховання тим паче прикрі, що в характері нашого народу природою закладено схильність надавати перевагу чуттєво-духовному над раціональним і матеріальним. Як уже зазначалося, його душа завжди носила теократичний характер (І. Мірчук, В. Янів, О. Нальчицький).
Родина - проміжна ланка між людиною і суспільством. Вона так само намагається піднятися над своєю емпіричною природою, "відшукати себе" в духовній реальності. У цьому прагненні - духовне самовизначення родини. Усі форми стосунків між її членами - шлюбні, стосунки поколінь і родичів тощо - мають зовнішній фізичний вияв, але їм властива і духовна основа, пов'язана з Великою Таємницею людського буття. Лише в сім'ї можуть поєднуватися і реалізуватися всі типи любові - від суто біологічної до жертовно-духовної (любов-ерос, любов-філіо і любов-агапе). У прагненні осягнути цю повноту - духовне призначення людини. "...Не статева пристрасть творить шлюб і сім'ю - вона може їх лише руйнувати, а статеве почуття, з самого початку стримуване і одухотворене ідеальним почуттям любові, аскетизмом стриманості, моральним поєднанням подружжя і членів родини" (Франк С, 1992, с. 102).
Як зазначає далі С. Франк, у глибині всіх емпіричних, земних і утилітарних зв'язків між членами родини існує містична реальність певних моральних зв'язків, певний поклик до близькості - таїна родини - незалежно від того, чи вони усвідомлюються релігійно, чи лише на побутово-родинному рівні: таємниця шлюбу, зв'язку дітей і батьків, таємниця кровного зв'язку. Це - духовне ядро родини, в якому її здоров'я, стабільність, успіх у досягненні свого призначення. Духовні сили об'єднують родину (Сухомлинський В., 1977, т. б, с. 437).
Потреба побудови родини є природною і не залежить від самої людини. Родина - це завжди і радість, і клопіт; вона окрилює і обмежує, але людина чує потребу в ній. Бо це - обов'язок, виконання якого покладене на людину Богом. Духовне ядро родини зароджується в людині у процесі її власного духовного розвитку.
Деякі родинні цінності дитина засвоює дуже рано. Вона ділиться іграшками з молодшим братчиком, допомагає бабусі, відмовляється від цікавої телепередачі, якщо в хаті хтось хворий, винесе сміття зі спільної кухні тощо. Коли людина стає дорослою, вона повинна бути готова до інших, важчих актів самообмеження. Особливо це помітно, коли настає пора будувати власну родину. Досвід дитинства тут виявляється дуже корисним. Закони вірності спонукають людину обмежувати своє приватне життя, приносити жертву і пізнавати радість народження власних дітей, а відтак виконувати непрості обов'язки догляду за ними; дбати про спільні засоби життєдіяльності, готувати їжу для інших, заробляти потрібні кошти тощо. Усе це - самоподолання, яке не видається важким людині, що несе в собі духовну потребу такої поведінки.
В умовах родинного співжиття подолання егоїзму індивідуальної людини веде до злиття зусиль і прагнень об'єднання в одне ціле. Так у родини з'являється спільне бажання йти до власного призначення, до досконалості, прагнення ідеалу. Утворюється родинна атмосфера ("аура"), а в ній - духовне ядро.
За цих умов духовні сили родини становлять вже не звичайну суму доданків, а щось вище, те, що психологам відоме як "додаткова енергія": люди, котрі зі самозреченням складають власні зусилля в одне ціле, завжди виявляють, що їх спільна енергія - щось більше, ніж сума енергій окремих людей. У цьому процесі особливо виразно відчувається двоєдина природа родини. Вона, як і окрема людина, складається з матеріального, біологічного, з одного боку, і духовного, містичного, астрального - з іншого. Здатність людини долати себе задля власної родини, жертвувати собою, орієнтуючись на ідеали родинності, є головною і категоричною передумовою стабільності сім'ї. "Розлучатися поспішають передусім егоїсти", - пише В. Сухомлинський. Жити в шлюбі - це найперше уміння керувати, управляти своїми бажаннями, уміння поступатися часткою своїх бажань (Сухомлинський В., 1977, т. б, с. 880). Відсутність такої здатності - перша і цілком достатня причина розвалу сім'ї.
Зрештою, духовність людини - не єдиний чинник, котрий впливає на стан родини. Тут має значення і вдалий вибір партнера, і справедливість у моральних, побутових та майнових відносинах, матеріальні умови життя родини, і ще багато інших чинників. Усі вони можуть ослаблювати родину, але лише за однієї умови: якщо духовність поступається першим місцем у свідомості людини і нею оволодівають інші прагнення. За всіх обставин духовність родини має здатність "згладжувати" гострі кути і допомагати людині долати труднощі. Саме на таких засадах будували родину наші предки: життєві труднощі й невдачі їх теж не минали.
Таким чином, життєздатність і сила родини - найперше у розвитку її духовних основ, у здоров'ї її духовного ядра. Не глибоке пізнання фізіології шлюбу і загалом не стільки раціональна культура, скільки духовний розвиток членів родини і ставлення їх до своїх природних обов'язків вирішують долю сім'ї - як чинник першої ваги.
Схожі статті
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Відновлення духовного поля
Коли говоримо про крах системи, то маємо на увазі не лише систему виховання. Навіть розвал "союзу" був історичним епізодом на тлі глобального краху...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Віра як форма пізнання
Головна проблема виховання У сучасній педагогіці існує чимало пропозицій і підходів до вирішення проблем виховання; їх можна трактувати по-різному. Однак...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Головна проблема виховання
Головна проблема виховання У сучасній педагогіці існує чимало пропозицій і підходів до вирішення проблем виховання; їх можна трактувати по-різному. Однак...
-
Головна проблема виховання У сучасній педагогіці існує чимало пропозицій і підходів до вирішення проблем виховання; їх можна трактувати по-різному. Однак...
-
Сім'я як елемент суспільного організму Сім'я - найстійкіший елемент людського суспільства. Вона розвивається в просторі (рід) і в часі (родовід), а тому...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Цінності морального виховання
Зміст морального виховання, як уже зазначалося, складають абсолютні вічні цінності, що мають вселюдський характер. У християнстві вони репрезентовані...
-
Першим і найголовнішим обов'язком людини щодо себе самої і системи виховання щодо неї є вироблення духовного стрижня особистості, вектора її загальних...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Відродження віри
У пізнанні предмета нашої віри і в намаганні збагнути природу духовності великої уваги заслуговує естетичне почуття, що є теж вродженою властивістю...
-
У пізнанні предмета нашої віри і в намаганні збагнути природу духовності великої уваги заслуговує естетичне почуття, що є теж вродженою властивістю...
-
У пізнанні предмета нашої віри і в намаганні збагнути природу духовності великої уваги заслуговує естетичне почуття, що є теж вродженою властивістю...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Про поняття сімейного виховання
Сім'я як елемент суспільного організму Сім'я - найстійкіший елемент людського суспільства. Вона розвивається в просторі (рід) і в часі (родовід), а тому...
-
Сім'я як елемент суспільного організму Сім'я - найстійкіший елемент людського суспільства. Вона розвивається в просторі (рід) і в часі (родовід), а тому...
-
Коли говоримо про крах системи, то маємо на увазі не лише систему виховання. Навіть розвал "союзу" був історичним епізодом на тлі глобального краху...
-
В основу громадянського суспільства покладено ідеали демократії. Ідеологія цього суспільства бере свій початок у давніх культурах, зокрема в грецькій....
-
В основу громадянського суспільства покладено ідеали демократії. Ідеологія цього суспільства бере свій початок у давніх культурах, зокрема в грецькій....
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Розвиток як аспект едукації
Розвиток як аспект едукації Традиційно розвиток мислиться як результат навчання і виховання. Такий підхід зумовив поширення терміна і поняття "загальний...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Трактування моралі
У справі морального виховання принципового значення набуває не стільки формулювання правил, уявна структура моральних законів чи їх кодекс, скільки те,...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Функції компонентів структури
Оскільки система функціонує як єдність структури і змісту, спробуємо з урахуванням цієї єдності визначити функціональні характеристики окремих...
-
Розвиток як аспект едукації Традиційно розвиток мислиться як результат навчання і виховання. Такий підхід зумовив поширення терміна і поняття "загальний...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Педагогіка у вакуумі ідеалів
Будь-яка система освіти чи виховання, а отже і педагогіка, мусять мати чітко виражену мету, що віддзеркалює потреби суспільства - соціальне замовлення....
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Поняття виховання і вихованості
Поняття виховання і вихованості "Виховання" і "вихованість" як терміни і поняття можуть трактуватися по-різному. По-перше, в широкому значенні вихованням...
-
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Педагогіка в пошуках духовності
Варто зазначити, що у світі поширена також віра в ідеали, які ведуть людину до загибелі - віри в ідеали зла. "Не кожному духові вірте, але випробовуйте...
-
Варто зазначити, що у світі поширена також віра в ідеали, які ведуть людину до загибелі - віри в ідеали зла. "Не кожному духові вірте, але випробовуйте...
-
У широкому плані предметом людської діяльності є ланцюг проблем, які людина повинна постійно розв'язувати. Кожна з них ставить її перед необхідністю...
-
Відповідно до сказаного в попередніх розділах, зміст виховання і розвитку неможливо визначити як поняття абсолютне, незалежне. Він завжди узгоджується з...
-
Громадянські вартості виробляються і засвоюються суспільством протягом усієї його історії, але остаточно формуються в процесі переходу від...
-
Громадянські вартості виробляються і засвоюються суспільством протягом усієї його історії, але остаточно формуються в процесі переходу від...
-
Поняття виховання і вихованості "Виховання" і "вихованість" як терміни і поняття можуть трактуватися по-різному. По-перше, в широкому значенні вихованням...
-
Оскільки наші подальші міркування значною мірою визначатимуться декларованим вище вибором стратегії виховання як стратегії традиційно-християнської, то...
-
Названі вище основні аспекти традиційно-християнського трактування людини дають підстави зробити кілька важливих для педагогіки висновків. 1. Суттєвою...
Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. - Двоєдина природа родини