Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Символічний інтеракціонізм
Серед парадигм сучасної соціології чільне місце займає символічний інтеракціонізм - теоретично-методологічний напрям у західній соціології та соціальній психології, що зосереджується на осмисленні та аналізі соціальних взаємодій, переважно в їх символічному змісті.
Символічний інтеракціонізм грунтується на переконанні, що природа людини і упорядкованість суспільного життя є продуктом соціальної комунікації, повсякденної взаємодії людей, постійного взаємного пристосування. Соціальну взаємодію (інтеракцію) при цьому розглядають як таку, що відбувається не безпосередньо (за схемою стимул-реакція), а опосередковується певними символічними засобами, яким кожен учасник взаємодії надає відповідного значення. Символічними посередниками взаємодії здебільшого є слова, але виконувати цю функцію можуть будь-які предмети або дії (наприклад, вираз обличчя, жест тощо). Найпростішим прикладом може бути мовне спілкування: на очікувану реакцію можна сподіватися лише в тому разі, якщо співрозмовники надають своїм словам однакове значення. Мови (усні, письмові їх форми, графічні тощо) є надзвичайно складними системами символічних засобів людської комунікації. Крім мов, люди творили ще й безліч інших символічних систем, без використання яких не можна уявити собі суспільного життя і які організовують досвід людей, допомагають координувати спільні дії, підтримують згуртованість суспільства.
Таким чином, сутність символічного інтеракціонізму - в аналізі символічних аспектів соціальних взаємодій. Причому велику увагу приділяють основному символічному засобу взаємодії - мові.
Соціальний символ є необхідним елементом виконання будь-якої соціальної ролі, без якої говорити про взаємодію абсурдно. За соціальними символами стоїть співвіднесення особою власних дій із соціальними нормами та взірцями поведінки. Знаючи соціальні символи як знаки взаємодії, можна вивчати його особливості.
Досить вдало інтерпретував символічний інтеракціонізм американський соціолог Нейл Смелсер. Він зазначає, що люди не реагують несвідомо безпосередньо на взаємодії зовнішнього світу, як тварини на будь-які стимули. Натомість, люди надають певного значення отриманим стимулам і реагують великою мірою на ці значення або символи, а не на самі стимули. В числі символів, на котрі реагують люди, можуть бути: мова, окремі слова, предмети, дистанція, на якій спілкуються люди, вирази їх обличчя та вчинки.
Минулий досвід людини і взаєморозуміння того, що означають певні символи, як правило, на думку вченого, полегшують спілкування людей. Прихильники теорії символічного інтеракціонізму спостерігають дії людей у звичайних обставинах, форми, які люди надають своїм діям, і те, чому вони це роблять.
Сучасні концепції символічного інтеракціонізму розвивалися в результаті засвоєння та перероблення ідей Дж. Міда. Його прихильники (Г. Блумер, І. Гофман, Т. Шибутані, А. Леві-Строс та ін.) дотримувались головної тези: соціологія має за об'єкт дослідження процес символічної взаємодії - інтеракції індивидів у суспільстві, яка розуміється переважно як "система комунікацій міжособистісного спілкування". На їхню думку, соціальний світ, як і особистість, є продуктом рольової взаємодії між людьми на основі узагальнених символів. Таким чином, соціальний світ наповнений суб'єктивністю і являє собою через смислову призму - організований світ культури. Причому ця система значимих символів відіграє роль "скрепи" соціального порядку.
Дана "символічна взаємодія" між людьми в повсякденному житті акцентує увагу на комунікативних формах - мові, інформаційних процесах, засобах зв'язку та ін. З цього виходить, що процес взаємної інтерпретації, яку надають люди сприйнятим символам і виробам загальних визначень, необхідних для взаємного розуміння, являє собою елементарну "клітинку" соціального життя.
Людське суспільство, згідно з ідеями Г. Блумера (США), виступає різностороннім соціальним процесом, в якому люди зайняті побудовою спільних дій, з метою вирішення наявних ситуацій. В даному теоретичному напрямі виявляються дві школи символічного інтеракціонізму - чиказька та айовська. Прихильники першої, вивчаючи взаємодії, роблять акцент на процесуальній його стороні, представники іншої - на стабільних символічних структурах.
Соціальний процес розглядається соціологами як вироблення та зміни соціальних значень, які не мають суворої причинової обумовленості і більшою мірою залежать від суб'єктів взаємодії, ніж від об'єктивних причин. Соціальне середовище трактується як результат взаємодії людей, котрі використовують ті чи інші символи і значення для зміни цього середовища.
У рамках соціології символічного інтеракціонізму мали місце кілька підходів. Перший з них - так званий "драматичний підхід", розроблений І. Гофманом (спираючись на "психодраматичну модель" соціального світу Дж. Морено), - ототожнює елементи сценічної дії і соціальної взаємодії. Цей підхід опирався на теорію взаємодії як гру і перебував під дією соціально-психологічних та структурно-функціоналістичних теоретичних орієнтацій. В цій "версії" людина веде гру разом із іншими індивідами, а характер та процес їхньої взаємодії зумовлюється завдяки таким ототожненням, як: "сценарій", "аудиторія", "актор", "маска". Соціальний світ як драма має свій сценарій, в процесі гри актори виступають на сцені, де і відбуваються соціальні дії. Завдання "драматургічної" соціології в окремих випадках полягало у тому, щоб знайти шляхи, способи пристосування індивідів до "сценарних" умов соціальної системи.
Інший підхід є суто методологічним - рефлексивна соціологія, або "соціологія соціології", розроблена американським соціологом Ельвіном Гоулднером. Він припускав неминучість неточностей, хибності у соціологічних теоріях з тієї причини, що загальні уявлення про світ, які підсвідомо поділяють люди, і сукупність переконань, які властиві тій чи іншій групі людей, до якої входить і сам теоретик чи соціолог, - не збігаються одне з одним. А значить, постає питання: "чи здатна соціологія перебороти дану власну обмеженість, і які теоретичні та практичні озброєння повинен використовувати соціолог для корекції неточностей та перекручень, що неминуче виникають?". Таким чином, "соціологія соціології" представляє собою програму соціологічної діяльності, що автоматично коректує власну реалізаційну діяльність, критично оцінює та виправляє помилки, які виникають при освоєнні та пізнанні навколишнього світу.
Контрольне запитання:
1. Сучасні концепції символічного інтеракціонізму.
Схожі статті
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Соціологія як наука про суспільство
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Загальні положення
1. Загальні положення У соціології поняття "соціальна структура" тісно пов'язане з поняттям "соціальна система". Соціальною системою іноді називають...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 6. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
1. Загальні положення У соціології поняття "соціальна структура" тісно пов'язане з поняттям "соціальна система". Соціальною системою іноді називають...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Місце соціології серед інших наук
У системі суспільних та гуманітарних наук соціологія займає особливе місце. Це пояснюється тим, що: 1) вона є наукою про суспільство, його явища та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Проблеми методології
1. Проблеми методології Із 60-х років XX ст. світ переживав гострі соціально-політичні та економічні потрясіння: ядерна загроза, міждержавні військові...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 6. НОВІТНЯ СОЦІОЛОГІЯ
1. Проблеми методології Із 60-х років XX ст. світ переживав гострі соціально-політичні та економічні потрясіння: ядерна загроза, міждержавні військові...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 5. Теоретичні розробки 20-40-х років
Поворот до емпіричної соціології актуалізував питання: що може соціологія і чи повинен соціолог брати участь у прийнятті управлінських рішеннях та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Соціоінженерія
Поворот до емпіричної соціології актуалізував питання: що може соціологія і чи повинен соціолог брати участь у прийнятті управлінських рішеннях та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 2. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ. ОСОБИСТІСТЬ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ
1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні) Вивчення природи та специфіки суспільного життя слід починати із вивчення його первинного...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 5. СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОСТІ
1. Загальні положення та поняття Соціальний зв'язок об'єднує людей у певні стійкі спільності, які виступають в різних формах і різновидах. Які форми...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Система соціального контролю
Система соціального контролю є одним із елементів механізму соціалізації особистості. Соціалізацію ми уявляли як процес освоєння культурних норм та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Різновиди соціального зв'язку
1. Різновиди соціального зв'язку У найбільш загальному значенні "суспільство", а рівноцінно - "соціальна система" - розуміється як сукупність...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 4. СОЦІАЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА ВІДНОСИНИ
1. Різновиди соціального зв'язку У найбільш загальному значенні "суспільство", а рівноцінно - "соціальна система" - розуміється як сукупність...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основні елементи, форми та різновиди культури
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Розвиток емпіричної соціології
Одна з основних соціологічних тенденцій XX ст. - розвиток емпіричної соціології. Її прийнято розуміти як дослідження, пов'язане зі збором та аналізом...
-
Досить складно визначити точку відліку появи та формування саме соціологічних знань у Росії, однак однією з яскравих і неординарних фігур серед...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 10. Французька соціологічна школа. Соціологічні концепції Е. Дюркгейма
Французьке суспільство у XIX ст. переживало добу криз і потрясінь. Цей період характеризується плідністю в інтелектуально-культурній, науковій та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 8. Німецька формальна філософія
На межі ХІХ-ХХ ст. з'явилися нові важливі соціологічні концепції, які значною мірою привели до професіоналізації соціології і виходу її на рівень...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Природа та різновиди соціальних процесів
1. Природа та різновиди соціальних процесів Вище ми ознайомилися з так званою "соціальною статикою" суспільства (соціальний склад суспільства та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 8. СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ТА СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ
1. Природа та різновиди соціальних процесів Вище ми ознайомилися з так званою "соціальною статикою" суспільства (соціальний склад суспільства та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 3. КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ВИВЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні)
1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні) Вивчення природи та специфіки суспільного життя слід починати із вивчення його первинного...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Загальні положення та поняття
1. Загальні положення та поняття Соціальний зв'язок об'єднує людей у певні стійкі спільності, які виступають в різних формах і різновидах. Які форми...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Структура соціологічних знань
Щоб не формувалася хибна думка стосовно соціології (що це світоглядна наука), потрібно знати, що вона опирається на міцну практичну базу і, крім того,...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Теорія конфлікту
Конфліктологічний підхід у соціології - важливий напрям розвитку соціології XX ст. Проблеми соціальних конфліктів ставляться та аналізуються практично...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Особистість як предмет аналізу (потреби, інтереси, ЦІННОСТІ)
При вивченні особистості слід взяти до уваги те, що людина сама по собі являє систему зі складною структурою. Але соціологію найбільш цікавить суспільне...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 5. Територіальні спільності
Виходячи з різноманітного характеру виникнення груп, прийнято виділяти так звані цільові групи. Назва цільові говорить сама за себе. Цільові групи - це...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 6. Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках
Активізація емпіричних досліджень негативно відбилась на теоретичній соціології. Адже цей процес був пов'язаний із відхиленням або відходом від...
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Символічний інтеракціонізм