Соціологія - Сірий Є. В. - 11. Емпіричні дослідження XIX ст

Соціологія на зламі ХІХ-ХХ ст. вже чітко сформувалася і утвердилася як самостійна наука з широким обсягом досліджуваних проблем та глибиною їх аналізу. Вона не розвивалася однобічно, на суто теоретико-методологічному рівні. її становлення та розвиток відбувалися одночасно із поширенням соціальних досліджень різноманітних сфер суспільного життя. Емпіричні (практичні) дослідження політики, економіки, демографічних процесів істотно стимулювали розвиток соціального пізнання, надаючи цікавий матеріал для аналізу потреб, інтересів, цінностей, і разом з тим створили можливості для розвитку емпіричних соціологічних досліджень та обслідувань. Емпіричні обслідування того часу не можна було ще назвати повноправним соціологічним дослідженням з тієї причини, що такого роду процес наукового пізнання не вівся на основі чітких процедур, правил, програм, як це має бути, з причини відсутності таких. Натомість емпіричні дослідження того часу, незважаючи на всю свою активність, впевненість, зводилися до вивчення, перевірки, огляду локальних соціальних процесів та явищ з розкриттям істотних причиново-наслідкових зв'язків між ними, визначення закономірностей, тенденцій їхнього розвитку в даній системі. Основна мета такого роду наукового розгляду - констатація стану об'єктів або вузькообмежені дії практичного характеру.

Попередній процес інтенсивного розвитку соціологічного знання теоретико-методологічного та прикладного характеру накопичив значний потенціал, що в свою чергу слугувало лавинному поширенню соціальних обслідувань. Одними з перших виходять на якісно науковий рівень статистичні та демографічні дослідження.

Найвідомішим представником у цій галузі був франко-бельгійський вчений - математик, демограф, соціолог - Лам бер Кетле (1796-1874). Нам він відомий більше як засновник сучасної теорії статистики. Кетле вперше запровадив та використав точні математично-статистичні методи для вивчення соціальних явищ. Його ім'я як соціолога стало відоме Західній Європі завдяки точному прогнозу кримінальних злочинів. Кетле розробив ряд математичних методів обробки емпіричного соціологічного матеріалу, зокрема, розробки імовірних методів, які дають змогу робити чіткі прогнози розвитку суспільних процесів. Після тріумфу праць Кетле в країнах Західної Європи процес дослідження таких явищ, як злочинність, умови життя, культура та інші, набуває масовості. Дослідження А. Кетле піднесли статистику та демографію на вищий рівень, відкрили нові можливості для їхнього подальшого розвитку.

Активно досліджував проблеми злочинності у Франції правознавець А. Геррі. У своїх працях Геррі розкриває залежності між різними факторами, що впливають на вчинення злочину (рід, стать, освіта, пора року тощо), котрі визнані і сучасною кримінологією.

Подібні дослідження проводилися і в Англії, і притому дещо раніше. Вже наприкінці ХУШ ст. проводилися обслідування різних форм життєдіяльності робітничих прошарків Англії, Шотландії з використанням анкет, в яких число позицій (питань) сягало понад 100 (Д. Девіс, Ф. Мартон, Дж. Сінклер).

У цей період відбувається спеціалізація досліджень та їх розподіл на сфери "моральної статистики", яка займалася проблемами освіти, моралі, злочинності, та "соціальної гігієни", де ставилися питання соціального здоров'я, медичного обслуговування, умов проживання різних верств населення, особливо знедолених. Ці два предметних напрями досліджень відіграли неабияку роль у пробудженні інтересу громадської думки до становища широких мас у суспільстві.

У соціальних обслідуваннях в Англії XIX ст. зародилося майбутнє так званої урбаністичної соціології - соціологія міста. Одним із зачинателів цієї галузі був громадський діяч і підприємець Чарльз Бут (1840- 1916) ("Життя і праця людей у Лондоні"), Ч. Бут - один з перших соціологів, хто використав техніку включеного спостереження (будучи учасником), інтерв'ю (бесіди), документальної інформації (матеріали поліції). На основі власних обстежень Бут вперше виділив три суспільних класи: "вищий", "середній" та "нижчий", критерієм розподілу яких була наявність слуг, кількість житлових кімнат. Пізніше такого роду класифікація була перейнята світовою соціологією і взята за основу.

Примітною фігурою у дослідницькій діяльності був французький професор-природознавець Фредерик Лe Пле (1806-1882). Головним об'єктом аналізу Ле Пле була сім'я. Завдяки численним поїздкам багатьма країнами світу вчений зібрав чималий матеріал про сім'ї, звичаї, інститути приватного життя. Це допомогло йому вперше типологізувати сім'ї, визначити характерні риси, особливості кожної групи сімей, а саме:

■ патріархальна (залежність усіх членів від глави роду, що характерно було для Росії, слов'ян середньої Європи);

■ нестійка (поділ майна між всіма дітьми в родині, в разі їх самостійного життя і ведення господарства, характерна для Франції, Бельгії та ряду країн Західної Європи);

■ корінна (пов'язана з наслідуванням батьківського майна одним з одружених синів, який залишається при ньому і продовжує родинну справу; такий тип сімей був характерний для США, Англії, Німеччини, країн Скандинавії; це найбільш раціональний тип сім'ї).

Лe Пле увійшов в історію соціології також як автор монографічного методу дослідження.

Плідно працював французький дослідник О. Лоран-Дюшатле, який вивчав причини виникнення найдавнішої професії - "жриці кохання", загалом дослідивши спосіб життя понад тисячі повій, використовуючи на широкому рівні матеріали власних спостережень, статистичні дані, методи інтерв'ю, документальні джерела поліції.

Анкетні опитування проводилися також у Німеччині О. Лангарне, при якому було опитано близько 7 тисяч робітників. К. Маркс проводив подібні дослідження, використовуючи анкети, вивчаючи пролетарські прошарки Німеччини, Англії, Франції. І. М. Вебер робив спроби поставити емпіричні соціальні дослідження на наукову основу. Всі ці факти свідчать про особливості розвитку науки та значення традицій і досвіду попередників дня подальшого розвитку соціологічної науки на усіх її рівнях.

У Росії середини XIX ст. проблемами статистичних досліджень займався Д. Журавський - статистик. Його цікавила якісна сторона проведення подібних статистичних обстежень та виявлення факторів, що впливають на якість проведення дослідження.

У Сполучених Штатах вже перші соціальні дослідження мали більш "раціональний" характер, ніж у Європі. У XIX ст. з'являються перші спроби вивчення громадської думки (оцінка та ставлення до конкретних соціальних явищ). І пов'язані вони були із політичними реформаціями. Прийняття конституції, громадянська війна, боротьба за рівноправність громадян створили умови для формування демократичного суспільства. Дослідження громадської думки в США започаткували журналісти, використавши її як елемент демократичних, соціальних та політичних перетворень. Йшли пошуки шляхів і засобів прогнозування можливих результатів виборів і виборчих кампаній. Так, у 1895 р. в одному зі штатів було проведено обслідування в масиві близько 800 чоловік. Звичайно, ці перші спроби опитувань населення не опиралися на наукові принципи та засади. Та й історія вивчення громадської думки Америки містить багато фактів, які свідчать про тернистий шлях спроб та помилок у пошуках надійних засобів дослідження. Але все ж таки, вони дали великий поштовх до подальшого розширення досліджень у багатьох сферах суспільного життя.

Іншим великим тереном, результатом використання досягнень соціології та психології була рекламна справа. Витоки реклами в Америці також починаються з другої половини XIX ст. та пов'язані з ім'ям американського бізнесмена В. Пал мера (щоправда, прояви реклами мали місце і на початку XVIII ст.). Знову ж таки, для розвитку рекламної справи було використано найбільш нетрудомісткий засіб - пресу. Вже на базі перших публікацій реклами у газетах виникали одне за одним рекламні агентства. Сьогодні реклама для американців є таким же елементом його життя, як і їжа, наприклад.

У Європі подібна "реклама" вперше фіксується 1610 р. у Франції (Т. Ренадо), в Англії - 1611р. (рекламне бюро А. Горше і У. Кока). Одним з перших в Росії використав друковану рекламу журналіст і письменник Ф. Булгарін.

Сама по собі реклама на той час не була предметом соціології, однак вона дала поштовх для подальшого розвитку системи соціальних обстежень. У сьогоденні це знайшло вияв у формі соціального, товарного, рекламного маркетингу. Як соціальне явище, реклама надзвичайно цікавий для соціології феномен, завдяки якому можна дослідити багато проблем.

Контрольне запитання:

1. Поява та основні спрямування емпіричних досліджень у XIX ст.

Схожі статті




Соціологія - Сірий Є. В. - 11. Емпіричні дослідження XIX ст

Предыдущая | Следующая