Соціологія - Кузьменко Т. М. - Соціалізація. Види. Етапи. Агенти

Поняття "соціалізація" (від латинського воеіаіів - суспільний) виникає в американській та французькій соціології в кінці ХІХ ст. (Ф. Гіддінгс, Г. Тард).

Вагомий внесок у розробку теорії соціалізації здійснив Т. Парсонс. Вчений розумів Соціалізацію Як процес інтеграції індивіда в соціальну систему шляхом інтернаціоналізації загальноприйнятих норм, "вбирання" в себе загальних цінностей.

Соціалізація забезпечує потребу індив1Іда слідувати загально-значущим нормам і стандартам поведінки*265. Вплив соціального середовища на становлення особистості становить суть проблеми соціалізації.

*265: {ЛукашевичМ. П. Социология воспитания: Лекции. - К., 1996.}


Соціалізація

Способи формування умінь і соціальних настанов Індивідів, які відповідають їхнім соціальним ролям

Полягає У сходженні Людини від індивідуального до соціального

Процес входження в суспільство

Процес становлення особистості, Навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм, настанов, зразків поведінки, притаманних певному суспільству, соціальній спільноті та групі

Процес Засвоєння та подальшого розвитку Індивідом Соціально-культурного досвіду

Основні сфери соціалізації - сім'я, групи ровесників, інститути виховання і освіти тощо.

Фактори соціалізації

Соціалізація полягає у сходженні людини від індивідуального до соціального під прямим чи опосередкованим впливом таких факторів соціального середовища, як:

Фактори соціального середовища

O сукупність ролей і соціальних статусів, що суспільство пропонує людині;

O Соціальні спільноти, В межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі і набути конкретного статусу;

O Система соціальних цінностей і норм, Які домінують у суспільстві і наслідуються молодшими поколіннями від старших;

O Соціальні інститути, Які забезпечують виробництво і відтворення культурних взірців, норм і цінностей та сприяють їх переданню і засвоєнню;

O Загальна ситуація в країні, Яка може коливатися від жорстко запрограмованого процесу формування нормативного чи ідеального типу особистості до переважання стихійності суспільних впливів на індивіда; перша ситуація зазвичай характерна для тоталітарних режимів, друга - для суспільств у перехідні епохи їх розвитку.

Виокремлюють також соціально-психологічні фактори соціалізації:

1. Соціальні, Що відбивають соціально-культурний аспект (набір ролей і статусів, пропонованих суспільством людині, сукупність соціальних інститутів, у межах яких вона може формувати свої соціальні якості й т. п.);

2. Індивідуально-особистісні, Значною мірою обумовлені етапом життєвого шляху людини (вибірковість особистості в освоєнні зразків поведінки, діяльності, прояві тендерних особливостей, трансльованих конкретним суспільством)*266.

*266: {Солодовникова И. В. Социализация личности в зрелом возрасте: Опыт интерпретации // Социологические исследования. - 2006. - № 2. - С. 32-39. }

Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства, індивід стає особистістю. Соціальні якості особистості зумовлені соціальним середовищем, культурою, соціально-економічними умовами, в яких відбувається соціалізація.

У цьому процесі задіяне все оточення індивіда: сім'я, сусіди, ровесники, вихователі і вчителі, колеги по роботі і знайомі, засоби масової інформації тощо. Соціалізація - не одноразовий чи короткотривалий акт, вона здійснюється протягом усього життя людини: від дитинства до старості включно. Умови життя людини, а значить і вона сама, постійно змінюються, вимагаючи набуття нових соціальних статусів та реалізації відповідних соціальних ролей. Особливо в процесі радикальних змін у суспільстві відбуваються докорінні зміни в статусному наборі особистості.


Схожі статті




Соціологія - Кузьменко Т. М. - Соціалізація. Види. Етапи. Агенти

Предыдущая | Следующая