Соціологія - Гіденс Ентоні - ЕТНІЧНИЙ АНТАГОНІЗМ: ІСТОРИЧНА ПЕРСПЕКТИВА

Щоб якнайповніше проаналізувати етнічні взаємини та етнічний антагонізм у сьогоднішньому світі, ми повинні подивитися на них із історичної перспективи. Неможливо осмислити сьогоднішні лінії поділу, не відвівши головну роль тому впливові, який справила на решту світу експансія західного колоніалізму.

Вже з п'ятнадцятого сторіччя європейці почали проникати в доти невідомі їм моря та океани й висаджуватися на невідомі досі материки з дослідницькими та торговельними намірами, але водночас завойовуючи й підкоряючи корінні народи. Мільйони європейців покинули свій континент, щоб оселитися на цих нових землях. Вони також організували великомасштабне переселення людей з Африки до обох Америк у вигляді работоргівлі (див. мал. 9.1). Ось які переміщення людських мас відбулися за останні три з половиною сотні років чи близько того:

- 3 Європи до Північної Америки. Починаючи з сімнадцятого сторіччя й донині близько 45 мільйонів людей емігрували з Європи, оселившись на теренах, де тепер розташовані Сполучені Штати і Канада. Сьогодні близько 150 мільйонів людей у Північній Америці ведуть свій родовід від часів цієї еміграції.

- 3 Європи до Центральної та Південної Америки. Близько 20 мільйонів колишніх європейців, переважно з Іспанії, Португалії та Італії, емігрували до Центральної та Південної Америки. Близько 50 мільйонів жителів, що населяють сьогодні ці території, мають європейських предків.

- З Європи до Африки та Австралазіі. Приблизно 17 мільйонів чоловік, що живуть сьогодні на цих континентах, мають європейське походження. В Африці більшість емігрантів оселилися на крайньому півдні, колонізованому переважно британцями та голландцями.

- 3 Африки до Америк. Починаючи з шістнадцятого сторіччя близько п'ятнадцяти мільйонів чорношкірих були, всупереч їхній волі, перевезені на Північно - та Південноамериканський континенти. Майже один мільйон прибули туди в шістнадцятому сторіччі; 1,3 мільйона - в сімнадцятому; 6 мільйонів - у вісімнадцятому; і 2 мільйони - в дев'ятнадцятому сторіччі. Чорних африканців доставляли до Америк у ланцюгах і там визискували як рабів; під час цього було винищено не лише окремі родини, а й цілі племена.

Ці потоки населення сформували основу сьогоднішнього етнічного складу Сполучених Штатів, Канади, країн Центральної та Південної Америки, Південної Африки, Австралії та Нової Зеландії. В усіх цих суспільствах тубільні народи були підпорядковані правлінню європейців і у Північній Америці та Австралазії перетворилися на крихітні етнічні меншини. Європейці прибували сюди з різних країн і утворили численні етнічні групи на нових землях. На піку колоніальної ери, в дев'ятнадцятому та на початку двадцятого сторіч, європейці також владарювали над тубільним населенням у багатьох інших регіонах світу: в Індії, Бірмі, Малайзії та почасти на Близькому Сході.

Протягом значного часу європейської експансії колоністи були в полоні етноцентричних уявлень, вірячи, що вони здійснюють високу цивілізаторську місію щодо решти світу. Навіть ліберально настроєві європейці вважали себе вищими за тубільні племена, з якими їм доводилося зустрічатись. Той факт, що багато з цих племен думали те саме, важив значно менше, оскільки європейці володіли засобами, які давали їм змогу накидати свій світогляд підкореним народам силоміць. Ранній період колоніалізму збігся в часі з виникненням расизму, й відтоді расовий поділ та расові конфлікти мали тенденцію посідати чільне місце серед усіх етнічних конфліктів. Зокрема, расистські погляди, що ставили білих вище над чорними, стали визначати світогляд європейців.

Схожі статті




Соціологія - Гіденс Ентоні - ЕТНІЧНИЙ АНТАГОНІЗМ: ІСТОРИЧНА ПЕРСПЕКТИВА

Предыдущая | Следующая